Сторінка
13
У даній вправі група працює на кожного свого учасника, реалізуючи для нього зворотний зв'язок в пошуку власного індивідуального стилю діяльності.
Ведучий: Необхідно зазначити, що проблема ефективного стилю педагогічної діяльності актуальна не тільки для молодих вчителів, які починають свою роботу в школі. Вчителі, які мають солідний стаж трудової діяльності і оперують сформованими навичками та автоматизмами в роботі, потребують оновлення і розширення свого арсеналу професійних засобів. Тут треба йти не по шляху придушення власної індивідуальності, а шукати можливості найбільш повного і гармонійного розкриття в професії своїх можливостей і свого "Я". Важливу роль знову ж таки відіграє педагогічна інтуїція та поєднання імпровізаційних моментів.
Вправа №5: "Емоція"
Мета вправи: розвиток у майбутніх педагогів техніки живого і образного спілкування з учнями, пластичності, емоційності та артистизму.
Група сідає в півколо, і кожен з учасників повинен загадати свою психологічну загадку: за допомогою виразу обличчя, пози, рухів, жестів і деяких нейтральних фраз зобразити задуманий ним емоційний стан, який групі треба вгадати.
Потім ведучий закликає студентів поміркувати, наскільки точно вдалося кожному учаснику впоратися з загадкою, які кошти зовнішньої демонстрації свого стану у нього найбільш виразні - обличчя, руки, інтонація та ін Які зовнішньо-комунікативні кошти йому необхідно змінити, наприклад, зайво директивний голос або жорстку "вчительську" поставу.
Вправа №6: "Контроль і управління"
Вчителі часто кажуть про те, як важко налагодити в класі маленьких дітей гарну дисципліну. Один учень неспокійно крутиться весь урок, другий, навпаки, пасивний і зайво загальмований, третій не впевнений в собі і боїться відповідати, хоча все розуміє і знає.
Мета вправи: розвиток у студентів ефективних засобів контролю та управління колективом за допомогою інтуїтивних та імпровізаційних моментів своєї діяльності.
За бажанням з групи вибирається учасник, який грає роль учителя, інші члени групи - ролі молодших школярів. Кожен "учень" отримує від ведучого картку, на якій позначена характеристика його ролі: що він повинен робити на ігровому імпровізованому уроці, як відповідати, як виконувати завдання і т.п. Зміст карток учасники прочитують мовчки, про себе. Рекомендується фіксувати на картках наступні ролі: "Учень-відмінник. Добре знає навчальний матеріал, організований"; "Здатний і тямущий школяр, але не посидющий, має нестійке увагу", "Учень-задирака. Постійно відволікає від уроку свою сусідку"; "Гіперактивний учень. Не може й хвилини посидіти спокійно. Розуміння навчального матеріалу утруднено"; "Пасивний, загальмований школяр. Весь час дивиться у вікно і як би мріє про щось своє", "Учень, не впевнений у своїх силах, боїться відповідати, ніколи не піднімає руку, хоча зазвичай готовий до відповіді".
Кімната заняття "перетворюється" в клас. Кожен учасник сідає за свою парту або стіл. Розігрується сцена "Урок". Кожен "учень" грає свою роль. Член групи в ролі вчителя зобов'язаний протягом 5-10 хвилин створити гарну дисципліну в класі.
Після закінчення бажано розглянути наступні питання: які засоби впливу були застосовані в грі учителем для встановлення класної дисципліни, які прийоми вчителі зазвичай застосовують в своїй роботі в подібних випадках, як необхідно діяти в таких ситуаціях, щоб був хороший результат.
Після групового обговорення програється ситуація "Як заспокоїти клас за 5 хвилин", у якій вчитель прагне використовувати ті прийоми і засоби, які були висловлені в групі і здалися йому найбільш ефективними і корисними.
Таким чином, в цій вправі студент отримує оцінку групи, а також поради та рекомендації як від ведучого, так і від учасників про застосування більш ефективних засобів контролю та управління класом.
Крім того, учасники, що грають ролі школярів, в модельній ситуації мають можливість відчути на самих себе корисність та ефективність застосованих учителем прийомів. Вони можуть зробити для себе висновки про те, які з способів організації дисципліни в класі дійсно розвивають увагу хлопців і стимулюють у них навчальну мотивацію, а які, навпаки, пригнічують пізнавальну активність дітей. Учасники, які відіграють ролі школярів, діляться своїми враженнями, і студент "тут і тепер" отримує від них зворотний зв'язок з оцінки власних дій. Така ситуація певною мірою для майбутнього педагога унікальна: вона безпечна - допущені помилки можна виправити, переграти. У той же час він має повну картину переживань своїх "учнів" - те, що ніколи не може статися в реальній діяльності.
Висновок першого етапу педагогічного тренінгу: кожен із учасників тренінгового заняття повинен розповісти про своє враження щодо пройденої частини.
- обговорення емоційного клімату аудиторії;
- насиченості тренінгового заняття
- які вправи більше сподобалися і чому?
- чи є даний блок тренінгового заняття актуальним для роботи із майбутніми педагогами ;
- чи дійсно подібні вправи допомагають майбутньому педагогу побачити важливість прояву педагогічної інтуїції у своїй професійній діяльності, і чому?
Друга частина педагогічного тренінгу: "Розвиток педагогічної інтуїції"
Спробуємо задіяти індивідуальні методи розвитку педагогічної інтуїції.
По-перше нам необхідно встановити власні відчуття інтуїтивного стилю. До цього моменту ви, мабуть, знали, через які органи почуттів ви отримуєте більшість інтуїтивних даних. Чи використовуєте ви переважно візуальні або звукові образи? "Відчуваєте" ви свою інформацію або отримуєте її, уявляючи собі зміни в навколишньому вас середовищі?
Першим кроком на шляху формування моделі інтуїтивного сприйняття буде крок, зробивши який, ви повинні будете навчитися слухати себе. У моменти, коли ви будете подумки ставити своєї інтуїції питання, вам слід зосередитися на своїх відповідях. Ви повинні відчути усіма своїми органами, усіма почуттями, запам'ятати свої відчуття, враження, образи і символи, які прийдуть до вас в цей момент. Інтуїція це явище індивідуальне і образи-відповіді також будуть індивідуальними.
Вправа №1. Дайте відповідь для себе на наступні питання:
- Які символи або образи, що виникають перед до мною, завжди означають одне й те саме?
- Який з органів почуттів для мене кращий?
- Який "стиль перешкод" для мене є найбільш поширеним?
- Як я усуваю перешкоди?
- Якому органу почуттів я довіряю найменше?
- Чи змінюється мій кращий стиль зі зміною часу: минулого, теперішнього або майбутнього?
Це не є інтерпретацією інтуїтивних даних, тому ви можете записати свої відповіді безпосередньо в блокнот по інтуїції.
Другим кроком на шляху пізнання моделі власної інтуїції для вас буде вміння запам'ятовувати всі ваші перші враження, якими б вони не були дивними. Яка б дивна ця інформація не була, вона дуже, навіть, мабуть, найважливіша. В момент, коли ви поставите питання, ваша інтуїція почне працювати на повну котушку і всі ваші думки, образи, почуття і відчуття будуть відповіддю на питання.