Сторінка
22

Організація пошукової навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів у сучасній школі

10. Не стримуйте ініціативи дітей.

11. Вчіть дітей простежувати і вибудовувати довгі асоціативні ланцюжки.

12. Вчіть виявляти зв'язки між предметами, подіями і явищами.

13. Вчіть дітей діяти незалежно.

14. Прагніть формувати навички самостійного рішення проблем дослідження.

15. Використовуйте проблемні ситуації, що виникли у дітей в школі і удома, як область завдань додатка отриманих навичок в рішенні дослідницьких завдань.

16. Навчайте мисленню, формуйте вміння добувати інформацію, а не проковтувати її в готовому вигляді.

17. Прагніть навчати школярів умінням аналізувати, синтезувати, класифікувати отриману ними інформацію.

18. Допомагайте дітям навчитися керувати процесом власного дослідження.

Напідсумковому етапі дослідження (02.2011-05.2011 рр.) проводилися узагальнення та математична обробка і аналіз одержаних на формуючому етапі експерименту даних.

Основним критерієм ефективності проведеного дослідження були показники сформованості пізнавальних інтересів учнів, на основі яких ми виділили таких 4 рівні (за Г. Щукіною):

1)низький – пізнавальний інтерес має ситуативний характер і зникає відразу, як тільки перестає діяти подразник (проявляється у міміці і пантоміміці учня);

2)середній – пізнавальний інтерес пов’язаний із зовнішніми ознаками об’єкту пізнання (учні задають питання типу "Що це?");

3)високий – пізнавальний інтерес пов’язаний із з’ясуванням причинно-наслідкових зв’язків, які пояснюють суть об’єкту пізнання (учні задають питання типу "Чому?", "Як?");

4)дуже високий – пізнавальний інтерес пов’язаний із прагненням учня поділитися одержаними знаннями із своїми товаришами (самостійно шукає додаткову інформацію і у спілкуванні прагне познайомити з нею своїх товаришів).

Узагальнення одержаних експериментальних даних представлено нами у систематизуючій таблиці.

Табл. 2. Порівняльний аналіз динаміки рівня пізнавальної активності молодших школярів в процесі експериментальної роботи.

Порівняльна гістограма

Порівняльний аналіз результатів на початку та наприкінці дослідження, дозволяє зробити попередній висновок, що підтверджує сформульовану гіпотезу: формування та розвиток пошукової діяльності молодших школярів забезпечується за умов:

1) доцільного вибору методів навчання, та використання в навчальному процесі методу проектів.

2) оптимального використання методів навчання на практиці,створення умов для ситуації успіху щодо кожного учня.

3) забезпечення взаємозв’язку роботи у навчальний та поза навчальний час з забезпеченням пошукової діяльності молодших школярів.

Про це свідчить позитивна динаміка змін у співвідношенні рівнів готовності до пошукової діяльності молодших школярів у експериментальних класах на початку та наприкінці експерименту.

Аналіз історичного аспекту розвитку проблеми пошукової навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів в процесі навчання засвідчив, що ученими та методистами вона досліджена недостатньо. Останні ґрунтовні дослідження пошукової навчально-пізнавальної діяльності проводилися у другій половині XX ст Внаслідок проведеної роботи вчені дійшли до висновку, що пошукова навчально-пізнавальна діяльність є передумовою і результатом розвитку дитини. Даній проблемі в різний час приділялася увага, але з погляду використання для організації пошукової навчально-пізнавальної діяльності окремих методів навчання, а не розробка системного підходу до вирішення даного питання.

В процесі пошукової навчально-пізнавальної діяльності перед учнем постають проблеми, які він має вирішити самостійно або співпрацюючи з однокласниками. Для вирішення цих проблем учню необхідні певні риси, якості та навички, які повинен формувати і розвивати вчитель. А саме : навчальна діяльність, пізнавальна активність, пізнавальна самостійність, пізнавальний інтерес. Без цих факторів організація пошукової діяльності є неможливою.

Необхідним компонентом у формуванні в молодших школярів пошукової навчально-пізнавальної діяльності є пізнавальна активність. На перше місце у формуванні пізнавальної активності виходить питання формування потреб особистості в інтелектуальному, культурному, моральному аспектах та її саморозвитку.

Підвищення рівня пізнавальної активності учня – актуальна проблема, яку має розв’язати кожний учитель, який працює над побудовою навчально-виховного процесу на основі особистісно орієнтованого підходу до молодшого школяра.

Формування в молодших школярів навиків пошукової діяльності має відбуватися у руслі розвивального навчання. Здійснюватись цей процес повинен системно із застосовуванням методів, засобів та підходів, які функціонують комплексно.

Аналіз практики масової школи показує, що проблема забезпечення пошукової навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів розробляється, але не в повній мірі. Вчителі – практики не повністю використовують можливості певних методів навчання, а лише окремі методи. Звертають увагу на перевантаження програм навчальним змістом. Також є помітною необізнаність деяких вчителів з сутністю і способами використання конкретних засобів і методів організації пошукової навчально-пізнавальної діяльності.

В роботі творчих вчителів можна простежити певну роботу в напрямку формування та розвитку пошукової навчально-пізнавальної діяльності учнів в навчальному процесі. Цікаві рекомендації дає З.Друзь та В.Майборода, щодо використання навчально-пізнавальних завдань на різних етапах уроку. Вони наголошують, що при розв'язанні творчих завдань має всебічно реалізуватися принцип диференційованого підходу. Цікавим є досвід роботи Г.Рибальченко, де ефективно використовується індивідуальний підхід до учнів.