Сторінка
16

Оцінка управління фінансами ЗАТ ,,Електромашпромсервіс”

2.3 Аналіз фінансової стійкості акціонерного товариства

Фінансовий стан підприємства — це складна економічна категорія, що ві­дображає на певний момент стан капіталу в процесі його кругообороту і здатність су­б'єкта господарювання до саморозвитку.

У процесі операційної, інвестиційної і фінансової діяльності відбувається безупинний процес кругообороту капіталу, змінюються структура коштів і джерел їхнього формування, наявність і потреба у фінансових ресурсах і, як наслідок, — фінансовий стан підприємства, зовнішнім проявом якого є платоспроможність.

Фінансовий стан може бути стійким, нестійким (передкризовим) і кризовим. Спроможність підприємства вчасно здій­снювати платежі, фінансувати свою ді­яльність на розширеній основі, переноси­ти непередбачені потрясіння і підтриму­вати свою платоспроможність у несприятливих обставинах свідчить про його стійкий фінансовий стан, і навпаки.

Якщо поточна платоспроможність — це зовнішній прояв фі­нансового стану підприємства, то фінансова стійкість — внутріш­ня його сторона, що забезпечує стабільну платоспроможність у тривалій перспективі, в основі якої лежить збалансованість ак­тивів і пасивів, доходів і витрат, позитивних і негативних грошо­вих потоків.

Фінансова стійкість підприємства — це здатність суб'єкта господарювання функціонувати і розвиватися, зберігати рівнова­гу своїх активів і пасивів у мінливому внутрішньому і зовнішньо­му середовищі, що гарантує його платоспроможність та інвести­ційну привабливість у довгостроковій перспективі в межах допу­стимого рівня ризику.

Стійкого фінансового стану досягають при достатності влас­ного капіталу, добрій якості активів, достатньому рівні рентабель­ності з урахуванням операційного і фінансового ризиків, при до­статності ліквідності, стабільних доходах і широких можливос­тях залучення позикових коштів.

Для забезпечення фінансової стійкості у підприємства має бути гнучка структура капіталу, вміння організувати його рух у та­кий спосіб, щоб забезпечити постійне перевищення доходів над витратами з метою збереження платоспроможності і створення умов для самофінансування.

Фінансовий стан підприємства, його стійкість і стабільність залежать від результатів його виробничої, комерційної і фінансо­вої діяльності. Якщо виробничий і фінансовий плани успішно виконуються, то це позитивно впливає на фінансове становище підприємства. Навпаки, внаслідок спаду обсягів виробництва і продажів відбувається підвищення собівартості продукції, змен­шення виручки і суми прибутку і, як наслідок, — погіршення фінансового стану підприємства і його платоспроможності. Отже, стійкий фінансовий стан – це підсумок гра­мотного, вмілого керування всім комплексом факторів, що ви­значають результати господарської діяльності підприємства.

Для того, щоб визначити рівень фінансової стійкості підприємства необхідно провести розрахунки за такими показниками:

1. Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії), або концентрації, власного капіталу (р. 380 + р. 430 + р. 630), до загальної валюти нетто-балансу (р. 640):

( 2.1)

Він характеризує, яка частина активів підприємства сформо­вана за рахунок власних і прирівняних до них джерел коштів.

2. Частка чистих активів (реальної величини власного капіталу) в загальній валюті балансу:

( 2.2)

3. Коефіцієнт концентрації позикового капіталу — частка позикових (залучених) коштів у загальній валюті нетто-балансу — показує, яку частину активів підприємства сформовано за раху­нок позикових (залучених) коштів довгострокового і коротко­строкового характеру:

( 2.3)

4. Коефіцієнт фінансової залежності:

( 2.4)

Це обернений показник до коефіцієнта фінансової незалеж­ності. Він показує, яка сума активів припадає на гривню власних коштів.

5. Коефіцієнт поточної заборгованості:

( 2.5)

Показує, яку частину активів сформовано за рахунок позико­вих ресурсів короткострокового характеру.

6. Коефіцієнт стійкого фінансування:

( 2.6)

Характеризує, яку частину активів балансу сформовано за рахунок стійких джерел. Якщо підприємство не бере довго­строкових кредитів і позик, то величина Ксф буде збігатися з вели­чиною коефіцієнта фінансової незалежності.

У свою чергу, для характеристики структури довгострокових джерел фінансування розраховують і аналізують такі показники:

7. Коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел:

( 2.7)

8. Коефіцієнт фінансової залежності капіталізованих джерел:

(2.8)

Підвищення рівня цього показника, з одного боку, свідчить про посилення залежності від зовнішніх кредиторів, а з іншого — про ступінь фінансової надійності підприємства і довіри до нього з боку банків і населення.

9. Коефіцієнт покриття боргів власним капіталом (кое­фіцієнт платоспроможності):

( 2.9)

10. Коефіцієнт фінансового левериджу, або коефіцієнт фінан­сового ризику — відношення залученого капіталу до власного:

(2.10)

Цей коефіцієнт вважається одним з основних індикаторів фінансової стійкості. Чим вище його значення, тим вищий ризик вкладення капіталу в це підприємство.