Сторінка
11

Соціально-педагогічне забезпечення здоров’язберігаючої діяльності учнів загальноосвітньої школи

Дослідження було спрямоване на реалізацію порівняльного аналізу роботи соціальних педагогів та класних керівників та співставлення результатів із опитуванням учнів, тобто дослідити соціально-педагогічне забезпечення здоров’язберігаючої діяльністі школи.

Генеральна сукупність дослідження: соціальні педагоги школи, класні керівники та учні загальноосвітніх шкіл.

Вибіркова сукупність дослідження. У дослідженні були залучені соціальні педагоги (7 осіб), класні керівники (7 осіб) та учні 9−11 класів (144 особи).

Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилось на базі загальноосвітніх шкіл міста Житомира, а саме школи №14, 16, 21, 22, 28, 30, 33.

Методи дослідження. Для вивчення даної проблеми використовувались 3 анкети подані нижче (див. Таблиця 2.1). Анкетування проводилось анонімно, в кожній анкеті було по 10 запитань на які були варіанти відповідей або пропонувалось дати свою відповідь.

Таблиця 2.1 Опис анкет для дослідження

Назва

Мета

На кого спрямована

1.

Анкета для соціального педагога (Додаток А)

Дослідити:

рівень підготовки та обізнаність у проблемі здоров’язбереження,

роль соціального педагога,

важливість діяльності для учнів,

частота, якість та оцінка здоров’язберігаючої діяльності школи,

стан матеріального та методичного забезпечення.

За вимогою опитувальника: соціальні педагоги шкіл

Фактично: 7 соц. педагогів

2.

Анкета для класного керівника (Додаток Б)

За вимогою опитувальника:

класні керівники

Фактично: 7 кл. керівників

3.

Анкета для учня (Додаток В)

За вимогою опитувальника:

учні загальноосвітніх шкіл

Фактично: 144 учня

Для початку варто дізнатись яке значення вкладають учні загальноосвітніх шкіл в поняття «здоров’я». Дане запитання було відкритим, тому буде виокремлено лише найбільш популярні варіанти відповідей та їх якісний аналіз. Здоров’я – це:

стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб;

стан живого організму в цілому, при цьому всі органи здатні виконувати свої функції;

те, без чого важко вчитися, працювати, займатися улюбленою справою;

стан організму, коли гармонійно поєднана фізична, соціальна, психічна і духовна складові;

стан людини, коли в неї відсутнє будь-яке нездужання, коли вона має гарний настрій, задоволена своїм життям, бажанням жити, працювати, радіти та відчувати любов.

Отже, всі респонденти визначають «здоров’я» як невід’ємну складову нормальної життєдіяльності без чого неможливо обійтися.

Рис. 2.3 Оцінка стану здоров’я учнів

Учням також було запропоновано оцінити стан власного здоров’я та тим самим виявити який відсоток учнів вважає, що їхнє здоров’я погіршується. Результати показали, що переважна більшість учнів вважає відмінний (27%) та добрий (36%) стан свого здоров’я. А от задовільним та незадовільним, стан власного здоров’я, вважає 9% та 16% учнів відповідно. Ще досить не малий відсоток (12%) учнів чітко не змогли оцінити стан власного здоров’я (Див. Рис. 2.3).

Рис. 2.4 Значення здоров’я у процесі навчання

Опитування про значення здоров’я у процесі навчання показало, що значна більшість респондентів визначають значення здоров’я як першочергове, а саме це 71% соціальних педагогів, 57% класних керівників та 44% учнів. Також соціальні педагоги (14%), класні керівники (29%) та учні (32%) дали відповідь, що здоров’я має другорядне значення у процесі навчання і приблизно по 14% респондентів у кожній групі опитаних виникли труднощі з відповіддю на дане запитання та 11% учнів не вважає, що стан здоров’я впливає на процес їхнього навчання (Див. Рис. 2.4).

Рис. 2.5 Поінформованість про проблему погіршення здоров’я учнів

Рівень та масштаби проблеми здоров’я дітей наштовхують на припущення, що велика кількість спеціалістів та самих учнів просто не знає про таку проблему. Але анкетування спростовує таке припущення, тому що соціальні педагоги (100%) і класні керівники (86%) відповідаючи на питання чи знають вони про проблему погіршення здоров’я учнів, відповіли «так», а лише один класний керівник (14%) відповів, що повністю непоінформований про дану проблему.

А от результати опитування учнів показало зовсім інші результати. Так 61% учнів не знає про проблеми пов’язані з погіршення здоров’я, а 34% учнів все ж поінформовані з даної проблеми. Інші 5% учнів дали власну відповідь та якісно обробивши відповіді їх можна трактувати таким чином, що дані 5% учнів знають про проблему здоров’я, але не у повному обсязі (Див. Рис. 2.5).

Таким чином можна сказати, що інформованість про дану проблему не є тим самим чинником, що може спричинити виникненню та сприяти не вирішенню її.

Рис. 2.6 Здійснення роботи у напрямку здоров’язбереження

Чи працюють соціальні педагоги у напрямку здоров’язбереження також досліджувалось за допомогою опитування соціальних педагогів, класних керівників та учнів. І так більшість усіх 3 груп респондентів дала відповідь, що здійснюють роботу у напрямку здоров’язбереження, а саме: соціальні педагоги (57%); класні керівники (71%); учні (69%).

Варто також зазначити, що на думку 31% учнів в школі не здійснюється робота зі здоров’язбереження, а 14% соціальних педагогів та класних керівників зізнається, що не здійснюють таку роботу. При цьому 29% соціальних педагогів дали власну відповідь і вважають, що здійснюють роботу зі збереження здоров’я учнів, але не дуже часто і не якісно (Див. Рис. 2.6).

Отже, проаналізувавши результати можна сказати, що в школі здійснюється робота зі збереження здоров’я учнів та профілактика його погіршення але ця робота здійснюється не на всі 100%.

Рис. 2.7 Частота проведення шкільних заходів на тему здоров’я

Результати опитування про частоту проведення шкільних заходів показують, що в школах ця тема не є першочерговою, тому і заходи проводяться не досить часто.

Так результати соціальних педагогів показують, що 29% поводить такі заходи дуже часто, 43% − час від часу, 14% − дуже рідко та 14% не проводить.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26 


Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»: