Сторінка
13
Незакінчені речення
Цей прийом часто поєднується з "Мікрофоном" і дає можливість грунтовніше працювати над формою висловлення власних ідей, порівнювати їх з іншими. Робота за такою методикою дає присутнім змогу долати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо.
Пропонуємо розглянути детальніше інтерактивну технологію "Незакінчене речення".
Урок природознавства, 3-й клас.
Тема. Охорона природи. Чисте довкілля.
Дітям пропонується підготовлена вчителем сторінка "Мої думки".
Завдання: закінчити речення одним із варіантів відповіді.
1. На мою думку, проблеми охорони природи виникли тому, що (зростає чисельність населення, людство споживає занадто багато природних ресурсів, Земля надто мала, можливості природи обмежені).
2. На мою думку, основними чинниками недбалого ставлення до природи є (розвиток науки і виробництва, втручання в глибини Землі, порушення екологічної рівноваги, забруднення космічного простору).
3. На мою думку, виробництво весь час потрібно (обмежувати, нарощувати, удосконалювати).
4. На мою думку, глобальні екологічні проблеми мене (не стосуються, безпосередньо стосуються, залежать від моїх дій).
Мозковий штурм
Відома інтерактивна технологія колективного обговорення, що широко використовується для вироблення кількох вирішень конкретної проблеми. Мозковий штурм спонукає учнів проявляти уяву та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки.
Мета "мозкового штурму" чи "мозкової атаки" в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу.
Урок математики, 4-й клас.
Тема. Площа прямокутника.
Запитання вчителя:
- Що треба знати, на вашу думку, щоб знайти площу прямокутника?
На дошці записуються всі ідеї дітей. Жодна з них не відкидається, не критикується вже записана, дозволяється розвивати попередні ідеї.
Можливі відповіді дітей:
- Щоб знайти площу прямокутника, досить знань про периметр.
- Необхідно знати довжину всіх сторін.
- Необхідно знати довжину двох сторін.
- Необхідно знати перетворення іменованих чисел.
- Необхідно знати таблицю мір довжини.
Інтерактивну технологію, таку як „Пошук інформації", використовують для того, щоб оживити сухий, іноді нецікавий матеріал. Для груп розроблено запитання, відповіді на які можна знайти в різних джерелах інформації – це роздатковий матеріал, підручник, довідкові видання. Учні об’єднуються в групи. кожен отримує запитання по темі уроку. Визначається час на пошук та аналіз інформації. Наприкінці уроку заслуховуються повідомлення від кожної групи, які потім повторюються і розширюються всім класом.
В цілому, інтерактивне навчання є однією з найбільш гнучких форм включення кожного учня в роботу, забезпечує перехід від простих до складних завдань, вчить використовувати не готові знання, а здобувати їх із власного досвіду, що веде до розвитку мислення – творчого і діалектичного. Новітні підходи до організації навчання роблять навчально-виховний процес різноманітним, цікавим та ефективним.
Стан проблеми формування у молодших школярів досвіду пошукової діяльності у масовому педагогічному досвіді
Перед сучасною початковою школою стоїть питання про таку організацію навчально-виховного процесу, яка була би більш особистісно-орієнтованою на всебічну підготовку школярів, їхній цілісний і гармонійний розвиток та особисте зростання.
Вивчення шкільної практики засвідчує, що вчитель не завжди використовує можливості навчальних занять для розвитку індивідуальності учнів, їхнього інтересу.
Щоб з’ясувати стан розвитку в молодших школярів пошукової діяльності на уроках у шкільній практиці, проводився констатуючий експеримент. Він передбачав вивчення досвіду вчителів щодо використання різних засобів пошукової діяльності на уроках. Констатуючим експериментом було охоплено вчителів початкової школи Старопочаївської ЗОШ I-III ступенів та Будецької ЗОШ I-II ступенів. Основними методами дослідження були спостереження уроків, бесіди з вчителями, аналіз конспектів уроків вчителів.
У процесі експериментального дослідження нами проведено анкетне опитування вчителів початкових класів (див. додаток Б). Результати анкетного опитування показали, що більшість вчителів (75%) періодично формують пошукову діяльність. 20% – часто формують, а 5% – практично не формують взагалі.
Відповідаючи на друге запитання (З якого класу, на вашу думку, доцільно формувати у дітей пошукову діяльність?), усі вчителі зазначали, що дуже важливо, щоб з перших днів перебування дитини в школі, вчитель зміг створити на уроках атмосферу інтелектуального пошуку, творчості, вчив дітей, надавав їм можливість відчувати радість від пізнання і творчої діяльності, формував і розвивав пізнавальний інтерес. Вони вважають, що робота над формуванням пошукової діяльності учнів підвищує продуктивність праці учнів, швидкість і стійкість запам'ятовування природничих понять. Зростає рівень успішності дітей, чи не основний показник їх діяльності в школі.
На питання "На яких уроках найчастіше ви формуєте пошукову діяльність?" 65% відповіли, що на уроках природознавства, 25% – на уроках математики, 10% – на уроках трудового навчання, рідної мови, основи здоров’я та ін.
На наступне запитання (Які способи ви використовуєте для формування пошукової діяльності на уроках?) 75% учителів назвали використання проблемних ситуації та дослідів.
Щодо відповіді на запитання "Які завдання ви використовуєте для цього?", то вчителі вказали такі завдання: доведи, порівняй, проведи дослід та ін Цікаві завдання і повідомлення використовують дуже рідко, за браком часу.
Відносно питання "Чи є у підручниках завдання для формування пошукової діяльності?", то вчителі відповіли, що є, але в недостатній кількості.
У процесі бесіди усі вчителі зазначали, що завдання сучасної школи – на основі вивчення індивідуальних особливостей учнів, виявити обдарованих вихованців, допомагати їм у самопізнанні, розвиткові, заохочувати дитячу творчість, виробляти індивідуальну програму організації навчально-пізнавальної діяльності, аби оптимально завантажувати розумові здібності обдарованого школяра. У сучасній школі, на їх думку, є всі можливості для вдосконалення і створення нових ефективних способів формування пошукової діяльності дітей до навчання, для виявлення закономірностей, що допомагають спрямувати їхню навчальну діяльність.
Аналіз 40 відвіданих уроків засвідчив, що педагоги використовують різноманітні способи формування пошукової діяльності у молодших школярів.
Аналіз публікацій [], присвячених ознайомленню з досвідом передових учителів щодо даної проблеми засвідчив, що вчителі – практики здійснюють пошук методів і засобів навчання, які сприяли б формуванню пошукової діяльності учнів, підвищували ефективність набуття ними нових знань та умінь.