Сторінка
27
Штрафні бали можна заробити за надмірний шум, сперечання з ведучим або гравцями іншої команди, неуважність до відповідей суперників. По-третє, ведучий завжди знає краще, кого і як оцінювати, тому необґрунтовані суперечності не беруться до уваги.
Для організації вікторини клас слід поділити на команди – чи за рядами, чи за уподобанням самих учнів. Часто дуже цікаво проходять змагання між дівчатам і хлопцями, що хочуть показати свою інтелектуальну перевагу одних над іншими. Найзручніше коли команд дві.
Ми вважаємо за доцільне перед вивченням Південної чи Північної Америки приділити увагу вивченню історії формування природи материка, розглянувши таким чином усі природні компоненти в історичному розрізі. На такому уроці бажано використовувати бесіду. Приклад такої методичної розробки подано в додатку И.
Особливу групу активних форм складають нестандартні типи уроків: уроки-лекції, уроки-мандрівки, уроки-конкурси (гра "Поле чудес", КВК та ін.), уроки – ділові ігри (прес-конференції, круглий стіл та ін ), бінарні та інтегровані уроки. Саме ці активні форм навчання й бажано використовувати вчителям географії у своїй практиці по вивченню Південної (Північної) Америки.
Дуже популярними серед школярів 7 класів є уроки у формі КВК. Під час підготовки і проведення КВК школярі вчаться творчо мислити, "здобувати" знання, швидко шукати правильну відповідь.
Учаться вони й уважно слухати, розуміти своїх товаришів, виручати команду у важку хвилину. Підготовку до КВК слід розпочинати вже з перших уроків теми: оголосити учням, що в кінці цієї теми ми проведемо урок у вигляді КВК, формуються команди, вибираються капітани, і самі учні розподіляють обов'язки, наприклад: картографа, зоолога, ботаніка, кліматолога та ін. Дітям даються завдання: повторити номенклатуру, підготувати невеличкі кросворди, 2-3 запитання суперникам тощо. КВК проходить на уроці протягом 40-45 хвилин. Ведучий КВК — учитель, він же і журі. Конкурси можна придумати різні. КВК починається, як правило, привітанням, де учні у веселій формі представляють свою команду. Потім конкурс "Розминка", що проходить у швидкому темпі. (Команді видається картка, на якій записані цифри, назви. Необхідно визначити, що вони означають.) Конкурс "Географічна естафета"
— кожна команда отримує указку
— естафетну паличку. Представники команд по черзі підходять до карти і показують географічні об'єкти, які вони вивчали. Учасники передають указку один одному, кожен повинен показати якийсь об'єкт з вивченої теми на карті. За кожну правильну відповідь команда отримує 1 бал, якщо об'єкт не названий чи показаний неправильно, бал не зараховується.
Конкурсів можна придумати і використати багато, але більшість із них уже стали традиційними і повторюються з теми в тему.
Ще один з різновидів уроку-гри, які можна використати, — це урок-марафон — своєрідна естафета на узагальнюючих уроках, наприклад, після вивчення Південної (Північної) Америки.
Учням потрібно якомога швидше пройти всі етапи естафети і набрати якнайбільшу кількість балів. Завдання для карток-етапів підбираються різні: і тести, і кросворди, і завдання для роботи з контурною картою. Потрібно намагатися їх диференціювати, враховуючи підготовленість учнів, підбирати легші і важчі.
На уроках узагальнення можна практикувати проведення прес-конференцій та ділових ігор. Доцільно провести прес-конференцію після вивчення якогось материка, наприклад Північної Америки. Четверо найсильніших і найпідготовленіших учнів можуть виконувати роль учасників експедиції на материк, решта учнів ставлять їм будь-які запитання про цей материк, що вимагає знання фактичного матеріалу, уміння узагальнювати, орієнтуватися в ситуаціях, виявляти винахідливість.
Після вивчення розділу зазвичай проводиться урок-залік. Метою такого уроку є узагальнення та систематизація знань учнів з теми, закріплення основних понять і термінів, перевірка вміння працювати зі статистичними довідниками, картами, діаграмами, таблицями; прищеплення школярам навичок самостійності в оцінці знань своїх товаришів.
На багатьох уроках можна спробувати порозв'язувати кросворди. Цю роботу діти дуже люблять, виконують із задоволенням. Доцільно складати нескладні кросворди, які потребують знання фактичного матеріалу підручника й уміння працювати з картою. Такі тематичні кросворди розроблені з усіх головних тем у 7 класах і використовуються на різних етапах уроку.
Під час вивчення програмового матеріалу з фізичної географії в учнів виникає багато таких запитань, вичерпні відповіді на які під час уроку дати неможливо через нестачу часу. Тому органічним доповненням до уроків є позакласна робота, під час якої учні розвиваються і задовольняють свою допитливість, виявляють творчу ініціативу і самостійність.
Можна практикувати проведення тижнів географії за участю усіх учнів школи.
Різноманітні форми проведення навчальних занять дають можливість виявити здібності кожного учня, викликати непідробну цікавість до предмета, розвинути ідею співробітництва вчителя й учня, стати активним учасником навчального процесу, засвоїти матеріал безпосередньо на уроці.
Якщо розглядати окремо взяті методичні прийоми в ході організації пізнавальної діяльності, то особливу увагу заслуговує дискусія. В ній учитель повинен методично грамотно організувати цей процес і навчити учнів вірно вести дискусію. У зв’язку зі складністю використання її на практиці ми пропонуємо деякі методичні рекомендації перш за все вчителям.
Навчальна дискусія передбачає питання вчителя і відповіді учнів. Головна роль у дискусії належить учителю, його вмінню задавати питання, вести діалог, тримати паузи, очікуючи відповіді. Протягом дискусії роль вчителя не повинна зводитися до директивних реплік або висловлювання особистих суджень. Багаторічна практика деяких вчителів показує високу ефективність питань відкритого типу, що стимулюють мислення. Це "дивергентні" або "оцінюючі" за своїм змістом питання. Вони не передбачають (на відміну від закритих "конвергентних") короткої, однозначної відповіді, спонукають до пошуку, творчого мислення. Це питання типу: Як? Чому? За яких умов? Що може скоїтися, якщо .? "Оцінюючі" питання допомагають учневі виробити свою власну оцінку того чи іншого явища, власне судження.
Продуктивність генерації ідей збільшується, якщо вчитель: - надає час для обміркування відповідей; - уникає питань, які нечітко сформульовані; - не ігнорує жодного питання; - розширює думку або змінює її напрям; - уточнює висловлювання; - уникає узагальнень; - спонукає учнів до поглиблення думки.
Правила дискусії:
1. Доброзичливе ставлення і увага до кожного учасника. 2. Утримання від схвальних або несхвальних висловлювань. 3. Зосередження всієї дискусії на темі, фіксація уваги учасників на питаннях, які обговорюються. 4. Стислість, змістовність, аргументованість як у процесі дискусії, так і під час підведення підсумків. 5. Загальний висновок – не кінець роздумам над проблемою, а наступний крок у дослідженні нової теми.