Сторінка
18

Оцінка управління фінансами ЗАТ ,,Електромашпромсервіс”

Ліквідність балансу — можливість суб'єкта господарювання перетворити активи в готівку і погасити свої платіжні зобов'язан­ня, а точніше — це ступінь покриття боргових зобов'язань підприєм­ства його активами, термін перетворення яких у готівку відпові­дає терміну погашення платіжних зобов'язань. Якісна відмінність цього поняття від ліквідності активів у тому, що ліквідність ба­лансу відбиває міру погодженості обсягів і ліквідності активів з розмірами і термінами погашення зобов'язань, тоді як ліквідність активів визначається безвідносно до пасиву балансу.

Ліквідність підприємства — більш загальне поняття, ніж ліквідність балансу. Ліквідність балансу передбачає вишукування платіжних засобів тільки за рахунок внутрішніх джерел (реа­лізації активів). Але підприємство може залучити позикові засо­би зі сторони, якщо в нього є відповідний імідж у діловому світі і досить високий рівень інвестиційної привабливості. Тому, оціню­ючи ліквідність підприємства, треба враховувати його фінансову гнучкість, тобто здатність позичати кошти з різних джерел, збільшувати акціонерний капітал, продавати активи, швидко реагувати на кон'юнктуру ринку і т. ін.

Таким чином, поняття платоспроможності й ліквідності дуже близькі, але друге більш містке. Від ступеня ліквідності балансу залежить платоспроможність підприємства. Разом з тим ліквід­ність характерна як для поточного стану розрахунків, так і на пер­спективу. Підприємство може бути платоспроможним на звітну дату, але мати несприятливі можливості в майбутньому, і навпаки.

Аналіз ліквідності балансуполягає в порівнянні коштів за ак­тивом, згрупованих за ступенем спадної ліквідності, з короткостроковими зобов'язаннями за пасивом, що групують­ся за ступенем терміновості їхнього погашення;

До першої групи (А1) входять абсолютно ліквідні активи, такі як готівка і короткострокові фінансові вкладення.

До другої групи (А2) належать швидкореалізовані активи: век­селі отримані і всі види поточної дебіторської заборгованості. Ліквідність цієї групи оборотних активів залежить від вчасності відвантаження продукції, оформлення банківських документів, швидкості платіжного документообігу в банках, від попиту на продукцію, її конкурентоспроможності, платоспроможності по­купців, форм розрахунків і т. ін.

До третьої групи (Аз) відносять активи, що повільно реалізу­ються, до яких належать запаси сировини, матеріалів, готової про­дукції, незавершеного виробництва товарів, для трансформуван­ня яких у готівку потрібен значно більший термін.

Четверта група (А4) — це важкореалізовані активи, до яких входять основні засоби, нематеріальні активи, довгострокові фінансові вкладення, незавершене будівництво, довгострокова дебіторська заборгованість, платежі за якою очікуються більш ніж через 12 місяців, відстрочені податкові активи, видатки май­бутніх періодів, інші необоротні активи.

Відповідно на чотири групи поділяються і зобов'язання під­приємства:

П1 — найбільш термінові зобов'язання, які слід погасити про­тягом поточного місяця (кредиторська заборгованість і кредити банку, терміни повернення яких настали);

П2 — середньострокові зобов'язання з терміном погашення до одного року (короткострокові кредити банку);

П3 — довгострокові зобов'язання (довгострокові кредити бан­ку і позики);

П4 — власний капітал, що постійно перебуває в розпорядженні підприємства (розділ І, II і V пасиву балансу).

Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо:

А1>=П1; А2 >=П2; А3>=П3; А4 <= Л4.

Вивчення співвідношень цих груп активів і пасивів за кілька періодів дозволить установити тенденції зміни в структурі балансу і його ліквідності

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (норма грошових ре­зервів) визначається відношенням коштів і короткострокових фінансових вкладень до всієї суми короткострокових боргів під­приємства. Чим більша його ве­личина, тим вища гарантія погашення боргів. Однак і при неве­ликому його значенні підприємство може бути завжди плато­спроможним, якщо зуміє збалансувати і синхронізувати приплив і відплив коштів за обсягом і термінами. Тому ніяких загальних нормативів і рекомендацій щодо рівня цього показника не існує.

Коефіцієнт швидкої (термінової) ліквідності — відношен­ня коштів, короткострокових фінансових вкладень і коротко­строкової дебіторської заборгованості, платежі за якою очікуються протягом 12 місяців після звітної дати, до суми короткостроко­вих фінансових зобов'язань.

Коефіцієнт поточної ліквідності (загальний коефіцієнт по­криття боргів) — відношення всієї суми оборотних активів включ­но із запасами за мінусом витрат майбутніх періодів до загальної суми короткострокових зобов'язань. Він показує ступінь покрит­тя оборотними активами оборотних пасивів.

(2.11)

Перевищення оборотних активів над короткостроковими фі­нансовими зобов'язаннями забезпечує резервний запас для ком­пенсації збитків, які може понести підприємство при розміщенні й ліквідації всіх оборотних активів, крім готівки. Чим більша величина цього запасу, тим більша впевненість кредиторів, що борги буде погашено. Зміна рівня коефіцієнта поточної ліквідності може статися у зв'язку зі збільшенням або зменшенням суми за кожною статтею поточних активів і поточних пасивів.