Сторінка
17

Підготовка майбутніх учителів початкової школи до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі

Формувальний експеримент був спрямований на забезпечення етапів (структурних компонентів) підготовки майбутнього вчителя-початківця до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі: мотиваційного (інтереси), когнітивного (знання про предмет і способи діяльності), творчо-діяльнісного (професійні навички та вміння). Для підвищення мотивації студентів в оволодінні ними методикою формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі, їх інтересу ми застосовували методи педагогічного спостереження, індивідуальні бесіди зі студентами й викладачами, анкетування.

З метою підвищення рівня знань, умінь і навичок студентів щодо їх професійно-педагогічної діяльності ми проводили лекції, практичні заняття зі студентами експериментальної групи, надавали індивідуальні консультації, також студенти виконували творчі самостійні роботи (створення позакласних заходів).

Метою навчальної лекції було сприяти оволодінню студентами знаннями щодо формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі і їх застосування в навчальній діяльності початкової школи. На лекційному занятті з дисципліни професійно-практичного циклу «Методика навчання курсу «Я і Україна»» студенти знайомилися з особливостями формування цілісності знань про довкілля в початковій школі та застосування інтегрованого курсу «Довкілля» методу проектів в навчальній діяльності, зокрема. Лекційний матеріал допоміг студентам зрозуміти, яку саме користь приносить формування цілісності знань для початкового навчання. Адже на сучасному етапі сприйняття навколишнього світу базується на загальних закономірностях природи, на цілісному сприйнятті світу дитиною, пізнанні загальних закономірностей природи і за їх допомогою пояснення навколишнього світу, своєї життєдіяльності збігається з базовими потребами кожної людини — з природним прагненням дитини до дослідження свого життєвого світу і його практичного освоєння, до комунікації зі світом, до конструювання, створення продукту діяльності як способу самореалізації, самовираження. Людина, яка живе в гармонії з природою, з соціальним середовищем, осмислює свою єдність з життєвим світом, не буде руйнувати цей світ, не стане аморальною людиною: совість — ось її головний моральний імператив.

У початковій школі дитина сприймає світ в єдності, так він і подається їй у моделі освіти "Довкілля" для вивчення в єдності природного, суспільного і антропогенного оточення дитини, яке з її ростом розширюється. Відповідно розширюється і зміст курсу "Довкілля", який являє собою інтегровані знання про природу, суспільство, об'єкти, створені людиною, та саму дитину.

В ході лекції студенти ознайомилися з освітньою технологією «Довкілля», що отримала назву від педагогів України за систему інтегрованих курсів «Довкілля» та уроків у довкіллі для дошкілля, в початковій, основній та старшій школі. Друга назва педтехнології — «Освітня модель «Логіка природи» —поширена через природовідповідність формування змісту знань, методів і форм навчання.

Особливість і принципова новизна моделі в тому, що з 1 по 11 клас весь зміст знань учнів галузей "Людина і світ", "Природознавство" базується на загальних закономірностях природи, на цілісному сприйнятті світу дитиною.

В основі структури курсу лежить пізнання дитиною свого життєвого світу відповідно до її вікових особливостей, що обумовлює підназви курсу в кожному класі:

1 і 2 класи — "Запитую довкілля";

3 клас — "Спостерігаю довкілля";

4 клас — "Досліджую довкілля".

Студентам було наведено приклади про труднощі, які виникають у процесі формування цілісності знань та підготовці позакласної роботи. У процесі вивчення даної теми подано основні вимоги до формування цілісності знань. Змістом лекції було заплановано ознайомлення з прикладами розроблених позакласних заходів, що сприяють формуванню цілісності зань про довкілля.

Для успішного засвоєння та розуміння змісту матеріалу студентам було запропоновано список літератури, де можна знайти додаткову інформацію даної теми.

При проведенні лекційного заняття використовувалися метод бесіди, пояснення навчального матеріалу, що були за своєю сутністю пояснювально-ілюстративні та частково-пошукові.

Однією з форм активного навчання студентів, що вимагає та заохочує постановку проблемних запитань, вивчення нової теми, її дослідження й використання та впровадження на лекціях мультимедійних презентацій, створених в програмі Power Point. Мультимедійна підтримка лекції відображає зв'язок між використанням комп’ютерних технологій та навчанням студентів, дозволяє модифікувати, вдосконалити способи передачі знань, навчає студентів інтерпретувати, оцінювати, узагальнювати і аналізувати інформацію, вносити якісні зміни до процесу навчання. Тому лекційне заняття супроводжувалося мультимедійною підтримкою. Використання презентації дозволило студентам працювати краще, плідніше та швидше.

У ході лекційного заняття студентам неодноразово ставилися проблемні запитання, що сприяли активізації мислення та більш глибшому зацікавленню проблемою формування цілісності знань.

В результаті прослуханої лекції у студентів були сформовані знання про сутність і зміст формування цілісності знань в позакласній роботі; вимоги до професійно значущих якостей учителя; сутність та класифікацію видів позакласної роботи, вимоги до їх проведення; етапи підготовки до позакласної роботи; види діяльності учнів і вчителя на кожному з них; вікові особливості учнів, щодо вибору тих чи інших видів позакласної роботи.

Практичне заняття з методики викладання курсу “Я і Україна” було наступною формою з підготовки студентів до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі.

Завдання і вправи семінарського заняття були передусім розраховані на розвиток знань і якостей, необхідних в практичній діяльності вчителя: потреби в створенні нового, умінь аналізувати педагогічні факти та явища, власну діяльність; творче ставлення до справи; організаторські, конструктивні вміння тощо.

Ми з’ясували, що студенти не завжди знають про періодичні видання, які є у ВНЗ, не вміють критично опрацьовувати матеріали педагогічних періодичних видань тощо. Тому за планом практичного заняття, студентам, заздалегіть, було задано завдання для роботи в парах, мета якого – проаналізувати статті періодичних видань з проблематики формування цілісних знань про довкілля в початковій школі, ознайомитися із зразками навчальних міні-проектів, фрагментами уроків та позакласних заходів, що сприяють формуванню цілісних знань про довкілля, авторами яких є вчителі початкових шкіл України. У результаті проведення такої роботи ми забезпечили інформованість студентів про педагогічні та психологічні видання, викликали зацікавленість у їх читанні, та сприяли підвищенню когнітивного компонента готовності студентів до формування цілісних знань про довкілля в початковій школі.

Перше завданням за планом практичного заняття мало на меті перевірити рівень володіння студентами теоретичним матеріалом, який вони засвоїли під час лекції, опрацювання додаткової та періодичної літератури. Результати його виконання показали, що майбутні вчителі відповідально підійшли до вивчення даної теми та зацікавилися нею. В ході виконання завдання, було з'ясовано, що студенти окрім рекомендованої та додаткової літератури також ознайомилися з авторефератами, де визначено основні засади формування цілісності знань про довкілля та особливості позакласної роботи.