Сторінка
18
Проблемі трудового виховання дітей в сім'ї велику увагу приділяв видатний радянський педагог А. С. Макаренко. У статті “Виховання в праці” він детально аналізує сенс і значення трудового виховання в сім'ї: “Перше, про що особливо повинні пам'ятати батьки, це наступне. Ваша дитина буде членом трудового суспільства, отже його значення в цьому суспільстві залежатиме від того, наскільки він в змозі буде брати участь в суспільній праці, наскільки він буде до цього підготовлений. Але від цього залежатиме і його добробут, матеріальний рівень його життя”.
В рамках сім'ї неможливо дати дитині таке трудове виховання, яке зазвичай називають кваліфікацією. Кваліфікацію молоді люди отримують на заводі, в школі, в установах, на курсах. Але батьки не повинні думати, що сімейне виховання не робить ніякого впливу на отримання кваліфікації. Навпаки, саме сімейне виховання має головне значення для майбутньої кваліфікації людини. А. С. Макаренко писав: “Та дитина, яка отримала в сім'ї правильне трудове виховання, той надалі, з великим успіхом проходитиме і свою спеціальну підготовку”.
Ідеї, висловлені видатним радянським педагогом, актуальні і в даний час. Трудове виховання в сім'ї повинне починатися в ранньому віці і носити ігровий характер. З віком трудові доручення повинні ускладнюватися і відділятися від гри. Проте не можна завантажувати дитину великою кількістю роботи. Праця дітей має бути посильною. Систематично, терпляче, враховуючи вікові і індивідуальні особливості дитини, батьки повинні привчати його як до фізичного, так і розумової праці.
Часто трапляється, що задоволеність батьків своєю професією може стати достатнім стимулом для дітей для бажання ознайомитися з нею, а згодом і вибрати її. Тому батьки повинні частіше розповідати дітям про свою працю і її суспільне значення. В той час неприпустимо, щоб батьки зловживали своїми суб'єктивними стосунками до деяких професій і передавали дітям. Тобто батьки покликані допомогти дітям краще знатися на їх схильностях і можливостях і визначити їх професійний життєвий шлях.Важливою ланкою в системі профорієнтації учнів є робота школи з батьками. Практика показує, що батьки зазвичай беруть активну участь у визначенні життєвих і професійних планів своїх дітей. Разом з тим питання вибору професії і визначення шляхів освіти представляють важке завдання як для самих учнів, так і для їх батьків. Ради останніх часто не відповідають реальним потребам різних областей народного господарства в кадрах. Не завжди батьки знають і об'єктивно оцінюють інтереси і здібності дітей. Бажання батьків і професійні наміри школярів у багатьох випадках не збігаються. Все це викликає необхідність організації спеціальної роботи з батьками, направленій на надання допомоги сім'ї в підготовці дітей до праці і вибору професії. При проведенні роботи профорієнтації постає питання про престиж професій серед самих батьків, який часто набуває першорядного значення. У завдання сім'ї також входить попередження випадкового вибору професії підлітком, коли професія вибирається без врахування особливостей і здібностей дитини. Як відомо, у випадковому виборі професії значною мірою закладені причини текучості кадрів на підприємствах із-за незадоволеності людини своєю професією і роботою.
Таким чином, участь сім'ї, як соціального і виховного інституту, підкреслює подвійність профорієнтації - як проблеми суспільної і педагогічної.
Соціальна роль школи, як провідної учбово-виховної установи по формуванню всебічно розвиненого, готового до трудової діяльності підростаючого покоління характеризує провідну позицію педагогічних колективів в єдиному багатогранному процесі професійної орієнтації, здійснюваною школою, сім'єю, всією громадськістю. Вчитель допомагає школярам усвідомити їм схильності і здібності, направляє розвиток їх професійних інтересів. Він допомагає батькам знатися на труднощях правильного вибору професії їх дитиною. Вчитель повинен уміти залежно від педагогічної ситуації, від своїх власних можливостей, інтересів і здібностей школярів підібрати комплекс школярів підібрати комплекс педагогічних засобів, методів дії на особу, щоб досягти мети профорієнтації, реалізувати те широке коло завдань підготовки молоді до вибору професії, які покликана вирішувати школа .
Професійна орієнтація - це державна по масштабах, економічна по результатах, соціальна за змістом, педагогічна по методах складна багатогранна проблема.
Висновок
Теоретичний аналіз даної проблеми показав, що високий рівень професійної спрямованості - це та якісна особливість структури мотивів особи, яка виражає єдність інтересів особи в системі професійного самовизначення. Слід зазначити, що значну роль характерологічних особливостей особи залежить від рівня розвитку її здібностей. Проте в цьому взаємозв'язку професійної спрямованості, рис характеру і здібностей провідна роль належить переважаючому мотиву. Отже, професійна орієнтація може і повинна бути включеною до цілісної системи шкільної навчально-виховної роботи з учнівською молоддю. Головною метою школи є підготовка учня до виходу в самостійне життя після закінчення школи. Професійне самовизначення учня є за своєю сутністю найважливішою складовою його підготовки до самостійного життя. Але ж при цьому йдеться не про будь-яке самовизначення, а про таке, що якнайкраще узгоджується з інтересами самої особистості — не випадковими й ситуативними, а тими, що відповідають кращій реалізації творчого й виконавчого потенціалу в трудовій діяльності й потребам подальшого розвитку особистості. Таке профорієнтаційне завдання навчально-виховного процесу в школі значною мірою припадає на до- професійне навчання й виховання. Отже підготовка підростаючого покоління до творчої праці на благо суспільства - найважливіше завдання загальноосвітньої школи. Її успішне здійснення пов'язане з постійними пошуком найбільш досконалих шляхів трудового виховання і професійної орієнтації. Передовий педагогічний досвід, результати наукових досліджень показують, що тільки комплексний підхід до вирішення питань трудового самовизначення шкільної молоді сприяє успіху діяльності профорієнтації.
Проблемою даного дослідження є проблема методичного забезпечення роботи соціального педагога по профорієнтації старшокласників в умовах сучасних потреб ринку праці, діяльності освітніх установ, здібностей, схильностей і інтересів молоді.
Виходячи з проблеми дослідження, була сформована мета дослідження - обгрунтування умов і розробка моделі роботи соціального педагога по професійній орієнтації старшокласників.
Для перевірки ефективності роботи профорієнтації соціального педагога доцільно організувати соціально-педагогічний експеримент по впровадженню в діяльність соціального педагога.
Для успішного проведення експерименту необхідні наступні умови:
1. Наявність бази експерименту (освітньої установи).
2. Наявність на базі експерименту необхідних для проведення занять приміщень.
3. Наявність двох груп респондентів - експериментальної і контрольної. Початкові дані по вищеперелічених критеріях в групах мають бути приблизно однаковими. Кількість респондентів в кожній групі - 20 чоловік.