Сторінка
9
Педагогічна імпровізація, по-перше, вимагає від вчителя швидкого орієнтування в непередбачених обставинах, сприяє оперативному знаходженню ним засобів запобігання і вирішення конфліктних ситуацій в навчально-виховному процесі, дає можливість створити сприятливі умови для здійснення навчально-пізнавальної діяльності, а також виявити і продемонструвати власну ерудицію, творчий потенціал, кмітливість, педагогічну майстерність і т.д., по-друге, забезпечує реалізацію потреби учня в емоційному контакті, "відчуття себе як предмета зацікавленості й симпатії вчителя, однолітків" (А. Е. Кондратенков), а також обумовлює позитивні зрушення в його поведінці, по-третє, коригує навчально-виховний процес, "зберігає невимушеність, природність реакції і знімає емоційну напругу суб'єктів педагогічної взаємодії в складних ситуаціях" (В. І. Загвязинский), стимулює їх до самовдосконалення .
Отже, добротне проектування і планування педагогічної діяльності - передумова успіху, але домагатися його доводиться кожен раз заново. Без вигадки і натхнення, наполегливості та дерзання ніякий проект не втілиться в живу справу. Здатність педагога швидко і правильно оцінювати ситуацію, приймати рішення відразу, без розгорнутого логічного міркування, на основі накопичених знань, досвіду та інтуїції називають педагогічної імпровізацією.
Імпровізаційний момент, миттєва творчість, яка народжується безпосередньо під час спілкування зі школярами або дорослими, є спосіб втілення задуманого, умова точності попадання в ціль, "живинки" і невимушеності в спілкуванні. Це безпосередня, неспровокована, природна, органічно притаманна викладанню або виховної роботі імпровізація. Вона додає спілкуванню живий безпосередній характер.
Є й інший вид імпровізації. Він пов'язаний з розбіжністю запланованого і реального. Хто з педагогів не зустрічався із ситуацією, коли доводиться на ходу змінювати намічений план дій в залежності від ситуації, змісту отриманих відповідей, допущених помилок, емоційного настрою класу і т. д.? Ось тоді і виручає імпровізація, швидке рішення, експромт.
Імпровізація не виникає з нічого. Вдала імпровізація можлива тільки на добре підготовленому гранті. Адже недарма напівжартома кажуть, що найкраща імпровізація - це заздалегідь підготовлена імпровізація. Досвід аналізу типових ситуацій, передбачення, заснованого на знанні законів і тенденцій, на обґрунтованою гіпотезою, - основа вдалою імпровізації. "Творчість, - підкреслював В. О. Сухомлинський, - ні в якому разі не означає, що педагогічний процес - щось незбагненне, підвладне тільки натхнення і не піддається передбаченню. Як раз навпаки. Саме тонке передбачення, вивчення залежностей багатьох факторів і закономірностей педагогічного процесу дозволяють справжнього майстра миттєво змінити план".
Однак процес формування готовності майбутніх учителів до реалізації педагогічної імпровізації ще не став предметом спеціального наукового пошуку.
Актуальність даного поняття посилюється рішенням протиріч, які об'єктивно існуючі в освітній практиці, а саме:
• між потребами суспільства в майбутніх учителів, готових до імпровізації, здатних миттєво оцінювати педагогічну ситуацію і приймати рішення, і рівнем розробки цього питання в педагогічній теорії;
• між існуючою системою професійно-педагогічної підготовки майбутніх вчителів і недостатнім визначенням у ній проблеми формування вмінь педагогічної імпровізації;
• між наявністю досвіду активного використання окремими майстрами педагогічної справи елементів імпровізації у навчально-виховному процесі та відсутністю її застосування в широкій шкільній практиці.
Аналіз рівня сформованості педагогічної інтуїції у студентів та професійних педагогів
Реалії сьогоднішнього дня ставлять перед випускниками вузів високі вимоги. Майбутній фахівець повинен володіти не тільки високою теоретичною компетентністю, а й володіти професійними вміннями та навичками. Саме такі вимоги висуває сьогоднішній роботодавець молодим фахівцям. На думку ряду авторів, для професійного зростання викладача необхідно від 10 до 15 років практичної роботи. Сьогодні студенти отримують переважно теоретичні знання з якимось відривом від практики.
Для більш детального розгляду професійних вмінь, ми зосередили нашу роботу на сформованості власне схильності до прояву педагогічної інтуїції, як важливого компонента професійної діяльності педагога.
Ми розділили нашу роботу на блоки, в котрих будуть показані висновки щодо проведених експериментів.
БЛОК №1: "Анкетування студентів"
Ціль: Визначити відношення студентів до необхідності прояву інтуїції в професійній діяльності педагога.
Анкета
1.Курс
2.Чи відіграє значну роль наявність фактору інтуїції в особистості?
а) так, звичайно;
б) скоріше так, чим ні;
в) скоріше ні, чим так;
г) звичайно ні.
3.Чи необхідно розвивати інтуїцію серед студентської молоді?
а) так, звичайно;
б) скоріше так, чим ні;
в) скоріше ні, чим так;
г) звичайно ні.
4.Чи є необхідність використання інтуїції в професійній діяльності педагога?
а) так, звичайно;
б) скоріше так, чим ні;
в) скоріше ні, чим так;
г) звичайно ні.
5. Чи бажаєте Ви використовувати набуті схильності педагогічної інтуїції в своїй професійній діяльності?
а) так, звичайно;
б) скоріше так, чим ні;
в) скоріше ні, чим так;
г) звичайно ні.
Анкетування проводилося зі студентами Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського на інституті початкової та гуманітарно-технічної освіти, спеціальності "соціальна педагогіка" за кількістю 25 чоловік.
Дане дослідження дало наступні результати: більша половина студентів, а саме 74% від загальної кількості, відповіли, що педагогічна інтуїція обов’язково повинна бути сформована в педагогів, так як це є вагомим фактором їх діяльності; 20%, що за кількістю є менше половини опитуваних респондентів, відповіли, що педагогічна інтуїція скоріше має бути в наявності у педагогів, однак вони не мають чіткого бачення її необхідності; 6% відповіли, що педагогічна інтуїція має місце в діяльності педагога, однак вона не має значного впливу на її продуктивність.
Рис.№1: Відношення студентів до прояву педагогічної інтуїції
БЛОК №2: "Порівняльний аналіз рівня сформованості інтуїтивних схильностей"
Основним завданням даного блоку було - здійснення порівняльного аналізу щодо сформованості педагогічної інтуїції в різних вікових категоріях. Іншими словами, ми побудували наше дослідження таким чином, щоб побачити різницю між рівнями сформованості педагогічної інтуїції у майбутніх педагогів, тобто, у студентів, а також у педагогів, котрі мають вже досвід педагогічної діяльності.
Спочатку, зупинимося на результатах проведеного дослідження пов'язаного з виявленням рівнів інтуїтивних здібностей студентів та їх розвитку на різних етапах процесу навчання в Південноукраїнському національному педагогічному університеті ім. К.Д. Ушинського. Відповідно до поставленої мети експерименту були визначені наступні завдання: виявлення фактичних рівнів інтуїтивних здібностей студентів на першому році навчання, тобто на початковому етапі навчально-пізнавальної діяльності та визначення рівнів розвитку інтуїтивних здібностей студентів в процесі навчально-пізнавальної діяльності, тобто на наступних етапах навчання по спеціальності.