Сторінка
26

Організація пізнавальної діяльності учнів у процесі вивчення географії

Методичні рекомендації вчителям географії при вивченні фізичної географії Південної та Північної Америки

За сучасних змін як в педагогічній науці, так і в житті пересічного учня. Перед методистами стоїть завдання – підвищити продуктивність навчання, правильно організувавши пізнавальну діяльність. За цих обставин на задній план відходять традиційні форми викладання, а все актуальнішими стають нетрадиційні. Останні почали здобувати все більшого авторитету, перш за все, в учителів-практиків. Найбільшою популярністю користуються уроки з елементами гри та уроки в яких наявна групова робота учнів. Це дуже добре з огляду на те, що в дітей підвищується зацікавленість до навчання формується позитивне ставлення до географії і підвищується авторитет вчителя. Ми розглянемо деякі нетрадиційні форми організації навчального процесу, з допомогою яких, найбільш доцільно організовувати пізнавальну діяльність учнів при вивченні фізичної географії Південної та Північної Америк.

Зупинимося на уроках-подорожах, які мають величезний мотиваційний та пізнавальний вплив на учня. Цей ефект досягається завдяки рольовій грі.

Уроки-подорожі можуть проводитися як узагальнююче повторення в ігровій формі, коли вже вся тема вивчена, або на поточних уроках при вивченні підтем великої теми (наприклад, Північної Америки).

Структура уроку подорожі повинна містити організаційний момент, актуалізацію опорних знань, якщо це урок вивчення нового матеріалу, можливо, мотивацію навчальної діяльності та інструктаж або пояснення до уроку. В структуру також має входити узагальнення окремих фактів та явищ і підбиття підсумків.

На уроці-подорожі учні здійснюють уявну мандрівку, виконуючи пені ролі і тим самим, або ж узагальнюють та систематизують вже відомий матеріал, або здобувають нові знання. За відповіді на такому уроці зазвичай ставляться оцінки, які можуть стати тематичною атестацією (на уроці узагальнення і систематизації знань про материк) або поточною, що свідчить про рівень засвоєння окремої теми.

При підготовці до такого уроку вчитель повинен, при потребі, продумати і підготувати додаткові матеріали (обладнання, маршрутні листи тощо).

Якщо це урок-подорож спрямований на формування нових знань, то потрібний час для того, щоб учні ознайомилися з новим матеріалом (можливий варіант, коли учні готуються до даного заняття раніше). А якщо це підсумковий урок, що проводиться в кінці вивчення окремого материка, то учні попередньо готуються до нього як до звичайної тематичної атестації.

Ми вважаємо, що доцільно проводити уроки-подорожі як при вивченні окремих компонентів материка на поточному уроці, так і при підбитті підсумків вивчення всього материка, всієї макротеми.

Ще однією з нетрадиційних форм проведення уроку, що може використовуватись при вивченні географії Північної та Південної Америки є урок-конференція. На таких уроках учні виступають зі своїми повідомленнями, що присвячені певним питанням розглядуваної теми. Потім відбувається обговорення цих повідомлень всім класом при цьому керівна роль належить вчителю. Дана форма проведення доцільна на уроках поглиблення, поширення знань та їх систематизації.

До уроку-конференції учні готуються заздалегідь, тому доцільно використовувати таку форму уроку або на початку вивчення материка або в кінці. Якщо розпочинається вивчення материка, то учні самостійно опрацьовують невідомий раніше матеріал, що досить складно і на самому уроці-конференції вчителю доведеться велику частину навчального часу витрачати на додаткові пояснення, корекцію знань учнів. Проте в школярів вивільняється час на підготовку до такого уроку, оскільки попередньо вони писали контрольну роботу (тематичну атестацію), що здебільшого не передбачає домашніх завдань. Так, підготовку до нетрадиційного уроку й можна подати у вигляді домашнього завдання.

Урок-конференцію можна провести при вивченні нового матеріалу, наприклад, особливостей природної зональності Північної (Південної) Америки, висотної поясності Кордильєр (Анд), стихійних явищ природи, заповідників, національних парків.

Можлива структура уроку-конференції:I. Організація класу; II. Мотивація навчальної діяльності; III. Вивчення нового матеріалу; IV. Узагальнення знань; V. Підбиття підсумків; VI. Домашнє завдання.

Серед активних форм навчання і контролю найбільше поширення здобули рольові ігри. Рідше на уроках використовуються ігри-змагання, які в основному використовуються в позаурочній роботі (вікторини, олімпіади, КВК, конкурс "Що? Де? Коли?"). Вони знімають напругу і дискомфорт під час перевірки знань, що є немаловажним.

Гра повинна органічно входити в навчальний процес, співвідноситись з іншими формами і методами навчання і виховання.

Одна з особливостей таких ігор – поєднання індивідуальної діяльності учнів з колективними, груповими формами. Дійсно, поряд з колективними оцінками в процесі гри кожен учень має свою індивідуальну відмітку, одночасно з індивідуальними завданнями можна практикувати і групові, розраховані на колективну роботу.

Іграм-змаганням властива цікавість, яка пов’язана як з нетрадиційною формою проведення уроку, характером завдань, так і з нетрадиційною оцінкою діяльності учнів.

Дуже важливе значення в грі має об’єктивність оцінки рівня знань учнів. Для цього необхідно дотримуватися декількох вимог: по-перше, жоден з учасників змагання не повинен знаходитись в привілейованому положенні; по-друге, система оцінювання знань по кожному завданню повинна бути повідомлена на початку або безпосередньо перед самим завданням; по-третє, повинна бути виключена можливість списування, підказування.

В організації і проведенні гри-змагання виділяють три основні етапи: підготовчий, ігровий, підведення підсумків.

На підготовчому етапі клас розбивається на приблизно однакові по рівню знань команди. Вчитель оголошує тему, розробляє сценарій і визначає хід гри, готує питання для усного опитування, письмові завдання і т. д. Питання і завдання складаються таким чином, щоб відповіді на них учень міг знайти в підручнику, атласі чи в літературі попередньо рекомендованої вчителем.

Другий етап – ігровий. Він триває від 20-30 хв. до кінця уроку. Усне опитування швидко організовує учнів, ому доцільно розпочинати змагання саме з нього. Висока мобільність гри потребує використання в першій фазі простих, закритих питань. При чому закриті питання можуть бути і діхотомічними, коли існують лише два варіанта відповіді - "так" чи "ні".

Розглянемо, наприклад, методику проведення уроку-змагання у вигляді вікторини (дивись додаток З). Вона викликає неабиякий інтерес у школярів будь-якого віку. Але особливе зацікавлення вона викликає у молодших школярів, тому в 6-7 класах вона найбільш відповідає і віковим особливостям, і базується на певній сумі знань.

Щоб вікторина проходила організовано, перед її проведенням вчитель повинен пояснити її головні правила. По-перше, вікторина складатиметься з багатьох ігор. По-друге, за кожну гру можна одержати або залікові бали, або ж штрафні, які відкинуть команду назад.