Сторінка
6

Соціально-педагогічне забезпечення здоров’язберігаючої діяльності учнів загальноосвітньої школи

До конкретних методів належать:

диспансеризація учнів;

профілактичні щеплення;

забезпечення рухової активності;

вітамінізація, організація здорового харчування (в тому числі дієтичне);

заходи санітарно-гігієнічного характеру, пов'язані з респіраторно-вірусними інфекціями та грипом.

Мета усіх здоров’язберігаючих технологій — сформувати в учнів необхідні знання, вміння та навички здорового способу життя, навчити їх використовувати отриманні знання у повсякденному житті.

Досягнення цієї мети можливе тільки при комплексній, методичній і узгодженій роботі педагогів, лікарів, психологів, соціологів і батьків.

Аналіз здоров’язберігаючої діяльності освітніх закладів свідчить, що існуючі технології реалізуються через такі напрями освітньо-виховної діяльності:

створення умов для зміцнення здоров’я школярів та їхнього гармонійного розвитку;

організація навчально-виховного процесу з урахуванням його психологічного та фізіологічного впливу на організм учня;

розробка і реалізація навчальних програм з формування культури здоров'я і профілактики шкідливих звичок;

корекція порушень соматичного здоров'я з використанням комплексу оздоровчих і медичних заходів;

медико-психолого-педагогічний моніторинг стану здоров’я, фізичного і психічного розвитку школярів;

функціонування служби психологічної допомоги вчителям і учням щодо подолання стресів, тривожності; гуманного підходу до кожного учня, формування доброзичливих і справедливих відносин у колективі;

контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних норм організації навчально-виховного процесу, нормування навчального навантаження і профілактика стомлюваності учнів;

організація збалансованого харчування учнів у школі.

Можливості реалізації оздоровчої функції освіти багатогранні. Зараз зусилля системи освіти концентруються на тому, щоб зменшити негативний вплив школи на здоров'я учнів і вчителів. Це, перш за все, створення комфортного безпечного освітнього середовища та впровадження здоров’язберігаючих технологій у навчальний процес.

На думку практиків для впровадження здоров’язберігаючих технологій у навчально-виховний процес потрібні наступні умови:

підвищити свою кваліфікацію з питань здоров'я, здоров’язберігаючих технологій (курси, окремі семінари, самоосвіта);

проаналізувати свій методичний арсенал на предмет їх відповідності принципам здоров’язберігаючої педагогіки, внести корективи;

враховувати природні біоритми, індивідуальні особливості учнів при організації навчального процесу;

забезпечити оптимальне співвідношення між фізичним та інформаційним обсягом уроку без інформаційного перенавантаження;

планувати обґрунтовані, з точки зору збереження здоров’я, кількість та види методів навчання, частоту та чергування різних видів навчальної діяльності з урахуванням своєчасного спостереження початку фаз неповної компенсації, сталого зниження працездатності учнів;

забезпечити оперативний прямий та зворотній зв’язок в управлінні навчальним процесом: психологічний вплив на учня, передача інформації від вчителя до учня, уміння стимулювати мотивацію школярів;

включати елементи здоров’язберігаючої педагогіки у зміст уроку;

використовувати з максимальною можливістю методи активного навчання; стимулювання учнів до продуктивної тематичної комунікації та творчості;

дотримуватися санітарно-гігієнічних вимог до організації та проведення уроку, проведення фізкультхвилинок та пауз загального і спеціального впливу.

На думку Совєтової Е. В., для організації використання здоров’язберігаючих технологій необхідні такі умови:

відношення співпраці і взаємодопомоги;

широкий обмін новою інформацією між учасниками навчального процесу;

зустрічний процес, ставлення учнів до дій вчителя;

співпереживання в радості пізнання;

співучасть у вирішенні проблемних питань і пізнавальних завдань;

формування екологічного простору, який пов'язаний з дією всієї сукупності середовищних чинників, що впливають в школі на учнів і педагогів;

урахування психолого-педагогічних чинників, що включають емоційно-психологічний клімат в школі, стилі взаємин і поведінки учасників освітнього процесу, здоров’язберігаючу організацію навчального процесу: використання здоров’язберігаючих освітніх технологій;

позаурочну виховну роботу: естетичне, духовно-етичне і фізичне виховання учнів .

Однією з основних умов, що забезпечують здоров'я – є раціональна організація рухової активності. Рухові дії підвищують адаптаційні можливості організму, розширюють функціональні резерви.

М’язова діяльність активізує обмінні процеси, стимулює роботу серцево-судинної і дихальної систем, підсилює захисні реакції, покращує травлення, підвищує працездатність, а це є могутній резерв профілактики різних захворювань. Систематична рухова активність робить добродійний вплив і на емоційний стан людини, вона набуває «стійкий імунітет» до шкідливих звичок .

Формування та збереження, зміцнення та покращення здоров’я учнів - головне завдання системи фізичного виховання загальноосвітньої школи.

На думку Бондаренко І. Й., основними напрямами та формами збереження здоров'я учнів у процесі фізичного виховання:

уроки фізичної культури (в ідеалі – щоденні);

ранкова гігієнічна гімнастика в ліжку, а краще і поза ним, у сукупності до 20-25 хвилин;

вступна зарядка – зарядка за 10 хвилин до початку уроків;

фізкультпауза – комплекс із 5-7 вправ від 2,5 до 3,5-4 хвилин;

заняття в спортивних секціях, удосконалення раніше набутих рухових навичок;

групові заняття та масові спортивні заходи;

турпохід;

похід вихідного дня;

День здоров’я;

загартування;

масовість фізкультурного руху;

усвідомлення необхідності вести здоровий спосіб життя та застосування

набутих рухових умінь та навичок;

намагання навчитися оволодівати новими теоретичними знаннями, практичними вміннями та навичками, новими фізичними вправами;

доступність занять спортом для всіх прошарків населення;

заохочення народних видів спорту тощо.

Вивчаючи педагогічний досвід Бобріцької В. І., можна виділити наступні принципи організації навчально-виховного процесу на основі здоров’язберігаючих педагогічних технологій.

Проведення комплексу діагностичних досліджень стану здоров'я з метою врахування його рівня та динаміки змін в організації процесу навчання та розвитку дітей.

Використання здоров’язберігаючих технологій у процесі навчання та виховання: планування розкладу занять з урахуванням біологічних процесів коливання працездатності дитини впродовж навчального дня та тижня; чергування занять із високим і низьким рівнем фізичної активності; дотримання індивідуального підходу у вимогах до учнів, урахування їх вікових особливостей, динаміки працездатності, психофізіологічного стану; фізкультхвилинки під час занять; планування обсягу домашніх завдань з урахуванням віку й інтелектуально-емоційного навантаження дитини впродовж дня і тижня; суворе дотримання вимог щодо повітряного, теплового, освітлювального режиму та вологе прибирання навчальних приміщень тощо.