Сторінка
15

Професійна орієнтація як інструмент соціалізації шкільної молоді

Отже, профконсультація - це надання допомоги молодому поколінню, що вибирає трудовий шлях в житті, але не в якому випадку не нав'язування своїх думок, не підміна права людини на свободу вибору професії

Наступний структурний елемент професійної орієнтації — професійний добір — визначається як система роботи з надання порад і допомоги людині щодо прийняття нею рішення про такий вибір конкретного виду професійної діяльності, який би максимально відповідав суб'єктивним і об'єктивним умовам професійного самовизначення, перспективам подальшого розвитку даної особистості та її успішній реалізації в професійній діяльності.

Часто профдобір збігається з фінальною частиною профконсультації. Такий збіг визначається спільністю методик, що застосовуються в цих двох із йдеться вже про елементи психологічної структури професії і особистість працівника (зрозуміло, що для проведення такої роботи потрібна відповідна підготовка спеціаліста, який зустрічається з учнями, і відповідна підготовка учнів). Аналогічні вимоги психологічного та методичного характеру ставляться і до інших форм профінформаційної роботи.

Необхідну підготовку до сприймання професіографічного матеріалу і співставлення його з психологічною сферою особистості (зокрема, із власними особливостями) учні повинні отримувати на профінформаційних уроках.

Завдяки цьому з’являться бажання займатися корисною справою, якісно виконувати доручену роботу. Учні V—VII класів знайомляться, в основному, з професіями свого економічного регіону. Однією з умов профорієнтації у навчальному процесі є врахування потреб у кадрах конкретного економічного району. Адже кожен економічний район має свої специфічні, характерні для даної місцевості потреби в кадрах. Одне із завдань профорієнтації — задовольнити цю потребу. Учні повинні знати, де і які знання вони можуть застосовувати у своєму регіоні. Вчителі повинні ознайомити учня з потребами у певних спеціальностях свого регіону і наголошувати саме на цих професіях. Освіта повинна не лише задовольняти потреби регіону, а й сприяти розвитку регіону в тих галузях, які ще не достатньо розвинуті. На етапі завершення основного ступеня середньої школи (II ступінь, 8—9 клас) особливе значення в професійному самовизначенні школярів має курс «Основи вибору професії». У 8 класі доцільно рекомендувати учню вибір однієї зі сфер професійної діяльності: людина—природа, людина— техніка, людина— людина, людина—знакова система, людина—художній образ.

Предмети на вибір у цих класах покликані сприяти формуванню у школярів стійких професійних інтересів, допомогти їм у виборі правильного навчання в 10—11 класах. Підсилюється увага до вироблення у школярів бажання до постійного навчання. Профорієнтаційна робота з ними планується з урахуванням можливості продовження освіти у професійно-технічних навчальних закладах чи у середніх загальноосвітніх школах.

Учні 10—11 класів, що вибрали профіль навчання чи опанували (за бажанням) професією, уточнюють відповідність своїх професійно важливих і інших якостей, стану здоров'я вимогам професійної діяльності, що обирається.

При цьому слід не лише звертати увагу на психофізіологічні якості школярів, необхідні для оволодіння професією, але і за необхідністю коректувати вибір учнів, допомагати у самостійному оцінюванні своїх здібностей і інтересів. Чим старший клас, тим жорсткіша диференціація, тим глибшими є профілювання й індивідуалізація навчання. З огляду на важливу роль батьків у професійному самовизначенні учнів особливе значення має співпраця в профорієнтаційній роботі школи й сім'ї. Тому школа повинна направляти зусилля батьків на створення умов для розвитку інтересів, схильностей і здібностей їхніх дітей, формування в них обґрунтованих професійних намірів, на участь у розробці планів реалізації цих намірів, з допомогою шкільних психологів, фахівців-психологів центру соціальних служб для молоді, озброюючи батьків мінімумом психолого-педагогічних знань і умінь, необхідних для грамотного впливу на професійне самовизначення дитини, профорієнтації та пошук кількісних критеріїв для характеристик і порівняльного аналізу психологічних структур різних професій і професійних груп.

Отже, предметом профорієнтації є професіографії, а також розробка професіограм і психограм. Під професіограмою розуміється детальний опис змісту, технології і всіх суттєвих умов конкретної професійної діяльності — технічних, соціальних, психологічних, економічних, гігієнічних, медичних, кліматичних. Психограма також є описом професійної діяльності, але таким описом, який спрямовується безпосередньо на особистість, тобто на розкриття тих вимог, які професійна діяльність ставить перед психологічною сферою особистості — вимог до особливостей сприймання, мислення, пам'яті, уваги, уяви тощо. Профорієнтація і профорієнтаційна професіографія повинні мати спільну «методичну мову», яка може бути забезпечена лише спільністю психодіагностичних методик. За додержання такої умови з'являється реальна можливість співставленням показників профконсультаційного дослідження особистості з показниками психограми професії .

“Існуючу фізичну і інтелектуальну відмінність обумовлює доступність людині одних видів праці і одночасно трудність або навіть зовсім недоступність інших. Проте це зовсім не означає, що природа ставить на людині незгладимий знак професійної приналежності. Люди з'являються на світло не токарями, не письменниками і не вчителями”.

Але, відкидаючи розуміння здібностей як природжених особливостей людини, що зумовлюють його професійну долю, не можна заперечувати наявність деяких природжених завдатків - психофізичних нахилів до тієї або іншої роботи. Слід зазначити, що в світлі останніх досягнень мікробіології і ряду інших наук відкриваються обнадійливі перспективи не тільки для розкриття таємниць генетичного коду природних завдатків, але і активної дії на “біологічну галактику” людини в бажаному напрямі.

“Професійна придатність - це рівень відповідності фізичних якостей і психофізичних особливостей людини професійним вимогам”. Якщо ці якості і особливості не досягають потрібних вимог, відбувається перевантаження. Це випадок професійної неповноцінності, від якої страждають і суспільство і особа.

“Під професійним відбором розуміють спеціально організований дослідницький процес, мета якого - виявити і визначити за допомогою наукових обгрунтованих методів ступінь і можливість психофізіологічної і соціально-психологічної придатності претендентів на навчання і роботу по складних відповідальних професіях” .

Профвідбір підрозділяють на два види - констатуючий і організуючий. “Констатуючий профовідбір (підбір) припускає вирішення питань про придатність до професії тієї або іншої особи у формі “придатний” і “непридатний”. У разі негативної відповіді людина робить нову спробу вирішення питань працевлаштування. Організуючий профвідбір (підбір) має на меті виявити і оцінити індивідуальні особливості людини, що є свідченнями не до однієї, а до декількох професій, що більшою мірою відповідає потребам і завданням закладів, підприємств по своєчасному заповненню вакантних місць” Правильний профвідбір (підбір) слід проводити за допомогою психологів, фізіологів, медиків.