Сторінка
2
Звідси випливає, що
. Теорему доведено
З’ясуємо геометричний зміст теореми Ролля (рис.6.9):
1) графік функції є суцільна лінія (
- неперервна на відрізку);
2) крива, що є графіком функції, є гладкою кривою (крива називається гладкою, якщо в кожній її точці можна провести дотичну);
3) крайні точки графіка знаходяться на однаковій висоті від
.
6.12. 2. Теорема Лагранжа
Теорема. Якщо функція
: 1) задана і неперервна на відрізку
; 2) диференційована в інтервалі
, то тоді всередині інтервалу
знайдеться хоча б одна точка
, в якій справджуються рівність
. (6.73)
Д о в е д е н н я. Розглянемо функцію
,
що задовольняє всім умовам теореми Ролля. Справді,
на відрізку
є неперервною (як різниця двох неперервних функцій), а всередині інтервалу
має похідну
;
.
Отже, існує точка
в якій
або, що саме,
звідси
Теорему доведено.
Геометрична інтерпретація теореми Лагранжа. Нехай графік функції зображено на рис. 6.10. Відношення
є кутовий коефіцієнт січної
, а
- кутовий коефіцієнт дотичної, проведеної до графіка функції в точці з абсцисою
. Обидва кутові коефіцієнти однакові. Отже, дотична і січна
паралельні. Тому висновок теореми Лагранжа можна сформулювати так: на дузі
знайдеться хоча б одна точка, в якій дотична до кривої паралельна хорді
.
Оскільки
, то можемо записати:
.
Рис.6.19 Рис.6.10
Отже, рівність (6.73) можна записати в такому вигляді:
,
або
.
Зокрема, покладемо
, одержимо рівність
.
Вираз, який стоїть у лівій частині останньої рівності, є не що інше, як приріст
функції в точці
. Отже, дістаємо формулу
. (6.74)
Формула (6.74) виражає точне значення приросту функції
в точці
за будь-якого скінченого значення приросту аргументу
і має назву формули скінчених приростів.
Наслідок 1. Якщо функція
на проміжку
має похідні
і
за будь-якого
, то
на даному проміжку є сталою.
Д о в е д е н н я. Візьмемо в проміжку дві довільні точки
Тоді функція
на відрізку
задовольняє умовам теореми Лагранжа і справедливою є рівність
.
Проте
при будь-якому
, зокрема і при
, дорівнює нулю. Тоді з попередньої нерівності випливає:
, або
.
Оскільки
і
- довільні точки проміжку
і функція
у цих точках набуває однакових значень, то
є сталою.
Тепер ми можемо сформулювати такий критерій сталості диференційованої функції на заданому проміжку: для того, щоб диференційована на проміжку функція
була сталою, необхідно і достатньо, щоб
в кожній точці цього проміжку дорівнювала нулю.
Наслідок 2. Якщо функції
і
на проміжку
мають похідні
,
і за будь-якого
, то різниця між цими функціями
є величина стала.
Інші реферати на тему «Математика»:
Наближене обчислення означених інтегралів: формули прямокутників, трапецій, Сімпсона
Задача Коші. Лінійні диференціальні рівняння із сталими коефіцієнтами. Загальний та частинний розв’язки
Задачі, що приводять до поняття означеного інтеграла. Формулювання теореми існування
Задачі, що приводять до похідної. Визначення похідної, її геометричний і механічний зміст
Основні означення та факти з теорії визначників
