Сторінка
10

Проект камери для сушіння деревини

Витрата пари на 1 м3 розрахункового матеріалу

де qсуш- сумарна питома витрата теплоти на сушіння для середньорічних умов; Іп - тепловміст сухої насиченої пари при заданому тиску, кДж/кг; Ік - тепловміст кип’яченої води при тому самому тиску. Орієнтовно ΔІ=Іп-Ік можна взяти при Р=3…5 бар, ΔІ=2100 кДж/кг,

де Р – тиск пари в калориферах,бар.

кг/м3.

Для камер періодичної дії в період прогрівання

кг/год.

кг/год.

Для камер періодичної дії в період сушіння.

кг/год.

кг/год.

де с2– коефіцієнт, що враховує втрати теплоти паропроводами , конденсатопроводами, конденсатовивідниками, с2=1,25.

Максимальна годинна витрата пари сушильним цехом у зимових умовах в камерах періодичної дії:

де nкам.пр.·- кількість камер, в яких одночасно проходить прогрівання матеріалу. Беруть 1/6 від загальної кількості камер nкам., але не менше ніж одну при їх невеликій кількості. nкам.суш – кількість камер, в яких проходить сушіння, шт.

nпр.=1,0.

nкам.суш= nам- nкам.пр, шт. (2.44)

nкам.суш4-1=3 шт.

Рцех=1·796+3·196=1384 кг/год.

Середньорічна витрата пари на сушіння всього заданого об’єму пиломатеріалів:

де Стрив. – коефіцієнт, який враховує збільшення витрат пари при сушінні пиломатеріалів, які сохнуть повільніше, ніж розрахунковий. Значення коефіцієнта Стрив. визначають за таблицею Д.28 залежно від відношення

де - тривалість сушіння фактичних пиломатеріалів, діб; τроз- тривалість сушіння розрахункового матеріалу, діб; Ф – об’єм фактично висушуваного пиломатеріалів, м3; Ф1, Ф2 …Фn – річний об’єм цих самих пиломатеріалів окремо за перерізами, м3

.

.

Стрив.=1,2;

Рріч.=420·4200·1,2:1000=2116,8 т/рік.

2.2.7 Вибір конденсатовивідника

В лісосушильних камерах для відведення конденсату з калориферів до останнього часу переважно використовувались гідростатичні конденсатовивідники . Зараз їх замінюють на більш компактні і надійні, в роботі - термодинамічні конденсатовивідники 45ч15нж.

Їх вибирають за коефіцієнтом пропускної здатності.

де Ркам.суш.- витрата пари на сушіння в зимових умовах, кг/год; ΔР- перепад тиску в конденсатовивіднику,бар; ρк - густина конденсату, кг/м3; Сг - коефіцієнт який враховує зменшення пропускної здатності конденсатовивідника при випуску гарячого конденсату порівняно з холодним (при ΔР>2 бар Сг=0,25).

Перепад тиску в конденсатовивіднику

де Р1 - абсолютний тиск пароводяної суміші перед конденсатовивідником,

Р1 =0,95Р; Р1 - абсолютний тиск пари перед калорифером,бар, тобто на колекторі камери переважно задається, або береться за даними виробництва; Р2 - абсолютний тиск конденсату після конденсатовивідника, (тиск в конденсаційній магістралі 1,5 бар).

Згідно технічної характеристики термодинамічних конденсатовивідників типу 45ч15нж вибираємо конденсатовивідник з dy=20мм, KV=1000 кг/год, L=100мм, Н=213мм, m=4,05 кг.

2.3 Аеродинамічний розрахунок

2.3.1 Складання схеми циркуляції агента сушіння і визначення ділянок опору

Рис. 2.2 Схема до аеродинамічного розрахунку камери ВНДімаш-Діпродрев

Таблиця 2.8

Ділянки циркуляції агента сушіння в камері ВНДімаш-Діпродрев