Сторінка
17

Оцінка управління фінансами ЗАТ ,,Електромашпромсервіс”

Коефіцієнт фінансового левериджу є не лише індикатором фінансової стійкості, а й дуже впливає на збільшення або змен­шення величини прибутку і власного капіталу підприємства.

Показники, що характеризують фінансову стійкість підприємства відображені в таблиці 2.9.

Таблиця 2.9 - Аналіз показників, що характеризують фінансову стійкість Акціонерного товариства закритого типу ,,Електромашпромсервіс,, за 2004-2005 роки

Згідно таблиці 2.9 коефіцієнт фінансової автономії (максимальне значення -1, критичне значення - 0,5) у 2004р. залишився на колишньому рівні, і близький до оптимального, у 2005 році цей показник знизився, що викликано зменшенням власного капіталу за рахунок збільшення непокритих збитків на 2668,9 т.грн.

Коефіцієнт фінансової залежності (критичне значення – 2) у 2004р. залишився на колишньому рівні, а у 2005 році цей показник збільшився до 1,54.

Коефіцієнт фінансового ризику показує скільки одиниць залучених коштів доводиться на кожну одиницю власних. Оптимальне значення даного показника < або = 0,5, критичне — 1.

У такий спосіб в 2004р. на кожну одиницю власних коштів підприємство залучало 35 коп. позикових коштів, стільки ж і в 2003 році, у 2005 році цей показник склав 0,54.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує яка частина власного оборотного капіталу перебуває в обороті, тобто в тій формі, що дозволяє вільно маневрувати цими засобами, а яка капіталізована. Оптимальне значення >0.

У звітному періоді товариство має достатній рівень маневреності, рівний торічному.

Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів (оптимальне значення 0,4).

Коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел (оптимальне значення 0,6).

У звітному періоді товариство не залучало довгострокові позикові кошти, а користувалося власними або короткостроковими кредитами банку.

2.4 Аналіз ліквідності і платоспроможності акціонерного товариства

Одним з індикаторів фінансового ста­ну підприємства є його платоспромож­ність, тобто можливість наявними грошо­вими ресурсами вчасно погашати свої платіжні зобов'язання. Розрізняють по­точну платоспроможність, що склалася на певний момент часу, і перспективну платоспроможність, що очікується в ко­роткостроковій, середньостроковій і дов­гостроковій перспективі.

Поточна (технічна) платоспромож­ність означає наявність у достатньому об­сязі коштів і їхніх еквівалентів для розра­хунків за кредиторською заборгованістю, що вимагає негайного погашення. Звідси основними індикаторами поточної плато­спроможності є наявність достатньої суми коштів і відсутність у підприємства про­строчених боргових зобов'язань.

Перспективна платоспроможність забезпечується погодженістю зобов'язань і платіжних засобів протягом прогнозного періоду, що, у свою чергу, залежить від складу, обсягів і ступе­ня ліквідності поточних активів, а також від обсягів, складу і швидкості дозрівання поточних зобов'язань до погашення. При внутрішньому аналізі платоспроможність прогнозується на під­ставі вивчення грошових потоків. Зовнішній аналіз платоспро­можності здійснюється, як правило, на основі вивчення показ­ників ліквідності.

В економічній літературі прийнято розрізняти ліквідність ак­тивів, ліквідність балансу і ліквідність підприємства.

Під ліквідністю активу розуміється здатність його до транс­формації у грошові засоби, а ступінь ліквідності активу визна­чається проміжком часу, необхідним для його перетворення у грошову форму. Чим менше потрібно часу для інкасації певного активу, тим вища його ліквідність. При цьому варто розрізняти поняття ліквідності сукупних активів як можливість їхньої швид­кої реалізації при банкрутстві й самоліквідації підприємства і поняття ліквідності оборотних активів, що забезпечує його поточ­ну платоспроможність.