Сторінка
19
Готовність учителя до формування цілісних знань про довкілля, на наш погляд, виявляється у високому рівні професійно-педагогічної компетентності спеціаліста до даного виду діяльності, що базується на сукупності спеціальних знань і вмінь та стійкому вмотивованому бажанні здійснювати цю діяльність. Зважаючи на це, нами визначені такі компоненти готовності вчителя до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі: позитивна мотивація; достатній рівень професійно-педагогічної компетентності; рефлексія і корекція.
Аналіз науково-методичної літератури, вивчення досвіду вчителів-практиків та власна експериментальна робота дали змогу визначити організаційно-педагогічні умови підготовки студентів до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі молодших школярів, а саме наявність: науково обґрунтованої методики підготовки майбутніх учителів до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі, що надає системне бачення цієї проблеми; залучення студентів до творчої практичної діяльності, що сприяє розвитку вмінь планувати позакласну роботу з метою формування цілісних знань про довкілля.
При цьому на процес формування готовності майбутніх учителів початкової школи до формування цілісних знань про довкілля впливає низка суб’єктивних та об’єктивних умов. У педагогіці умови розглядаються як обставини процесу навчання та виховання, що забезпечують досягнення поставленої педагогічної мети.
З урахуванням теоретичних засад дослідження і виділених умов нами була розроблена методика формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі, яка передбачала проведення лекційних та практичних занять.
За даними дослідження, відбулися позитивні зміни у рівнях готовності студентів до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі з молодшими школярами. Так, високого рівня досягли 30% студентів, 42%.- мають достатній рівень підготовки, середній рівень готовності мають 25%, а низький рівень залишився у 3% студентів з 20%. Отже, гіпотеза дослідження підтвердилася, що дало підставу визначити високу ефективність розробленої методики.
У магістерській роботі було досліджено процес підготовки майбутніх вчителів поаткової школи до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі.
Проблема цілісності знань учнів загальноосвітньої школи є однією з актуальних у вітчизняній і зарубіжній педагогіці. З цією проблемою пов’язані завдання реалізації особистісно-орієнтованої освіти та продуктивного навчання, формування в учнів адекватного дійсності образу світу.
Освіченість як найважливіша інтегративна якість особистості включає в себе три цілісності, які є власним продуктом особистості — “образ світу”, “образ я”, “образ я у світі”. Особистісна орієнтованість освіти характеризується, насамперед, наявним в учня “образом світу” — цілісної системи знань про природне, створене людиною та суспільне довкілля. За допомогою образу світу учень осмислює своє буття в природі, у предметному світі, світі інших людей, формує свою самосвідомість, набуває здатності до самооцінки та рефлексії.
Метою ознайомлення дітей з довкіллям є формування у дітей цілісності знань про довкілля, цілісності свідомості людини, яка здатна брати на себе відповідальність за своє майбутнє і майбутнє довкілля.
Підґрунтям формування цілісності знань є уявлення про зміст найбільш загальних закономірностей природи, її збереження, періодичності процесів у довкіллі.
Довкілля - це середовище життя, з яким жива істота пов'язана обміном речовин, енергії, інформації, постає перед дитиною не набором природних об'єктів, а як цілісність, у якій все органічно пов'язане. У довкіллі не існує тіло само по собі чи розум сам по собі: і тіло, і розум взаємодіють із довкіллям, довкілля це місце взаємного дослідження. Довкілля дає дітям цілісні знання про природу, суспільне середовище, життя людини та саму людину. У процесі ознайомлення дітей з довкіллям педагог використовує закономірності природи і соціуму для формування цілісності знань, цілісності свідомості дитини.
Готовність учителя початкових класів до формування цілісних знань про довкілля в позакласній навчально-виховній роботі – це складне інтегроване поняття, що передбачає єдність теоретичної, практичної і морально-етичної підготовки майбутнього вчителя початкових класів до здійснення усіх видів навчально-виховної діяльності з учнями в позаурочний час, з метою їх всебічного і гармонійного розвитку.
Кінцевим результатом готовності студентів до формування цілісних знань про довкілля в позакласній навчально-виховній роботі, на наш погляд, є професійна компетентність, готовність майбутніх учителів до здійснення формування цілісних знань про довкілля в позакласній навчально-виховній роботі із молодшими школярами, яка обіймає такі компоненти:
- мотиваційний, який забезпечує формування мотивації та позитивного ставлення до проблеми формування цілісних знань про довкілля;
- когнітивний, який передбачає формування необхідної системи знань і професійного мислення майбутнього вчителя;
- діяльнісний, змістом якого є навчання студентів способам, методам і засобам світоглядно-виховної діяльності, а саме формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі.
Необхідно, щоб зазначені компоненти підготовки вчителя до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі узгоджувалися та знаходили своє відображення в навчально-виховному процесі ВНЗ. Необхідно зазначити, що така підготовка передбачає: розуміння сутності поняття «цілісні знання про довкілля в позакласній роботі», знання про умови та шляхи її формування в учнів початкової школи, володіння технологіями, методами та прийомами, необхідними для цього виду діяльності.
Аналіз науково-методичної літератури, вивчення досвіду вчителів-практиків та власна експериментальна робота дали змогу визначити організаційно-педагогічні умови підготовки студентів до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі молодших школярів, а саме наявність: науково обґрунтованої методики підготовки майбутніх учителів до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі, що надає системне бачення цієї проблеми; залучення студентів до творчої практичної діяльності, що сприяє розвитку вмінь планувати позакласну роботу з метою формування цілісних знань про довкілля.
При цьому на процес формування готовності майбутніх учителів початкової школи до формування цілісних знань про довкілля впливає низка суб’єктивних та об’єктивних умов. У педагогіці умови розглядаються як обставини процесу навчання та виховання, що забезпечують досягнення поставленої педагогічної мети.
Суб’єктивні умови – це ситуаційні змінні, обумовлені індивідуально-психологічними особливостями кожного учня, його соціальним досвідом та інтересами. Серед таких умов у першу чергу виділимо пізнавальні процеси, від яких залежить як хід практичної діяльності, так і її результат. До їх числа відносяться індивідуальні властивості сприйняття (вибірковість, спостережливість); уваги (довільність, стійкість); уяви (відтворюваність, творчість, фантазування); мовлення (зв’язність, логічність, точність); мислення (гнучкість, критичність, самостійність); пам'яті (швидкість, сталість, відтворення).