Сторінка
1

Формування у молодших школярів досвіду пошукової діяльності

Згідно закону України "Про освіту", метою освіти є "всебічний розвиток дитини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей .".

Розв’язання даного завдання потребує ефективної організації навчально-виховного процесу у загальноосвітній школі, і в початковій її ланці зокрема, яка була би більш особистісно-орієнтованою на цілісний і гармонійний розвиток та особисте зростання школярів.

Ефективність навчання в сучасній школі залежить від уміння вчителя обрати метод чи прийом навчання в конкретних умовах для кожного уроку.

К. Д. Ушинський підкреслював, що метод – це інструмент в руках вчителя, який служить не тільки для введення тих чи інших істин в голову дітей, а й для керівництва за спостереженням й мисленням дітей під час вивчення ними предметів і явищ навколишнього середовища.

Лише оптимальний вибір і поєднання методів навчання в школі сприятиме більш повному, глибокому і осмисленому засвоєнню учнями знань, умінь та навичок, підготовці їх до самостійного набуття знань.

Учитель, як зазначено в законі України "Про освіту", має право на вільний вибір методів навчання. Він обирає такі методи і прийоми роботи, які могли б забезпечити засвоєння молодшими школярами необхідних знань, пробуджували їхню розумову активність, розвивали й підтримували б в них інтерес до навчання, сприяли б розвитку учнів, набуттю ними навичок самостійної роботи.

Аналіз процесів функціонування освітньої системи в усьому світі й зокрема в Україні засвідчив необхідність пошуку і формулювання нової сучасної парадигми освіти. Мова йде про принципово нову мету освіти, яка полягає в досягненні нових рівнів освіченості окремої особистості і суспільства в цілому.

Вимоги сучасного суспільства до загальноосвітньої школи з однієї сторони, i інтереси особистості, що розвивається, з іншої, викликають необхідність нового підходу до організації навчально-виховного процесу школи. Особливу актуальність набуває зараз проблема формування самостійності мислення учнів, спроможності отримувати, аналізувати інформацію і приймати адекватні рішення, використовувати в практичній діяльності нові інформаційні технології.

Досягнення потрібного суспільству рівня освіченості та розвитку особистості неможливо без систематичної самостійної праці, готовність до якої закладається у шкільному віці. У зв'язку з цим у концепції шкільної освіти велика увага приділяється пошуковій діяльності учнів у процесі навчання.

Метод пошукової роботи учнів постійно в центрі уваги дидактів і психологів, які проводять дослідження з різних аспектів розвиваючого навчання. Доведено, що проблемно-пошукова робота відіграє велику роль у формуванні і розвитку навчальних умінь, вихованні волі, пізнавального інтересу, навичок колективної праці. В ній виявляється індивідуальність кожного учня, формується їхній інтелект і характер. Усе це сприяє засвоєнню глибоких і міцних знань. Тому, проблема пошукової роботи учнів як ефективного методу формування вміння вчитися, навичок самоосвіти є актуальною. Саме тому нас зацікавила ця тема, яку ми обрали для дипломної роботи.

Тема дослідження: формування у молодших школярів досвіду пошукової діяльності.

Об'єктом дослідження виступає процес формування в учнів початкової школи досвіду пошукової діяльності.

Предмет дослідження – способи формування досвіду пошукової діяльності в учнів початкових класах.

Мета дослідження полягає у виділенні та обґрунтуванні способів формування в учнів початкових класів досвіду пошукової діяльності та в експериментальній перевірці їх ефективності.

Гіпотеза дослідження: формування досвіду пошукової діяльності в учнів початкових класів буде ефективним, якщо використовувати такі способи:

1) система пізнавальних завдань за прийомами розумової діяльності;

2) евристичні бесіди;

3) метод аналогії;

4) самостійне ознайомлення з новим матеріалом з опорою на допоміжні засоби та без них;

5) елементарні дослідницькі завдання.

Відповідно до поставленої мети і висунутої гіпотези сформульовано такі завдання:

Проаналізувати питання формування досвіду пошукової діяльності у педагогічній теорії.

Вивчити стан проблеми дослідження в масовому педагогічному досвіді.

Виділити і охарактеризувати способи пошукової діяльності молодших школярів.

Розробити методику експериментального дослідження.

Дослідити вплив експериментальної методики на результативність навчальної діяльності молодших школярів.

У дослідженні застосовувалися наступні методи: теоретичний аналіз психолого-педагогічної і методичної літератури; бесіда, анкетування, педагогічний експеримент.

База дослідження: Старопочаївська загальноосвітня школа І-IІІ ступенів Кременецького району Тернопільської області, 3 клас; Будецька загальноосвітня школа I-II ступенів.

Теоретична значущість дослідження полягає в аналізі та структуруванні сутності й змісту понять "пошукова діяльність", "види пошукової діяльності", з'ясуванні особливостей організації пошукової роботи на уроках математики та Я і України учнів початкових класів, доборі ефективних методів стимулювання пошукової роботи на уроках в початковій школі, впровадженні нетрадиційних організаційних форм роботи з учнями в навчальному процесі загальноосвітніх закладів освіти на сучасному етапі.

Практична значущість дослідження полягає у визначенні шляхів ефективного вдосконалення організації пошукової діяльності учнів на уроках в початкових класах, розробці методики поетапної роботи з дітьми початкових класів на уроках.

Питання формування досвіду пошукової діяльності у педагогічній теорії

Місія школи полягає в тому, щоб адаптувати дитину, підлітка в соціальному середовищі. Нові життєві умови, в яких опинилися всі ми, висувають свої вимоги до формування молодих людей, які вступають у життя: вони повинні бути не лише обізнаними і вмілими, але й мислячими, ініціативними, самостійними. Ростити саме таких людей – ось замовлення нашого сучасного суспільства.

Психологічна наука розпізнає два види мислення – репродуктивне і продуктивне. В процесі репродуктивного мислення людина виконує завдання, спираючись на відомі правила, формули та інші теоретичні твердження. Це – застосування знань для вивчення хоч і нового питання, але подібного до попередніх. Продуктивне мислення передбачає відкриття факту, раніше невідомого: вивчення правила, обґрунтування закономірності, способу дії.

Школа поряд з репродуктивним мисленням покликана цілеспрямовано розвивати і продуктивне мислення школярів, бо саме воно забезпечує перехід до творчості. Загальновідома думка вчених, які досліджують процес навчання, що продуктивне мислення найбільш ефективно розвивається і активізується за допомогою проблемного навчання.

На яких же засадах ґрунтується проблемно-пошукове навчання? В основі технології – вчення американського філософа й педагога Джона Дьюї. Учення про метод – одне з центральних у філософії Дьюї. Основне завдання науки й наукового методу – оптимальне досягнення людиною поставлених завдань. Такий підхід до методу як засобу досягнення мети почав називатися інструменталізмом. Науковець стверджував: "Філософія відроджується, коли перестає бути засобом вирішення проблем філософів і стає методом… вирішення проблем людства". На основі таких роздумів викристалізовується вчення про проблемну ситуацію: потреба в методі виникає за наявності актуального сумніву, який заважає подальшим діям. Такий актуальний сумнів породжує "проблемну ситуацію" – конкретну життєву ситуацію, яку потрібно вирішити з допомогою конкретних кроків. Вирішення проблемної ситуації найчастіше пов’язане з вибором альтернатив (у рішеннях і вчинках). Мета наукового методу – перетворити проблемну ситуацію у вирішену ситуацію. Дія наукового методу здійснюється в процесі перетворення проблемної ситуації у вирішену. В педагогічних поглядах та експериментальній роботі Джона Дьюї важливе місце також займала проектна технологія, у якій містилися ідеї побудови навчання на активній основі, через доцільну діяльність учня, у співвідношенні з його особистим інтересом саме в цих знаннях.