Сторінка
10

Організація сушильного господарства на заводі (сушіння деревини)

Для камер в період сушіння.

, кг/год.

(2.42)

кг/год.

2.2.8.3 Максимальна годинна витрата пари сушильним цехом у зимових умовах в камерах періодичної дії

Рцех=nкам.пр.·Ркам.пр+nаом.суш.·Ркам.суш.,

(2.43)

де nкам.пр.·- кількість камер, в яких одночасно проходить прогрівання матеріалу. Беруть 1/6 від загальної кількості камер nкам., але не менше ніж одну при їх невеликій кількості. nкам.суш – кількість камер, в яких проходить сушіння, шт.

nпр.=1,0.

nкам.суш= nам- nкам.пр, шт.

nкам.суш=3-1=2,0 шт.

Рцех=1·606,9+2·241,0=1088,9 кг/год.

2.2.8.4 Середньорічна витрата пари на сушіння всього заданого об’єму пиломатеріалів

, кг/рік,

(2.44)

де Стрив. – коефіцієнт тривалості, який враховує тривалість сушіння пиломатеріалів, які сохнуть повільніше ніж розрахунковий, значення коефіцієнта Стрив. визначають за таблицею Д.28 залежно від відношення

, діб,

(2.45)

де - тривалість сушіння фактичних пиломатеріалів, діб; τроз- тривалість сушіння розрахункового матеріалу, діб; Ф – об’єм фактично висушуваного пиломатеріалів, м3; Ф1, Ф2 …Фn – річний об’єм цих самих пиломатеріалів окремо за перерізами, м3

.

.

Стрив.=1,2;

Рріч.=511,3·3900·1,2=2392884=2392,8 т/рік.

2.2.9 Вибір конденсатовивідника

В лісосушильних камерах для відведення конденсату з калориферів до останнього часу переважно використовувались гідростатичні конденсатовивідники . Зараз їх замінюють на більш компактні і надійні, в роботі - термодинамічні конденсатовивідники 45ч15нж.

Їх вибирають за коефіцієнтом пропускної здатності.

, кг/год,

(2.46)

де Ркам.суш.- витрата пари на сушіння в зимових умовах, кг/год; ΔР- перепад тиску в конденсатовивіднику; ρк - густина конденсату, кг/м3; Сг - коефіцієнт який враховує зменшення пропускної здатності конденсатовивідника при випуску гарячого конденсату порівняно з холодним холодним (при ΔР>2 бар Сг=0,25).

Перепад тиску в конденсатовивіднику

бар,

(2.47)

де Р1 - абсолютний тиск пароводяної суміші перед конденсатовивідником,

Р1 =0,95Р=0,95·3,0=2,85 бар; Р1 - абсолютний тиск пари перед калорифером, тобто на колекторі камери переважно задається, або береться за даними виробництва; Р2 - абсолютний тиск конденсату після конденсатовивідника, (тиск в конденсаційній магістралі 1,5 бар).

Згідно технічної характеристики термодинамічних конденсатовивідників типу 45ч15нж вибираємо конденсатовивідник з dy=40мм, KV=2000 кг/год, L=170мм, Н=310мм, m=13,5 кг.

2.3 Аеродинамічний розрахунок

2.3.1 Складання схеми циркуляції агента сушіння і визначення ділянок опору

6

14 13

12

Рис. 2.2 Схема до аеродинамічного розрахунку камери СПЛК – 2.

Таблиця 2.8

Ділянки циркуляції агента сушіння в камері СПЛК - 2

Номер ділянки

Назва ділянки

1

Вентилятор

2,14

Поворот під кутом 1350

3,8,13

Калорифер

4,12

Поворот під кутом 900

5,9

Вхід в штабель (раптове звуження)

6,10

Штабель

7,11

Вихід зі штабелю (раптове розширення)

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26 


Інші реферати на тему «Технічні науки»: