Сторінка
30

Дидактична гра як засіб навчання іноземних мов молодших школярів

Q – кількість правильно виконаних завдань

n – загальна кількість завдань

Одержані дані ілюструємо в таблиці 3.6.

Таблиця 3.6 Результати дослідного навчання

Режим

 

1 (до 3 хв.)

2 (4-7 хв.)

3 (8-12 хв.)

мовна компет.

мовлен-нєва компет.

соціок. компет.

мовна компет.

мовлен-нєва компет.

соціок. компет.

мовна компет.

мовлен-нєва компет.

соціок. компет.

К-сть учнів, що досягли середнього рівня навченості

8

6

8

16

13

18

23

19

25

% таких учнів у групі

24

18

24

48

39

54

69

57

75

 

4 (13-17 хв.)

5 (18-21 хв.)

6 (більше 21 хв.)

мовна компет.

мовлен-нєва компет.

соціок. компет.

мовна компет.

мовлен-нєва компет.

соціок. компет.

мовна компет.

мовлен-нєва компет.

соціок. компет

К-сть учнів, що досягли середнього рівня навченості

21

18

23

19

16

21

18

14

20

% таких учнів у групі

60,9

52,2

66,7

55,1

46,4

60,9

52,2

40,6

58

Як ілюструють дані, наведені у таблиці 3.6, у першому режимі (до 3 хв.) учні не встигли досягти цілей дидактичних ігор. А відтак, розв’язати навчальні завдання, передбачені у їхньому змісті. Найбільша кількість школярів, які досягли середнього рівня навченості (67 %) виявилась у третьому режимі (8–12 хв.). У процесі експериментального дослідження ми з’ясували, що, починаючи з тринадцятої хвилини навчально-ігрової діяльності, кількість таких учнів знижувалася (до 59 %). Більшість гравців втрачали інтерес до гри. На наш погляд, це зумовлено психолого-віковими особливостями молодших школярів. Як зазначалось у першому розділі, стійкість уваги, зосередженість, аналітичність сприймання, міцність запам’ятовування та продуктивність мислення у дітей цього віку ще недостатньо сформовані. Дітям 6–8 років складно, займаючись одним і тим самим видом діяльності, постійно концентрувати на ньому увагу (П.П. Блонський, Л.С. Виготський, S. Rixon та ін.). Ми помічали, що на початку гри діти виявляли значний інтерес до участі в ній, їхні дії були умотивовані, а активність висока. У середньому після тринадцятої хвилини навчально-ігрової діяльності фіксувалося поступове зниження зацікавленості грою у більшості її учасників (до 50 %).

Отримані на цьому етапі дослідження результати довели, що найбільш оптимальна тривалість дидактичної гри на уроці складає 8-12 хвилин. Власний педагогічний досвід засвідчив, що застосування однієї й тієї ж гри упродовж кількох уроків дозволяє скоротити її тривалість до 6-8 хвилин, оскільки навчальний час не витрачається на пояснення вже відомих учням правил гри, на її організацію та підведення її підсумків. Крім того, в учнів поступово формуються певні навички виконання гри, що також скорочує час для її проведення. Ми з’ясували, що в початковій школі доцільно відводити 15-20 хвилин уроку іноземної мови для організації різного виду дидактичних ігор, що приблизно відповідає 40 % навчального часу, протягом якого вчитель і учні у спільній співпраці мають виконати значну частину мети і завдань уроку, не перетворюючи застосовані ігри в так звану "розважальну" процедуру. Лише цілеспрямована навчальна діяльність, яка здійснюється у формі дидактичної гри, дозволить успішно виконати мету і завдання уроку. Отже, дидактична гра створює учням те навчальне іншомовне комунікативне середовище, яке відповідає їхнім віковим особливостям і забезпечує ефективну навчальну діяльність.

Дослідне навчання та спостереження за навчально-ігровою діяльністю молодших школярів засвідчили, що завдяки поліфункціональності дидактичної гри виявляється можливість застосування цього засобу навчання на всіх етапах уроку іноземної мови. Пред’явлення нового навчального матеріалу у процесі дидактичної гри, за нашими спостереженнями, привертає увагу молодших школярів, зацікавлює їх, дозволяє відчути, яким чином від його усвідомленого сприймання залежить результат гри. Тренування і практика навчального матеріалу у мовленнєвій діяльності відбувається в умовах навчального іншомовного комунікативного середовища, яке створюється на діяльнісному етапі дидактичної гри. Учні вчаться планувати, аналізувати й оцінювати дії партнерів у грі. Етап контролю рівнів навченості молодших школярів реалізується завдяки контролюючій функції дидактичної гри, яка передбачає перевірку якості засвоєння знань, формування умінь і навичок, корекції й оцінювання дій учнів. На користь цих тверджень свідчать і результати анкетування педагогів, що працюють у початковій школі (додаток В) (див. табл. 3.7). Таблиця 3.7

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30 
 31  32  33  34  35  36  37  38 


Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»: