Сторінка
26
Таким чином, проведений експеримент по реалізації моделі роботи соціального педагога по професійній орієнтації старшокласників, дані показали, що багато старшокласників ще не вибрали собі професію, а з тих, хто вибрав, багато хто мало знає про неї, про те, де і як її можна отримати. Необхідно також відзначити, що багато вибрали професію, виходячи не з інтересу до тієї або іншої діяльності, а з причини тільки престижності професії або бажання батьків продовжувати сімейну традицію. Все це підтвердило необхідність проведення робіт профорієнтацій серед старшокласників.
На формуючому етапі була реалізована програма, запропонована автором в другому розділі. Вона включала наступні частини: професійна діагностика, професійна освіта, тренінгове заняття і професійна консультація.
Контрольний етап експерименту показав, що рівень професійної орієнтації старшокласників, що входили до експериментальної групи, підвищився. Таким чином, можна зробити висновок, що запропонована програма ефективна і повинна реалізовуватися в освітніх установах.
У результаті, дослідження дозволило виділити соціально-педагогічні умови ефективності профорієнтації старшокласників: орієнтація на формування особових якостей учнів; системність, комплексність, цілісність і безперервність роботи профорієнтації соціального педагога; взаємодія соціального педагога, освітньої установи в цілому з установами професійної освіти, з фахівцями різних областей професійної діяльності, а також з різними підприємствами і організаціями; спільна діяльність по профорієнтації старшокласників соціального педагога, педагогів освітньої установи, а також батьків учнів; включення старшокласників в діяльність по професійному самовизначенню на добровільній основі; облік актуальних вікових потреб учнів і суперечностей, що виникають при їх реалізації; особовий підхід в роботі.
Також були сформульовані декілька методичних рекомендації по соціальному забезпеченню профорієнтації: створити і постійно оновлювати професійну інформаційну базу; організовувати екскурсії на підприємства, установи професійної освіти, а так само зустрічі з фахівцями різних сфер професійної діяльності; стимулювати самостійну діяльність старшокласників по професійному самовизначенню; оформити «стенд Профорієнтації», на якому вивішуватимуться розклади консультацій профорієнтацій і занять, оголошення про зустрічі з фахівцями різних сфер професійної діяльності, представниками установ професійної освіти і тому подібне.
В даний час існують певні теоретичні і нормативно-правові основи профорієнтації, робляться практичні кроки. Проте сьогодні питання профорієнтації розглядаються переважно з боку психологічної науки. Для роботи соціального педагога по профорієнтації старшокласників поки немає міцної методичної і нормативно-правової основи.
У зв'язку з таким станом речей, нами була розроблена модель роботи соціального педагога по професійній орієнтації старшокласників. Модель включає чотири складових: професійну діагностику, професійну освіту (професійна інформація і професійна агітація), що коректувальний-розвивають заняття і професійну консультацію. Перші три частини проводяться в групі, консультація проводиться індивідуально. Програма реалізується через наступні методи: тестування, лекція, групова і індивідуальна бесіда, диспут, гра. Таким чином, функції соціального педагога як профорієнтатора: діагностична, просвітницька, коректувально-розвиваюча і консультативна.
Для оцінки ефективності моделі були виділені такі групи критеріїв як: вибір професії, рівень знань про професію, причина вибору професії. Визначені також кількісні (співвідношення кількості учнів по кожному з критеріїв; кількість старшокласників, що проконсультувалися, за рік; питома вага тих або інших форм роботи кількість клієнтів, що послідували рекомендаціям соціального педагога) і якісні (поява нових ціннісних орієнтацій і сенсів у виборі професії формування внутрішньої готовності самостійне здійснювати вибори; готовність працювати спільно з соціальним педагогом в процесі професійного) показники оцінки.
Для підтвердження ефективності моделі на ЗОШ був проведений експеримент по реалізації моделі професійної орієнтації. Експеримент включав три етапи: констатуючий, формуючий і контрольний.
На констатуючому етапі за допомогою анкетування були отримані дані, які свідчать про низький рівень професійної орієнтації старшокласників: багато хто ще не вибрав собі професію, а з тих, хто вибрав, більшість або зовсім не знають про неї і про те, де і як її можна отримати. Необхідно також відзначити, що багато хто вибрали професію, виходячи не з інтересу до тієї або іншої діяльності, а з причини тільки престижності професії або бажання батьків продовжувати сімейну традицію. Все це підтвердило необхідність проведення робіт профорієнтацій серед старшокласників. Для наступних етапів експерименту були сформовані дві групи старшокласників: експериментальна і контрольна. Групи були організовані так, щоб результати анкетування були приблизно однакові.
На формуючому етапі була реалізована модель, описана в другому розділі. Робота проводилася тільки з експериментальною групою. Згідно запропонованої моделі робота проводилася в напрямах: професійна діагностика, професійна освіта, коректувально–розвиваючі заняття і професійна консультація. Професійної діагностика, освіта і коректувально-розвиваючі заняття мали груповий характер. Перша включала проведення ряду тестів і діагностичних методик на визначення професійного типу особи, схильностей, інтересів і переваг старшокласників. В ході освіти учням була надана інформація про професії, освітні установи міста і країни, перебування на ринку праці і потреби суспільства в кадрах, були організовані зустрічі з фахівцями різних областей професійної діяльності. В процесі коректувально-розвиваючих занять були проведені групові бесіди, диспути і тренінги, направлені на підвищення рівня професійної орієнтації учнів. Консультування проводилося індивідуально. Учням була надана допомога у виборі професії, освітньої установи, надана вся необхідна інформація.
В результаті, як показав контрольний етап експерименту, рівень професійної орієнтації старшокласників, що входили до експериментальної групи, підвищився, при тому, що в контрольній групі кількісні показники практично не змінилися.
Таким чином, гіпотеза про те, що рівень професійної орієнтації старшокласників підвищиться за умови організації в освітніх установах цілеспрямованої соціально-педагогічної діяльності по даному напряму, підтвердилася.
На підставі отриманих даних були виділені соціально-педагогічні умови ефективності профорієнтації старшокласників:
1. Орієнтація на формування особових якостей (здібності до самопізнання, незалежності, довіри до себе, уміння робити вибір і нести за нього відповідальність, цілеспрямованості, комунікабельності і так далі).
2. Діяльність профорієнтації соціального педагога має бути системною, комплексною, цілісною і безперервною.
3. Взаємодія соціального педагога, освітньої установи в цілому з установами професійної освіти.