Сторінка
3

Соціально-педагогічне забезпечення здоров’язберігаючої діяльності учнів загальноосвітньої школи

Гендерно-рольовий аспект визначає особливості формування здорового способу життя у молодих людей на рівні усвідомлення ними своїх соціальних ролей та статевої специфіки і пов'язаних з цим тендерних ролей у суспільстві.

Духовно-психічний аспект здорового способу життя визначається станом загального психологічного комфорту, що дозволяє забезпечувати адекватне регулювання поведінки учнівської молоді. Адекватне нормування і задоволення базових потреб дитини дозволяє формувати адекватний рівень психічного здоров'я та духовних потреб, що впливає на процеси самоактуалізації і самореалізації особистості, на розвиток комунікативного простору і особистісної культури, на формування духовності як стижневого аспекту здорового способу життя, оскільки духовність реалізується, перш за все, у аксіологічній сфері молодої людини і, кінець кінцем, "програмує" розвиток здорового способу життя на багато років вперед. Духовно-психічний аспект здорового способу життя забезпечує природну і гармонійну реалізацію закладених потенційних можливостей дитини в ході формування його особистісних характеристик. Саме з урахуванням духовного аспекту можна побудувати особистісно орієнтовану модель здорового способу життя і забезпечити її реалізацію в умовах вузу.

Духовний аспект здорового способу життя значно актуалізує потребу в переході освіти до концепції ноосферної освіти та ноосферно-природовідповідних (біоадекватних) принципів, про які пише Н.В. Маслова: екологізації (звернення до природних способів сприйняття інформації), системності (опора на системні дослідження), гармонізації (використання технологій і методик цілісного сприйняття світу і мислення, занурення учнів у гармонію світу), гуманізації (перехід від технократичної до соціокультурної моделі освіти), інструментальності (здатність використовувати ЗУНи у всіх сферах життя), особистісно орієнтованої освіти; випереджальної освіти; економічності освіти (побудова і проведення технологій і методик, які не перевищують необхідних соціальних витрат та приводять до економії часу, сил, засобів, фінансів); потенційної інтелектуальної безпеки (виходить із надр цілісної, здорової людини та базується на природовідповідності, самоорганізації інформації, інваріантності, коли робота з природними символами є потенційно безпечною).

Аналіз наукових джерел дозволяє диференціювати декілька концепцій здорового способу життя.

Гуманістична концепція здорового способу життя розглядає проблему кризи здорового способу життя в контексті загальної кризи навчально-виховної системи в сучасному інформаційному суспільстві. У межах гуманістичної концепції вивчається проблема гуманістичного сенсу здорового способу життя як системотвірного чинника в процесі розвитку особистості дитини, засвоєння нею нового досвіду з урахуванням формування здорового способу життя, саморозвиток особистості у напрямі закріплення навичок здорового способу життя. Гуманістична концепція представлена, окрім інших, феноменологічним напрямом у вивченні здорового способу життя молодої людини, в рамках якого особлива увага приділяється значущості його особистісних характеристик для формування здорового способу життя на індивідуальному рівні.

Істотною і достатньо близькою до проблеми нашого дослідження є розробка здорового способу життя в рамках акмеологічної теорії шкільного освітнього і виховного процесу (Н. В. Кузьміна, Н. Є. Кузнецова, О. А. Дубасенюк та ін.), яка розглядає процес формування життєвої стратегії вихованців як стратегії стабільного розвитку особистості і індивідуальності дитини в умовах нестабільного суспільства, що провокує певні відхилення в еталонному способі життя.

Істотне значення для дослідження проблеми формування здорового способу життя має також інтеграційна концепція особистості, яка затверджує особистісний образ буття людини і доводить, що особистість – це не структурний феномен, не "системна якість індивіда", не соціальна роль або ж соціальний образ, а сама людина у всій цілісності її психосоматичних характеристик. Ця концепція безпосередньо пов'язана з філософськими положеннями теорії М. О. Бердяєва про те, що особистість – це цілісний образ людини, в якій духовне начало панує над духовними і тілесними силами людини. Аналіз зазначених філософських положень дозволяє дійти висновку про необхідність залучення до досліджуваної проблеми наукового потенціалу персонології – особливого напряму в академічній психології, що займається вивченням особистісних показників розвитку індивідуума. У персонології найбільше значення набули результати розробок у сфері психоаналізу (З. Фрейд), біхевіорізму (Б. Скіннер) і гуманістичної психології (3. Фромм, До. Роджерс, А. Маслоу, А. Адлер, Д. Юнг та ін.).

Для проектування особистісно орієнтованого підходу до формування здорового способу життя в молодих людей особливе значення має індивідуальна теорія особистості А. Адлера, зокрема такі її положення, як:

1) визначення «творчої сили» як усвідомленій активності особистості, яка формується під впливом творчих здібностей;

2) ідея взаємообумовленості поведінки дитини і соціального контексту суспільних відносин співпраці;

3) зведення до взаємозв'язаної системи успішного стилю життєдіяльності, способу життя, поведінки і навичок, які визначають унікальність особистості кожної дитини; у теорії А. Адлера ця система реалізується як чітка впевненість в тому, що людина є господарем власної долі;

4) затвердження ідеї окремого для кожної особистості енергетичного рівня, встановленого в ранньому дитинстві, який варіюється від активності до апатичності та виконує конструктивну або деструктивну роль залежно від соціального інтересу.

Аналітична теорія особистості К. Юнга може бути використана нами під час нашого дослідження з погляду звернення цього науковця до поняття самості як найважливішого колективного архетипу. У цьому контексті для розробки інтегративного й особистісно орієнтованого підходів до формування здорового способу життя молодих людей важливою є теза про те, що розвиток самості – головна мета людського життя, результатом чого повинне стати формування "Я", тобто становлення цілісного, неповторного і єдиного індивіда. Вважаємо, що здоровий спосіб життя є і складовою, і найголовнішою характеристикою вказаної цілісності і неповторності. При цьому формування здорового способу життя кожної окремої дитини в рамках аналітичної теорії розглядається нами як процес індивідуалізації, тобто динамічної еволюціонуючої інтеграції різних протидіючих особистісних сил і тенденцій, які ведуть до кристалізації цілісного стилю життя.

Поза сумнівом, значний внесок до особистісно орієнтованої теорії навчання і виховання внесли представники гуманістичної теорії. Ґрунтуючись на філософії екзистенціалізму (С. Кьеркегор, Д. Ясперс, М. Хайдеггер, Ж. − П. Сартр), вони розглядають особистість як результат поетапного і специфічного усвідомлення людиною унікальності її буття, що є важливим висновком для розробки положень особистісно орієнтованого підходу до формування здорового способу життя. Крім того, в рамках гуманістичної теорії особистості сформульований висновок про те, що кожна людина відповідає за власну долю і діяльність, а значить, і за власний спосіб життя.