Сторінка
11

Підготовка майбутніх учителів початкової школи до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі

Високий професіоналізм педагога-вихователя передбачає не тільки наявність розвинутих педагогічних здібностей, широкі знання, гнучкі вміння, навички, а й цілий спектр особистісних і діяльнісних характеристик фахівця. Саме на необхідності розвитку таких професійних якостей неодноразово наголошував А.С. Макаренко. Навчання вчителів, на його думку, повинно полягати «передусім в організації характеру педагога, вихованні його поведінки, а потім в організації його спеціальних знань та навичок, без яких жоден вихователь не може бути хорошим вихователем».

Слід додати, що високопрофесійний педагог поєднує у своїй особистісно-діяльнісній сфері культурно-історичний досвід народу (традиції, звичаї), загальнолюдські цінності, які мають моральну спрямованість.

Готовність до навчально-виховної діяльності – це сукупність спеціальних знань, умінь та навичок, необхідних для ведення навчально-виховної роботи у школі, це виявлення суті властивостей і стану особистості молодого спеціаліста.

Розкриваючи специфіку поняття «готовність», не можна розглядати її лише як «властивість» чи «ознаку» окремої особистості. Це концентрований показник діяльності суті особи, міри її професійної зрілості. Вважаємо, що готовність до навчально-виховної роботи не можна зводити лише до забезпечення визначеного «настрою» особи працюючи в обраній діяльності чи до виховання окремих якостей.

Отже, готовність до навчально-виховної діяльності – це не лише запас професійних знань, умінь, і навичок, а й такі риси особистості, які забезпечують успішне виконання професійних функцій: переконання, педагогічні здібності, інтереси, професійна пам'ять, мислення, увага, педагогічна спрямованість думки, працездатність, емоційність, моральний потенціал особистості, тобто ставлення явищ, подій, професійних обов’язків з точки зору моральних суспільних норм та вимог до вчителя-вихователя.

Водночас сутність готовності до навчально-виховної діяльності не може бути зведена до проявів моральних чи психологічних якостей і властивостей особистості або виведена тільки із свідомості чи поведінки. Готовність фіксує відношення свідомості і поведінки, суб’єктивності і об’єктивності свідомості, що стійко проявляється у професійній діяльності, стосунках, закріплена в рисах характеру. Це означає, що зміст її складає такі інтегральні характеристики особистості, які включають у себе інтелектуальні, емоційні і вольові властивості, професійно-моральні переконання, потреби, звички, знання, вміння і навички, педагогічні здібності.

Готовність майбутнього вчителя до навчально-виховної діяльності у школі, за Л.В. Кондрашовою, є багатомірною системою, що охоплює у стійких єдностях такі компоненти:

мотиваційний (професійні установки, інтереси, прагнення займатися навчально-виховною роботою);

орієнтаційний (ціннісно-професійні орієнтації, основою яких є професійна етика, професійно-педагогічні ідеали, погляди, принципи, переконання, готовність діяти відповідно до них);

пізнавально-операційний (професійна спрямованість уваги, уявлень, сприймання, памяті, педагогічне мислення, педагогічні здібності, знання, дії, операції і заходи, необхідні для успішного здійснення професійної діяльності);

емоційно-вольовий (почуття, вольові процеси, що забезпечують успішний перебіг і результативність діяльності педагога; емоційний тонус, емоційна сприйнятливість, цілеспрямованість, самовладання, наполегливість, ініціативність, рішучість, самостійність, самокритичність, самоконтроль);

психофізіологічний (властивості і здібності, які забезпечують майбутньому вчителю початкових класів високу працездатність у виконанні професійних функцій, впевненість у своїх силах, прагнення наполегливо і до кінця доводити розпочату справу, здатність вільно керувати своєю поведінкою і поведінкою інших, професійна працездатність, активність і саморегулювання, врівноваженість і витримка);

оцінний (самооцінка своєї професійної підготовки і відповідність процесу розв’язання професійних завдань оптимальним педагогічним зразкам).

Основою мотиваційного компоненту готовності майбутніх учителів початкових класів до навчально-виховної діяльності є професійно-педагогічна спрямованість – особисте прагнення людини застосовувати свої знання в обраній професійній сфері. У професійній спрямованості виражається позитивне ставлення до професії, нахил та інтерес до неї, бажання вдосконалювати свою підготовку, оволодівати основами своєї майстерності. Результативність навчально-виховної діяльності вчителя перебуває у прямій залежності від професійного спрямування особистості педагога (Ахмедзянова Л.М., Гришин Е.А., Дмитрієв А.В., Лісовський В.В., Матлін Є.К., Сластьонін В.О.).

Визначаючи зміст готовності до навчально-виховної діяльності, багато дослідників акцентують увагу на освіті як на її важливому показнику. Однак, успіхи професійної діяльності не визначаються тільки освіченість фахівця. Молодий педагог може добре володіти фактичним матеріалом, володіти методикою викладання, але у професійно-етичному плані може бути не готовий до роботи з дітьми. Тому професійна підготовка у вищому навчальному закладі повинна обов’язково включати в себе формування професійно-етичного потенціалу вчителя, його вміння у навчально-виховній роботі враховувати морально-психологічний бік справи, використовувати свій професіоналізм, моральну бездоганність.

З-поміж професійно-етичних якостей важливе місце посідає професійна відповідальність. Відповідальність виступає як цілісна сукупність осмисленого ставлення особистості до суспільства, праці, до самої себе (Мясищев В.Н.), взаємопроникнення смислу і значення (Леонтьєв О.М.), моральні позиції та мотиви поведінки, що формується (Божович Л.І).

Поряд з професійною відповідальністю важливою якістю вчителя є педагогічна вимогливість. Часто певні труднощі у навчально-виховній діяльності, за нашими спостереженнями, вчитель-початківець відчуває тому, що не може правильно поставити вимоги до колективу класу, до окремих вихованців, а іноді й до самого себе. Навчально-виховний процес вищого педагогічного навчального закладу необхідно організувати таким чином, щоб у процесі навчальної і поза аудиторної роботи формувати в майбутніх педагогів не тільки відповідальність за доручену справу, а й уміння доводити розумні вимоги до логічного кінця, співвідносити їх з можливостями тих, кому вони адресовані().

У комплексі якостей, що складають пізнавально-операційний компонент готовності, значне місце посідає педагогічне мислення. «Педагогічне мислення – особливості професійного мислительного відображення дійсності, виявляється в умінні виявити педагогічні факти, ситуації, явища, проникати в їх природу, сутність, здійснювати моделі таких фактів і ситуацій, проектувати чи прогнозувати можливі наслідки у їх прояві чи перебігу і розуміти свою роль в усьому цьому процесі»().Як свідчить практика, труднощі професійного становлення студентів пов’язані з осмисленням навчально-виховних проблем, що виникають внаслідок пошуку адекватних форм і методів педагогічного впливу, обґрунтованого педагогічного рішення. Для успішного виконання професійних функцій учителю необхідні: високий рівень теоретичних знань, творче професійне мислення і ґрунтовний багаж загальної культури.