Сторінка
4
У літературі зустрічається безліч формулювань цілей і завдань позакласної роботи, які давали наступні автори: А. І. Никішов, І. Я. Ланіна, А. В. Усова , С. Н. Савіна.
Можна відзначити, що позакласна робота ставить перед собою дуже важливу мету - це формування і розвиток творчої особистості учня.
Проте Н. М. Верзілін відзначає, що кінцева мета і завдання позакласної роботи можуть бути конкретизовані і змінені вчителем відповідно до специфіки і можливостей. При аналізі літературних джерел були виділені загальні принципи позакласної роботи, які характерні для всіх видів позакласної діяльності:
добровільності (принцип, що враховує бажання школярів взяти участь в позакласній роботі);
обліку індивідуальних особливостей учнів (принцип, обліку відмінності спрямованості інтересів і рис вдачі учнів)().
Розглянемо важливі принципи позакласної роботи. Одним з найголовніших завдань позакласної роботи є формування в учнів пізнавального інтересу до предмету. Такий інтерес не може виникнути, якщо робота виконана без бажання, з примусу. Тому А. В. Усова вважає, що принцип добровільності є одним з найважливіших принципів позакласної роботи. Учень повинен висловлювати щире бажання взяти участь в цій роботі, без якого-небудь на те примусу. Відомо, що по рівнях загального розвитку, спрямованості інтересів і рисах вдачі учні відрізняються один від одного. Ігноруючи ці відмінності, неможливо досягти успіхів в позаурочній роботі().
І. Я. Ланіна стверджує, що принцип обліку індивідуальних особливостей учнів є важливим при організації позакласної роботи. Він дозволяє враховувати рівні розвитку кожного учня і виходячи з цього, коректувати роботу, що проводяться з кожним учнем().
Як і в навчанні будь-якому шкільному предмету, в позакласній роботі визначним є її зміст, який відбирається довільно. Тематика позакласної роботи дуже різноманітна. У позакласній роботі більше, ніж в будь-якій іншій, виявляється вплив особистості вчителя, його кругозору, інтересів, теоретичного і етичного багажу.
Позакласна робота сприяє вирішенню основних завдань школи. Як зазначають В. Пакулова і В. Кузнєцова, головними її напрямами є:
- розширення й поглиблення знань, умінь і навичок, передбачених програмою, розвиток самостійності, творчих здібностей, інтересу до вивчення природознавства, формування у дітей бережливого ставлення до природи;
- виявлення найпростіших закономірностей;
- встановлення зв'язків і залежностей між окремими елементами та явищами природи;
- розширення уявлень дітей про єдність природи;
- забезпечення застосування знань на практиці (на навчально-дослідній ділянці, географічному майданчику, в куточку живої природи тощо).
Навчання і виховання складає єдиний педагогічний процес, що забезпечує формування і різносторонній розвиток особистості учня. Досвід показує, що педагогічні завдання успішно розв'язуються лише при органічному поєднанні навчально-виховної роботи в ході уроку з цілеспрямованою дією на учня в позаурочний час, тому позакласна робота справедливо розглядаються як важлива складова частина роботи школи.
Як відомо, позакласною роботою називають таку діяльність вчителя, яка спрямована на розвиток особистості дитини. Керівництво з боку вчителя може бути як безпосереднім, так і за допомогою запрошених для цієї мети фахівців з інших установ, студентів, учнів старших класів.
Істотний елемент позаурочних занять - виконання суспільно корисних завдань, в ході якого у учнів виробляється відчуття відповідальності, дбайливе відношення до матеріальних цінностей, пошана до праці.
Слід підкреслити ще одну дуже важливу сторону позакласної роботи. Чудовий педагог В.О. Сухомлинський писав: «Логіка учбового процесу таїть в собі небезпеку замкнутості і відособленості, тому що в школі на кожному кроці підкреслюється: досягай успіху власними зусиллями, не сподівайся на інших бо результати розумової праці оцінюються індивідуально. Щоб шкільне життя було пройняте духом колективізму, воно не повинне вичерпуватися уроками»().
Позакласна робота об'єднує учнів в дружні колективи, зв'язані загальними інтересами і захопленнями. Вона допомагає долати такі негативні риси особистості, як замкнутість, егоїзм, недисциплінованість. Робота в колективах, секціях - виховує учнів у дусі товариськості, цілеспрямованості, глибокого і активного інтересу до науки.
Позакласні заняття більшою мірою, ніж урок пристосовані для розвитку в учнів молодших класів певних якостей особистості. Позакласні заняття мають відмінні від уроку форми організації, методи і зміст. Для такої роботи вчитель повинен бути озброєний відповідними знаннями. Слід зазначити, що питаннями організації, методики і змісту окремих форм позакласної роботи останніми роками приділялася значна увага. Були проведені конференції і наради, видані посібники з позакласної навчально-виховної роботи.
На сьогодні вже не можна говорити про проведення епізодичних позакласних заходів. Необхідно прагнути до організації добре продуманої, пов'язаної з програмою і календарним планом, діяльності, що враховує можливості, схильність учнів до певного предмету. Позакласна робота повинна бути частиною загальношкільної системи позаурочних заходів, гармонійно поєднується з різноманітними видами роботи().
Позакласна робота спирається на допомогу з боку керівництва і громадських організацій школи. Слід враховувати і великі можливості в організації позакласної роботи в школі, що виникають у зв'язку з різними заходами, що виходять за рамки шкільної роботи, як такої: участь у виховних заходах, конкурсах, виставках творчості.
Позакласну роботу необхідно планувати: перспективно на навчальний рік і детальніше на півріччя і четверть. Ця необхідність визначається не тільки тим, щоб пов'язати позаурочні заняття з учбовими планами, але і тим, щоб уникнути перевантаження учнів позаурочними заходами.
Плани позакласної роботи, обговорюються з учнівським активом, затверджуються директором школи і доводиться потім до зведення всієї школи в спеціальних графіках, афішах, оголошеннях. Причому інформувати учнів про окремі заходи масового характеру необхідно завчасно.
Слід підкреслити, що не може бути успішної позакласної роботи без її початку на уроках. Принцип єдності урочної і позаурочної роботи - найважливіший принцип організації навчально-виховного процесу().
Саме на уроках вчитель ставить перед учнями питання, які повинні стимулювати їх допитливість, дати перші імпульси читанню додаткової літератури по предмету, викликати прагнення власними руками здійснити те, про що йдеться в підручнику і в прочитаних книгах.
Вся позакласна робота в школі будується на основі принципу добровільності. Тому, особливо на перших порах, важливо знайти стимули, які могли б зацікавити учнів ще до того, як вони глибше познайомитися з предметом у порядку проходження шкільної програми. Таким стимулом можуть бути елементи цікавості, зовнішньої ефективності різних демонстрацій, елементи гри і театралізації. Зрозуміло, нудьзі не місце і на уроці, але позаурочна робота надає виключно великі можливості для збудження інтересу учнів, вводити елементи цікавості в позаурочних заняттях. Вони, проте, не повинні бути самоціллю, в повинні підкорятися загальним завданням навчання.