Сторінка
9

Дидактична гра як засіб навчання іноземних мов молодших школярів

Мотиваційна функція

Відомо, що успішна організація навчального процесу у значною мірою залежить від того, наскільки вчитель умотивує дії учнів (А.К. Макарова, О.В. Малихіна та ін.). Позитивна мотивація школярів до вивчення будь-якого шкільного предмету, а особливо іноземної мови, природної потреби до оволодіння якою молодші школярі ще не мають (М. Петроне), є запорукою успішної активізації та здійснення процесу навчання. Без мотиву не може виникнути жодна діяльність, у тому числі й навчальна. Психологи переконують, що чим більше у людини виражений інтерес до діяльності та її предмету, тим більш успішно вона її виконує (П.П. Блонський, Л.С. Виготський та ін.). Серед усіх методів і засобів навчання молодших школярів, саме дидактична гра найповніше реалізує цю функцію. Доказом може слугувати той факт, що у процесі навчально-ігрової діяльності в учня виникає мотив, суть якого у тому, щоб успішно виконати взяту на себе роль. А це, насамперед, вимагає якісного виконання діяльності до якої ця роль його зобов’язує (П.М. Щербань). У нашому випадку цією діяльністю є процес навчання іноземних мов. Окрім того, все, що може допомогти учневі досягти бажаної мети (перемоги) у процесі ігрової діяльності (сформульованість певного рівня знань, умінь, навичок), має для нього особливе значення і по-іншому ним усвідомлюється.

В умовах навчально-ігрової діяльності засвоєння необхідних знань стає внутрішньою потребою учня, адже він сам є її безпосереднім учасником, самостійно шукає шляхи і способи розв’язання проблем, а це породжує мотиви навчальної діяльності, які дозволяють інтенсифікувати процес навчання, підвищити його емоційно-почуттєвий рівень. Такої ж позиції дотримується відомий дослідник проблем використання ігор у навчальному процесі А.М. Айламазьян. Учений стверджує, що в результаті участі школярів у дидактичних іграх у них зростає загальний рівень мотивації до предмета, який вивчається, активізується інтерес, спостерігається розвиток уяви, творчого пошуку, експериментування.

На думку зарубіжних авторів створення неформальної атмосфери навчання у ході гри, необхідність швидких дій, можливість задоволення різних потреб дітей 6-9 років також забезпечують підвищення мотивації до навчання.

Ряд авторів (Ю.К. Бабанський, А.І. Буновер, М.І. Василенко, В.Г. Куліш, Г.С. Костюк, А.Н. Левітов, Г.І. Щукіна та ін.) стверджують, що інтерес та зацікавленість є запорукою виникнення стимулів і мотивів.

Відповідно до зазначених вище міркувань ми оцінюємо переваги навчально-ігрової діяльності в реалізації мотиваційної функції порівняно з іншими засобами навчання.

Механізм формування мотивації в дидактичній грі ми розглядаємо у підрозділі 2.2.

Компенсаційна функція

Компенсаційна функція дидактичної гри проявляється у здатності цього засобу певною мірою компенсувати відсутність або брак навчального досвіду у молодшого школяра, а також у прискоренні адаптації дитини до нових умов життєдіяльності, а саме включення у шкільний соціум. Адже, як нами вже зазначалось у першому підрозділі, гра являє собою природну діяльність дитини цього віку, до якої вона звикла й якою прагне займатись. У цьому аспекті дидактичні ігри дозволяють долати труднощі адаптаційного періоду, зменшують міру новизни та раптовості включення у навчальну діяльність.

Розглядаючи компенсаційну функцію дидактичної гри, що проводиться на уроках іноземних мов, можна стверджувати, що вона значно наближує навчальний процес до умов володіння іноземною мовою в життєвих ситуаціях. Тому здатність гри продемонструвати дію певного правила (чи мовленнєвого явища), можливість відразу апробувати його у практичній діяльності, а у разі неуспіху повторити знову і знову до повного оволодіння ним, виправдовують використання дидактичних ігор у навчальному процесі.

Оздоровча функція

В основу більшості дидактичних ігор покладені рухи, які активізують функціональний розвиток органів і систем, стимулюють удосконалення функцій різних аналізаторів, нервових процесів, сприяють збереженню балансу між збуджувальними та гальмівними процесами.

Дидактичні ігри заповнюють прогалини дефіциту рухової активності у навчальному процесі й, за твердженням фізіологів, підвищують загальну працездатність дітей на уроці. Крім того, різноманітні рухи та дії учнів у грі сприяють удосконаленню їхнього організму, зміцнюють його стійкість проти несприятливих умов зовнішнього середовища, знімають напругу й утому від інтенсивного навчання.

Проаналізувавши зазначені вище функції дидактичної гри, а також зміст, який вони виконують у навчально-виховному процесі, ми зробимо відповідні узагальнення та представили їх у вигляді схеми.

Рис. 1.4. Функціональні можливості дидактичної гри у навчально- виховному процесі

У межах цього підрозділу ми визначили та охарактеризували загальні функції дидактичної гри як засобу навчання учнів початкової школи. Однак, враховуючи особливості шкільного предмета "Іноземна мова", функціональні можливості навчально-ігрової діяльності розширюються та уточнюються, а окремі з них набувають іншого (особливого) забарвлення.

Зіставний аналіз існуючих досліджень з цієї проблеми (О.Г. Квасова, Н.В. Кудикіна, Т.І. Олійник, К.А. Родкін, С.В. Роман, М.Ф. Стронін та ін.) дозволив нам з’ясувати, що з невеликою розбіжністю вчені визначають такі функції дидактичної гри, що проводиться на уроках іноземних мов:

моделювальну функцію (сприяння соціальній адаптації дитини);

інформувальну функцію (ознайомлення дітей в ігровій формі з пізнавально цінною інформацією, а також із правилами поведінки у певних ігрових ситуаціях);

формувальну функцію (розвиток мотиваційної та пізнавальної сфер дитини у процесі формування її як особистості, індивіда, суб’єкта навчальної діяльності);

коригувальну функцію (визначення під час гри рівня навченості учнів у мовній сфері, а також рівня сформованості мовленнєвих умінь спілкування у відповідних ситуаціях);

стимулювальну функцію (забезпечення позитивного емоційного настрою, усунення негативних психологічних бар’єрів);

створення психологічної готовності учнів до здійснення іншомовного спілкування;

забезпечення умов для багаторазового повторення мовних зразків;

створення умов для організації непідготовленого іншомовного спілкування на уроці.

Дидактичні принципи використання дидактичної гри у навчанні іноземних мов

Аналіз науково-методичної літератури дав змогу з’ясувати, що проблеми застосування дидактичної гри у процесі навчання іноземних мов досліджувала значна кількість вітчизняних і зарубіжних дидактів, методистів, психологів. Серед них: Л.Б. Беккер, О.І. Близнюк, З.М. Богуславська, А.А. Венгер, Л.В. Волкова, В.С. Гінзберг, І.А. Данилович, О.Г. Квасова, Н.В. Кудикіна, О.І. Матецька, Р.М. Миронова, О.І. Негневицька, О.І. Олійник, К.А. Родкін, J. Dorny та інші. Більшість із них уважає, що на перших порах навчання необхідно викликати в учнів стійкий інтерес до вивчення будь-якого навчального предмета, у тому числі й іноземної мови. Цього можна досягти, використовуючи такі засоби навчання, які найповніше відповідають потребам та інтересам школярів. Одним із таких засобів організації навчального процесу з іноземної мови у початковій школі є дидактична гра.