Сторінка
10

Формування показників праці та заробітної плати і методика їх аналізу на підприємстві

Важливе значення при плануванні чисельності персоналу підприємства має розрахунок додаткової потреби в тих чи інших категоріях працівників. Додаткова потреба в кадрах є різницею між загальною потребою і наявними працівниками на початок планового періоду. Додаткова потреба в керівниках, спеціалістах і службовцях визначається, виходячи з кількості вакантних місць відповідно до затверджених штатів, з урахуванням очікуваного вибуття цих працівників з різних причин.

Додаткова потреба в робітниках розраховується за такими основними напрямками: на розширення обсягу виробництва, на заміщення планового вибуття і на заміщення вибуття через надмірний оборот робочої сили. У першому випадку додаткова потреба в робітниках визначається за допомогою таких формул:

Чд =Чк-Чп ; Чпл = (Чп – Чк )/ 2 ,

де Чд - додаткова потреба в робітниках, чол.; ЧП і ЧК- чисельність робітників відповідно на початок і кінець планового періоду, чол.; Чпл - середньоспискова планова чисельність робітників, чол.

Аналіз чиседьності персоналу підприємства проводиться шляхом оцінки виконання плану з чисельності працівників; аналізу показників забезпечення підприємства робочою силою її професійно-кваліфікаційного складу та руху робочої сили в звітному періоді.

При вивченні забезпеченості підприємства трудовим ресурсами порівнюють показники чисельності працівниці за звітом і планом. Визначають обсолютне відхилення ; в цілому і за окремими категоріями працівників, проводять аналіз резервів можливого скорочення працюючих відповідно до діючих нормативів чисельності з урахування основних показників роботи підприємства, підвищенні організаційно-технічного рівня виробництва. Відносні відхилення чисельності працюючих від плану визначаєш як різниця між фактичною чисельністю працівників (робітників) і плановою (базисною) чисельністю, скоригованою на коефіцієнт (відсоток) збільшення обсягу виробництва. У цьому випадку буде встановлена дійсна забезпеченій підприємства працівниками на фактично виконаний обсяг робіт. .[28 с.298].

Наступним етапом аналізу персоналу є аналіз структури та професійно-кваліфікаційного складу працівників. Узагальнюючим показником рівня кваліфікації робітникі є середній тарифний розряд. Він розраховується за формулою середньої арифметичної з тарифних розрядів, зважених з числом робітників, що мають відповідні розряди. Для вивчення забезпеченості підприємства робітниками відповідної кваліфікації, фактичний рівень кваліфікації робітників порівнюють із середнім тарифним розрядом робіт, передбачених виробничою програмою. Відповідність керівниківі спеціалістів кваліфікаційній категорії визначають за| результатами атестації.

Завершальним етапом аналізу чисельності працівників підприємства є аналіз руху робочої сили. Зміна чисельності працівників підприємства за звітний період характеризується системою абсолютних і відносних показників Рівень інтенсивності руху працівників показують коефіцієнти обороту щодо прийому і вибуття, плинності кадрів.

Коефіцієнт обороту щодо прийому визначається діленням числа працівників, прийнятих на роботу за період, що аналізується, на середньоспискову чисельність працівників:

Коп = Чпр / Чср , 1)

де Коп - коефіцієнт обороту щодо прийому; Чпр - чисельність прийнятих, чол.; ЧСР - середньоспискова чисельність, чол.

Коефіцієнт обороту щодо вибуття визначається шляхом ділення числа вибулих за період, що вивчається, на середньоспискову чисельність працівників

Ков = Чвб / Ч ср , 2)

де Ков - коефіцієнт обороту щодо вибуття; ЧВБ - чисельність вибулих, чол.

Коефіцієнт плинності кадрів визначається як співвідношення звільнених за власним бажанням, і звільнених за прогули та інші порушення трудової дисципліни до середньоспискової чисельності працівників:

Кпл = Чзв / Чср *100, 3)

де Кпл – коефіцієнт плинності кадрів , % ;Чзв – чисельність працівників , звільнених за прогули та інші порушення трудової дисципліни , чол.

Показники , що характеризують рух робочої сили розраховують і аналізують за окремими какатегоріями працівників підприємства за звітний рік у цілому і за кварталами, використовують при визначенні додаткової потреби робітників і спеціалістів службовців .До можливих причин плинності кадрів можна віднести зміну місця проживання, невдоволеність рівнем заробітної плати, відсутність житла або його віддаленість від місця роботи, несприятливі умови і режими праці, низький рівень соціально-культурної інфраструктури підприємства та інші причини.[28 c. 294].

РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ ДІЮЧОЇ НА ПІДПРИЄМСТВІ СИСТЕМИ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ

2.1 Характеристика організаційної структури ВАТ ‘’Коломийське АТП ‘’та основні показники його виробничо – господарської діяльності

ВАТ ’’Коломийське АТП’’ розташоване у м.Коломия на проспекті Грушевського 94. Площа - 7.2 га. На даний час підприємство нараховує 109 чоловік працюючих. Кількість транспортних засобів становить 67. Історична довідка створення ( дод. 5).

Схема організаційної структури зображена в додатку 6.

Організація практичної господарської діяльності проводиться у відповідності до Статуту підприємства і чинного Законодавства.

ВАТ’’ Коломийське АТП’’виконує такі функції :

- самостійне здійснення пасажирських і вантажних перевезень;

- сприяння роботі залізничного транспорту з вивезення вантажів зі станції.

Метою діяльності підприємства є задоволення потреб населення підприємств та організацій в товарах та послугах одержання прибутків від фінансово- господарської діяльності

Предметом діяльності є :

Перевезення вантажів та пасажирів як внутрі держави так і за її межами;

Надання послуг пасажирськими та вантажними таксі;

Ремонт та технічне обслуговування техніки;

Надання послуг в галузі туризму екскурсій туризму.

Адміністрація проводить роботу по розширенню пасажирськоі сітки для перевезення пасажирів в міському, приміському, міжмі­ському і міжнародному сполученні.

Для перевезення народно-господарських вантажів адміністрація проводить заключения договорів з організаціями і підприємствами-замовниками вантажного транспорту , а також з разовими замовниками .

Перевезення вантажів є одним з найпоширеніших видів по­слуг, що надають власники транспортних засобів суб'єктам підприємницької діяльності і фізичним осо­бам.

У сучасних умовах на території України такі послуги найча­стіше здійснюються автомобільним і залізничним транспортом, оскільки інші види транспорту є досить дорогими і малодо­ступними. Відповідно до ст. 9 Закону України ‘’Про ліцензування окремих видів господарської діяльності’’, надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом належить до видів гос­подарської діяльності, які підлягають ліцензуванню.