Сторінка
22

Професійна орієнтація як інструмент соціалізації шкільної молоді

Констатуючий етап

На констатуючому етапі метою експерименту було виявлення рівня професійної орієнтації старшокласників. Для збору даних використовувалися анкети. Отримані дані були оброблені і переведені в процентні значення по наступних групах критеріїв: наявність вибору професії, рівень знань про професії, причини вибору професії.

Дітям були запропоновані анкети «Твоє професійне майбутнє». Кожна анкета містила 10 питань: 2 питання - відкриті, 8 питань - з 3 варіантами відповідей. Дітям необхідно було написати відповідь або вибрати один з варіантів. Текст анкети представлений в Додатку .

Отримані дані були оброблені і переведені в процентні значення. Спочатку дані були інтерпретовані відповідно до I групи критеріїв, а по II і III групам критеріїв були оброблені анкети тільки тих дітей, які вибрали одну професію або вибирають між 2-3 професіями.

За наслідками анкетування були сформовані 2 групи респондентів:

1. експериментальна - 20 дітей у віці 15-17 років;

2. контрольна - 20 дітей у віці 15-17 років.

Групи формувалися так, щоб процентні співвідношення по критеріях в обох групах були приблизно однакові.

Результати діагностики в експериментальній групі наступні:

I. Вибір професії:

1. 30% школярів вже зробили вибір конкретної професії;

2. 30% школярів вибирають між 2-3 професіями;

3. 40% школярів ще не вибрали собі професію.

II. Рівень знань про професію (з дітей, що зробили вибір одній або 2-3 професій):

1. високий рівень знань у 20% дітей;

2. середній рівень знань у 45% дітей;

3. низький рівень знань у 35% дітей.

III. Причина вибору професії (з дітей, що зробили вибір одній або 2-3 професій):

1. для 30% дітей цікава вибрана діяльність;

2. для 30% дітей головне у вибраній професії - престиж, висока заробітна плата, інтерес не обов'язковий;

3. 40% дітей вибрали собі професію на прикладі або за порадою батьків.

У контрольній групі результати декілька відрізняються:

I. Вибір професії:

1. 30% школярів вже зробили вибір конкретної професії;

2. 25% школярів вибирають між 2-3 професіями;

3. 45% школярів ще не вибрали собі професію.

II. Рівень знань про професію (з дітей, що зробили вибір одній або 2-3 професій):

1. високий рівень знань у 20% дітей;

2. середній рівень знань у 40% дітей;

3. низький рівень знань у 40% дітей.

III. Причина вибору професії (з дітей, що зробили вибір одній або 2-3 професій):

1. для 30% дітей причина вибору - інтерес до вибраної діяльності;

2. для 35% дітей головне у вибраній професії - престиж, висока заробітна плата, інтерес не обов'язковий;

3. 35% дітей вибрали собі професію на прикладі або за порадою батьків.

Співвідношення результатів анкетування експериментальної (1 група) і контрольної (2 група) груп добре видно на графіках (Рис. 2.1.)

Рис. 2.2 Результати анкетування старшокласників на констатуючому етапі.

Аналіз отриманих даних показав, що багато школярів ще не визначилися з вибором професії, а з тих, хто визначився, багато хто мало знає про вибрану професію і про те, де її можна отримати. На велику увагу заслуговує і критерій причини вибору професії - більшість опитаних вважає за краще інтересу до професії її престижність і висока заробітна плата. Проте, як було сказано вище, це не завжди виявляється кращим.

Формуючий етап

На формуючому етапі для дітей, що беруть участь в експерименті, були розроблені групові і індивідуальні заняття, метою яких була професійна орієнтація учнів.

У формуючому експерименті брала участь тільки експериментальна група. Основу даного етапу складали групові заняття по професійній діагностиці, професійній освіті, групові тренінгові заняття і індивідуальні професійні консультації.

Метою занять по професійній діагностиці було виявлення інтересів, схильностей старшокласників, спрямованості в особи, первинних професійних намірів і їх динаміки, визначення соціальних установок старшокласників, визначення мотивації вибору і її структури, визначення вираженості і структури здібностей кожного. В рамках даних занять дітям були запропоновані наступні методики і тести: тест Д. Голланда за визначенням типу особи; диференціально-діагностичного опитувальника «Я віддам перевагу» Е.А. Климова; методика «Матриця вибору професії»; тест «Схильність до виконавчої або творчої праці»; методика «КОС»; методика «Карта інтересів»; визначення схильностей по методиці Л.А. Йовайши; методика анкета «Профорієнтація».

Цілями професійної освіти були розширення кола відомих учасникам експерименту професій, а також підвищення рівня знань старшокласників про ці професії і про вибрану професію зокрема. Як було сказано вище, професійна освіта включає наступні напрями: професійна інформація і професійна агітація. Перший напрям реалізовувався за допомогою організації занять, на яких дітям була запропонована інформація про різні професії, вимоги, які вони пред'являють до людини; інформація про потребу ринку праці і потреби в кадрах; інформація про середньо-спеціальні і вищі учбові заклади, повчальні фахівців тієї або іншої області професійної діяльності, - який рівень освіти необхідно мати і які іспити необхідно складати для надходження до тієї або іншої установи. Матеріали для занять збиралися на виставках освіти, в мережі Internet, крім того використовувалися матеріали «Енциклопедії професій Кирила і Мефодія», журналів «Куди піти вчитися». Інший метод використався в процесі професійної освіти -це організація зустрічей учнів з представниками: педагог, психолог, співробітник міліції, директор освітньої установи, програміст, медичний працівник і так далі. Професійна агітація проводилася у формі групових бесід, диспутів, різних ігор профорієнтацій: гра «Прибульці»; гра «Острів»; гра «Три долі»; активізуючий опитувальник «Зараз і потім».

Цілями тренінгових занять були чіткіше визначення переважної професії, розширення знань учнів про професії, інформаційна і психологічна підготовка їх до вступних іспитів і проходження співбесіди при прийомі на роботу, усвідомлення учнями можливих перешкод на шляху до професійних досягнень, навчання учнів аргументованому відстоюванню свого професійного вибору перед батьками (товаришами, вчителями), активізація планування професійної і життєвої перспективи. На тренінгах використовувалися наступні методи: групова бесіда, диспут і ігровий метод. Були використані наступні ігри профорієнтацій і методики: активізуючий опитувальник «Перехрестя»; гра «Професія на букву»; гра «Ланцюжок професій»; гра «День з життя.»; гра «Пастки-капкани»; гра «Профконсультація»; гра «Захист професії перед батьками»; гра «Приймальна комісія» (або «Відділ кадрів»); гра «Сама-сама»; бланкова гра «Торг»; бланкова гра «Я - компаньйон»; активізуючий опитувальник «Будь готовий!»; активізуючий опитувальник «Самооцінка моральності, громадськості (СМГ)»; активізуючий опитувальник «Престижна професія»; активізуючий опитувальник «Зараз і потім»; ігрова вправа «Подарунок»; гра «Епітафія»; карткова бланкова гра «Комплімент».