Сторінка
9
Аналіз досвіду у роботі загальноосвітніх навчальних закладах зі здоров’язберігаючої діяльності
У другій половині 80-х років країни Східної Європи (Україна, Росія, Білорусь, Молдова, Румунія, Болгарія, Угорщина, Чехія, Словаччина, Польща) опинилися у стані глибокої економічної та соціально-політичної кризи, як наслідок, стали поширюватися безробіття, бідність, що призвело до погіршення стану здоров'я населення, смертності. Багато причин смертності пов'язані з факторами ризику: тютюнопалінням, споживанням алкоголю, харчуванням, а також екологічними факторами. Спостерігається зростання рівня хронічних та неінфекційних захворювань, які спричиняє неякісна малоефективна медико-санітарна допомога. До кінця 80-х років тривалість життя у країнах Східної Європи була приблизно однаковою, але потім з'явилися розбіжності: в Україні та Росії тривалість життя почала скорочуватися. Порівняно з іншими європейськими країнами українці не тільки помирають у більш молодому віці, але й проживають менше років у повністю здоровому стані. Згідно з дослідженнями Р. Менона, Е. Озалтіна, С. Полякіної та ін., третина українців помирає передчасно, у віці до 65 років. Цей показник набагато перевищує рівень, який спостерігається у європейських країнах .
Однією з причин погіршення здоров'я нації є низький рівень культури здоров'я дорослих та дітей, недостатність знань щодо здорового способу життя, умінь і навичок його підтримання. Саме тому у 80-х роках минулого століття у країнах Європи поширилася ідея Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) про створення шкіл, які ставили б своїм основним завданням збереження та поліпшення здоров'я школярів, навчання їх правил поведінки, що сприятимуть зміцненню здоров'я. Вона базувалася на результатах спільних заходів Європейського регіонального бюро Всесвітньої організації охорони здоров'я (ЄРБ ВООЗ), Європейської Комісії і Ради Європи, що були проведені у 80-х роках у межах проекту «Навчання заради здоров'я», концепції «Здоров'я для всіх» (1977). Фахівці сфери охорони здоров'я й освіти, політики, наукові дослідники запропонували створити цілісну мережу шкіл сприяння здоров'ю як механізм обміну досвідом та інформацією, а також поширенням прикладів ефективної практики.
У зв'язку з постійними соціально-економічними та природними змінами, що відбуваються у світі, діяльність зі збереження, зміцнення та формування здоров'я молодого покоління вимагає своєчасної корекції. Тому для розробки освітніх стратегій, проектів і програм важливими є міжнародні глобальні конференції зі сприяння здоров'ю, на яких обговорюються і приймаються керівні документи. Так, у 1980 р. ВООЗ визначила глобальну стратегію «Здоров'я для всіх до 2000 р.», що ґрунтувалася на результатах уже проведених досліджень і започатковувала нові. Висновки науковців оприлюднені на і Міжнародній конференції з пропаганди здорового способу життя (Оттава, 1986 р.). Саме цю конференцію вважають початком міжнародної діяльності стосовно здоров'я населення планети, її підсумком була Оттавська Хартія, що визначила сучасне наукове уявлення про поняття здоров'я, його складові частини, детермінанти, стратегії позитивного впливу. Було створено всебічну стратегію сприяння здоров'ю, яка стала орієнтиром для репрезентації ЄМШСЗ. Основні тези, положення і принципи Хартії стали програмними імперативами, якими нині керується світова спільнота в діяльності з проблем здоров'я .
У 1990 р. на конференції Європейського Союзу із санітарної просвіти та запобіганню хворобам у школах створено концепцію «Європейська мережа шкіл сприяння здоров'ю», яка підтверджує вагомість і доцільність створення мережі та роль шкіл сприяння здоров'ю в забезпеченні здорового способу життя учнів. Такі школи підвищують можливості у здійсненні низки заходів із питань збереження здоров'я. Європейське бюро Всесвітньої організації охорони здоров'я, Європейська Комісія і Рада Європи ухвалили підтримку щодо створення ЄМШСЗ і визначили її мету та завдання. Мета полягає в забезпеченні здорового способу життя для всього шкільного колективу, створюючи навколишнє середовище, сприятливе для зміцнення здоров'я. У межах співпраці ВООЗ, ЮНЕСКО та ЮНІСЕФ проведені консультації (Женева, 1991 р.) з розробки стратегії для всебічного навчання у школах здоров'я.
Отже, Європейська мережа шкіл сприяння здоров'ю є середовищем для розвитку висококультурної, інтелектуально розвиненої здорової особистості. Так, освіта в галузі здоров'я має поєднувати засвоєння необхідних знань, формування певного ставлення та конкретних навичок, необхідних для позитивної поведінки, збереження та розвитку здоров'я.
Усвідомлення ролі удосконалення у всебічному гармонійному розвитку особистості, усвідомлене відношення до зміцнення свого здоров’я лягло в основу створення Житомирської спеціалізованої школи фізкультурного нахилу № 2. Школа функціонує більше 50 років, щоденно в ній навчається та виховується біля 600 дітей. Школа розташована у віддаленому від центра міста районі, а тому діти не мають змоги займатись спортом у ДЮСШ. Наслідки щорічних медичних оглядів свідчать про те, що у нас майже немає повністю здорових дітей. У місті Житомирі створена така мережа шкіл, яка дозволяє дітям поглиблено вивчати іноземну мову, математику, хімію, біологію та інші предмети. Але тільки здорова дитина може опанувати основи наук.
Зважаючи на зниження матеріального рівня життя більшості людей України, погіршення екологічної ситуації в областях унаслідок відомих причин, послаблення імунної системи дітей і дорослих через ці та деякі інші обставини, зміцнення здоров’я наших громадян на всіх етапах їхнього життя нині набуває державної ваги.
У навчальному процесі загальноосвітніх шкіл за 24-36 щотижневих годин перебування в навчальному закладі учні мають два уроки фізичної культури, на яких за найвищої моторної щільності вони рухаються, за даними хронометражу багатьох уроків, усього 35-45 хв. Природно, що школярі не реалізовують потребу свого організму в русі за рахунок уроків фізкультури. Виникає проблема: як підвищити їх рухову активність, які використовувати засоби і форми фізичного виховання щоб зберегти і зміцнити здоров’я юної порослі?
У нашій роботі ми дослідили досвід колективу Житомирської школи-ліцею № 2. Розроблено експериментальний індивідуальний навчальний план роботи школи щодо введення 5 годин фізичної культури щотижня у всіх класах та викладання валеології, який був затверджений Міністерством освіти України 30 травня 1997 року. У 1998-1999 н. р. Творчою групою вчителів розроблена «Концепція створення і розвитку спеціалізованої загально-освітньої школи фізкультурного нахилу».
У процесі фізичного виховання школа вирішує завдання зміцнення здоров’я, загартування організму, поліпшення фізичного розвитку; оволодіння життєво необхідними руховими навичками та вміннями, відповідальними за енергопостачання; підвищення захисних функцій організму; виховання моральних та вольових якостей; виховання інтересу до регулярних занять фізкультурою; пояснення значення здорового способу життя, принципів гігієни, правильного режиму праці та відпочинку, раціонального харчування.