Сторінка
23

Оцінка управління фінансами ЗАТ ,,Електромашпромсервіс”

Після цього слід вжити тактичних заходів, спрямованих на досягнення фінансової рівноваги підприємства в майбутньому періоді, за принципом "стискання підприємства", тобто переви­щення обсягу генерування над обсягом споживання власних фі­нансових ресурсів.

Повна фінансова стабілізація досягається за умови, якщо підприємство забезпечило тривалу фінансову рівновагу. Тому стратегічний механізм захисних заходів має бути спрямовано на підтримку фінансової стабільності підприємства протягом трива­лого періоду.

З метою скорочення дефіциту власного оборотного капіталу акціонерне підприємство може спробувати поповнити його за ра­хунок випуску і розміщення нових акцій і облігацій. Однак при цьому слід мати на увазі, що випуск нових акцій може призвести до падіння їхнього курсу, і це теж може стати причиною банкрут­ства.

Один із шляхів удосконалення фінансового стану Акціонерного товариства закритого типу “Електромашпромсервіс” — зменшення виплати дивідендів за акціями чи повна відмова від неї за умови, що вдасться переконати акціонерів у ре­альності програми фінансового оздоровлення і підвищення диві­дендних виплат у майбутньому.

Одним а ефективних методів відновлення матеріально-техніч­ної бази підприємства є лізинг, що не вимагає повної одноразової оплати орендованого майна і служить одним з видів інвестуван­ня. Використання прискореної амортизації за лізинговими опе­раціями дозволяє оперативно оновлювати обладнання і здійсню­вати технічне переозброєння виробництва.

Залучення кредитів під прибуткові проекти, здатні принес­ти підприємству високий дохід, також є одним із резервів удосконалення фінансового стану підприємства.

Цьому ж сприяє і диверсифікованість виробництва за основ­ними напрямами господарської діяльності, коли вимушені втра­ти на одних напрямах покриваються прибутком від інших.

Зменшити дефіцит власного капіталу можна за рахунок при­скорення його оборотності шляхом скорочення термінів ремонтів, наднормативних залиш­ків запасів, незавершеного виробництва і т. ін.

Скорочення витрат на утримання об'єктів житлосоцкультпобуту шляхом передачі їх у муніципальну власність також сприяє припливу капіталу в основну діяльність.

З метою скорочення витрат і підвищення ефективності основ­ного виробництва в окремих випадках доцільно відмовитися від деяких видів діяльності, що обслуговують основне виробництво (будівництво, ремонт, транспорті т. ін.), і перейти до послуг спеціа­лізованих організацій.

Збільшити обсяг власних фінансових ресурсів можна також шляхом:

• зменшення суми постійних витрат на утримання управлін­ського персоналу, ремонт основних засобів ;

• зниження рівня змінних витрат за рахунок скорочення чи­сельності виробничого персоналу і зростання продуктивності праці;

• прискореної амортизації машин і обладнання;

• реалізації невикористовуваного майна;

• відмови від зовнішніх соціальних та інших програм, зни­ження інвестиційної активності підприємства.

Потрібно проаналізувати використання прибут­ку. Ско­рочення частки участі працівників у прибутку, відрахувань у ре­зервний і страхові фонди слід розглядати як потенційний резерв поповнення власних оборотних коштів підприємства.

Велику допомогу у виявленні резервів поліпшення фінансо­вого стану підприємства може дати маркетинговий аналіз із ви­вчення попиту і пропозиції, ринків збуту і формуванню на цій основі оптимального асортименту і структури виробництва про­дукції.

Одним з основних і найбільш радикальних напрямів фінансо­вого оздоровлення підприємства є пошук внутрішніх резервів збільшення прибутковості виробництва і досягнення беззбитко­вої роботи за рахунок більш повного використання виробничої потужності підприємства, підвищення якості і конкурентоспро­можності продукції, зниження її собівартості, раціонального ви­користання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, ско­рочення непродуктивних витрат і втрат.

Основну увагу при цьому необхідно приділити питанням ре­сурсозбереження: впровадженню прогресивних норм, нормативів і ресурсозберігаючих технологій, використанню вторинної сиро­вини, організації діючого обліку і контролю за використанням ресурсів, вивченню і впровадженню передового досвіду в здій­сненні режиму економії, матеріального і морального стимулюван­ня працівників за економію ресурсів і скорочення непродуктив­них витрат і втрат.

Для систематизованого виявлення й узагальнення всіх видів втрат на кожному підприємстві доцільно вести спеціальній реєстр втрат із класифікацією їх за певними групами:

• від браку;

• зниження якості продукції;

• незатребуваної продукції;

• втрати вигідних замовників, вигідних ринків збуту;

• неповного використання виробничої потужності підпри­ємства;

• простоїв робочої сили, засобів праці, предметів праці і гро­шових ресурсів;

• перевитрати ресурсів на одиницю продукції порівняно з уста­новленими нормами;

• псування і нестачі матеріалів та готової продукції;

• списання не повністю амортизованих основних засобів;

• сплати штрафних санкцій за порушення договірної дис­ципліни;