Сторінка
31

Дидактична гра як засіб навчання іноземних мов молодших школярів

Результати анкетування педагогів

Етап

Пред’явлення навчального матеріалу

Тренування і практика у мовленні

Контроль

На всіх етапах

К-сть вчителів

3

5

4

76

%

2,4

4

3,2

60,8

Етап

Пред’явлення, тренування і практика

Пред’явлення і контроль

Контроль, тренування і практика

Зовсім не використовують

К-сть вчителів

8

13

11

2

%

6,4

10,4

8,8

1,6

На основі отриманих даних ми з’ясували, що тривалість дидактичної гри у часі та її місце на уроці іноземної мови значною мірою залежать від таких чинників:

рівень складності іншомовного навчального матеріалу, що пропонується у змісті дидактичної гри.

досвід учителя в організації та проведенні дидактичної гри (уміння підібрати гру, адекватну умовам навчання й меті уроку, здійснювати керівництво навчально-ігровою діяльністю школярів, підводити підсумки тощо).

досвід участі учнів у навчально-ігровій діяльності (уміння працювати у колективі, підтримувати інших гравців, швидко й адекватно умовам гри реагувати на дії партнерів по грі, креативно мислити, знаходити вихід у різних ігрових ситуаціях, мати організаторські здібності тощо).

особливості учнівського контингенту:

інтелектуальна готовність учнів до участі у грі: життєвий досвід, мовний та мовленнєвий досвід, ерудиція та ін.;

мотивувальна готовність: активність, інтерес, потреба взяти участь у грі;

комунікативна готовність: комунікабельність, здатність спілкуватися з іншими гравцями засобами іноземної мови; фізичні здібності школярів та ін.).

Принагідно зауважимо, що результати цього етапу дослідження будуть враховані нами у процесі організації та проведення експериментального навчання (основна стадія експерименту).

Основна стадія експериментального навчання передбачала апробацію експериментальної педагогічної технології використання дидактичної гри у навчанні іноземних мов молодших школярів як механізму функціонування розробленої моделі. Процес експериментального навчання відбувався відповідно до структури і змісту обраних нами підручників. Підручники мають поурочну структуру. Уроки об’єднано за тематичним принципом у цикли, зміст яких відповідає запропонованим Програмою сферам спілкування (див. пункт 2.1.1). Процес навчання організовано таким чином, що на початку кожного уроку учням пред’являється новий навчальний матеріал, а потім з допомогою вправ і завдань відбувається тренування і практика використання цього навчального матеріалу у мовленні, тобто здійснюється процес формування мовних навичок і мовленнєвих умінь. Кожен із циклів завершується уроком-підсумком, який містить вправи та завдання для повторення вивченого змісту та контролю рівня оволодіння школярами видами мовленнєвої діяльності. Концепцією підручників передбачено комплексне навчання всіх видів мовленнєвої діяльності.

У процесі експериментального навчання учні експериментальних і контрольних груп повинні були виконати всі навчальні завдання, передбачені змістом підручників. Їх кількість для обох груп була однакова. Однак, різниця полягала в тому, що для навчання учнів експериментальних груп виконання близько 40% із цих завдань пропонувалося у процесі проведення дидактичних ігор різних видів, за визначеною нами сукупністю дидактичних умов.

З метою формування фонетичних навичок передбачалось організувати 9,6% від загальної кількості дидактичних ігор, лексичних – 14,4 %, граматичних – 9,6 %, орфографічних – 9,6 %. Ігри, спрямовані на розвиток умінь аудіювання, складали 9,6% від загальної кількості дидактичних ігор, умінь говоріння – 19,2 %, читання – 9,6 %, письма – 9,6 %. Ігри, що сприяють формуванню соціокультурної компетенції – 9,6 %. Такий розподіл можна проілюструвати у вигляді діаграми.

Рис. 3.1. Розподіл дидактичних ігор для організації експериментального навчання

Принагідно зауважимо, що такі зміни не ставили за мету збільшення кількості навчальних завдань для експериментальних груп, оскільки в протилежному випадку це могло б уплинути на результати експерименту. А тому окремі завдання, передбачені змістом підручників, ми певним чином змінювали за формою виконання, залишаючи їх зміст, і проводили у формі гри. Крім того, таким підходом передбачалося врахування в експериментальному навчанні однієї з визначених нами умов ефективності застосування дидактичних ігор, а саме: урізноманітнення видів дидактичної гри у навчальному процесі.

Експериментальне навчання здійснювалось у три етапи:

Ознайомлення учнів із новим навчальним матеріалом.

Етап стабілізації навичок й автоматизації умінь.

Етап перевірки рівня сформованості мовних навичок і мовленнєвих умінь.

На етапі пред’явлення нового мовного матеріалу як в експериментальних, так і в контрольних групах використовувалися навчальні тексти та мовленнєві зразки, передбачені змістом підручників.

На другому етапі експериментального навчання проводилося тренування та практика у мовленні з метою засвоєння мовного матеріалу. Учні експериментальних і контрольних груп виконували весь обсяг усних і письмових вправ, запропонований у підручниками. Однак, для учнів експериментальних груп, як нами вже зазначалося, близько 40% з них пропонувались у формі дидактичних ігор.

На початку експериментального навчання було помічено, що учні отримують задоволення від навчально-ігрової діяльності. З кожною наступною грою уроки ставали більш емоційно насиченими, закладалися основи доброзичливих стосунків у дитячому колективі. Завдяки цьому у дітей з’являлися тісні міжособистісні стосунки, які, у свою чергу, впливали на розвиток у школярів відчуття відповідальності за результати власної діяльності. Учні підтримували, довіряли й допомагали одне одному. Вони порівнювали свій внесок у перемогу з іншими гравцями, намагалися бути сильнішими, швидшими, помітнішими та спритнішими. Діти самі знаходили правильні відповіді, розмірковували, розвивали уміння контролювати свою комунікативну діяльність, а також комунікативну діяльність інших гравців. Удосконалення мовленнєвих умінь і навичок учнів експериментальних груп, розвиток їхніх творчих здібностей, емоційно-вольової сфери, покращення стосунків у групі сприяли підвищенню індексу задоволеності, який, за нашими розрахунками, становив 0,49 (0,34 на початку експерименту). Цей факт підтвердив ефективність дидактичних ігор не лише у процесі вивчення іноземної мови, а також і для виховання особистості учня та формування позитивного мікроклімату в дитячому колективі. В учнів контрольних груп індекс задоволеності залишився практично на тому ж рівні, що й на початку експериментального навчання, і склав 0,36.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30 
 31  32  33  34  35  36  37  38 


Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»: