Сторінка
19
Займатися цим видом роботи в початковій школі починають з 1 класу. Метою роботи є реалізація програм орієнтованих на фактичні знання і придбання нових. Напрямки, за якими можна працювати реалізовуючи метод проектів, можуть бути різноманітними: "Я – громадянин України", "Сім'я", "Корекційно-розвиваючий напрям", "Екологія", "Краєзнавство", "Здоров'я".
Працюючи над проектом, використовують методику гри і театру, пошукову роботу. Робота над проектом ведеться не тільки у позаурочній діяльності, а й об'єднує практично всі уроки.
Вся пророблена робота дозволяє формувати особистісні якості учня, також ця робота дає позитивний результат у навчальному процесі і дозволяє вийти за рамки уроку учневі і педагогу, також здійснюються партнерські зв'язки. Дана робота готує дітей до пошукової навчально-пізнавальної діяльності в старших класах.
Отже, праця над проектами як одним із видів інноваційної педагогічної діяльності дає змогу сучасній школі не тільки зробити навчально-пізнавальний процес привабливішим, не тільки здобувати глибші знання, а головне, виконувати високу освітню місію: навчити дітей вчитися із задоволенням. Але вчителі використовують метод проектів як засіб формування пошукової навчально-пізнавальної діяльності учнів вкрай рідко (лише 12% відвіданих уроків).
До технологій організації пошукової навчально-пізнавальної діяльності учнів належать інтерактивні технології, технології колективно-групового навчання, технології ситуативного моделювання.
Інтерактивні технології (робота в парах, ротаційні трійки, два-чотири-всі разом, карусель, робота в малих групах, акваріум) можна ефективно використовувати як на уроках засвоєння, так і на уроках застосування знань, умінь і навичок. Це може відбуватися одразу ж після викладу вчителем нового матеріалу, замість опитування, на спеціальному уроці, присвяченому застосуванню знань, умінь і навичок, або бути частиною узагальнювального уроку.
Технології колективно-групового навчання передбачають одночасну спільну роботу всього класу. Це такі форми роботи, як: «Мікрофон», «Мозковий штурм», «Навчаючи – вчуся», «Незакінчені речення», «Дерево рішень».
Технології ситуативного моделювання передбачають ігрову модель навчання. Модель навчання у грі – це побудова навчального процесу шляхом залучення дітей до гри. Завдання педагога під час застосування ігор у навчанні полягає в підпорядкуванні гри конкретній дидактичній меті. Учитель в ігровій моделі є інструктором, суддею, тренером, ведучим. (Г. Сиротенко « Сучасний урок: інтерактивні технології навчання»).
На відвіданих нами уроках вчителі застосовували перераховані вище технології організації пошукової навчально-пізнавальної діяльності, але рідко (16% уроків) і не систематично.
Отже, у практиці роботи творчих вчителів початкової школи розробляються проблеми, пов’язані із підвищенням ефективності окремих методів, які забезпечують формування пошукової навчально-пізнавальної діяльності школярів (евристична бесіда, дидактична гра, пізнавальні вправи, спостереження, демонстрація). Разом з тим вчителі-новатори не розглядають досліджувану проблему в комплексі, не розробляють методичних шляхів системного вирішення питання оптимального використання методів навчання з метою формування пошукової навчально-пізнавальної діяльності у структурі уроку.
Авторські пропозиції та їх результативність
Розвиток суспільства – процес безперервний. Це постійне оновлення і ускладнення всіх умов і сторін життя, і діяльності людини, нові проблеми міжнародного і внутрішнього життя суспільства, нові наукові відкриття, стрімкий біг науково-технічного прогресу, зміна праці під впливом змінюваних умов життя – все це ставить і перед вчителем, і перед учнем, і перед навчанням нові і більш складні завдання. Їх пошук і вирішення активно здійснюється наукою і практикою. Одним з методів вирішення цих завдань є організація пошукової навчально-пізнавальної діяльності в навчальному процесі. Пошукова навчально-пізнавальна діяльність формує в підростаючого покоління такі риси, як самостійність, комунікативність, активність, що, в кінцевому результаті, дає суспільству мислячу, соціально активну особистість.
У психолого-педагогічній літературі (Р.Альтшуллер, П.Гальперін, В.Давидов, Л.Казанцева, А.Леонтович, І.Лернер, А.Матюшкин) говориться про необхідність створення особливих умов для організації пошукової навчально-пізнавальної діяльності учнів, а саме:
- включення молодшого школяра в дослідницьку діяльність ґрунтується на пізнавальному інтересі, найбільш властивому цьому віку;
- враховуючи небагатий власний досвід молодшого школяра в пошукової навчально-пізнавальної діяльності, значну роль в організації пошукової навчально-пізнавальної діяльності грають не лише дитячі дослідження, але і спеціальні заняття по формуванню відповідних умінь;
- навики пошукової навчально-пізнавальної діяльності, що формуються в процесі пошукової навчально-пізнавальної діяльності, є складовою частиною загальнонавчальних умінь, необхідних для успішної учбової діяльності.
До основних шляхів забезпечення пошукової навчально-пізнавальної діяльності у сучасній початковій школі належать такі як використання методу проектів, створення проблемно-пошукових ситуацій на уроці, застосування інтерактивних методів роботи, а також колективну роботу, виконання завдань в парах, тощо.
Дослідженням пошукової навчально-пізнавальної діяльності займалися такі вчені, як І. Зимова, Е. Шашенкова, А.Савенков, Л.Божович, М.Лисина та інші.
Одним з найефективніших методів забезпечення пошукової навчально-пізнавальної діяльності вчені вважають метод проектів. Розробкою цих методів займалися Дж. Дьюї, А.Флітнер, Уильям Херд Килпатрик, С. Шацький, А. Макаренко, В. Гузєєв та інші.
На констатуючому етапі дослідження(2008-2010 рр.) було проведено анкетування вчителів та учнів, аналіз конспектів уроків та системи позаурочної діяльності, спостереження та бесіди з вчителями, з метою визначення рівня готовності вчителів та учнів до пошукової навчально-пізнавальної діяльності.
Дослідження проводилося на основі Скала-Подільської ЗОШ І-ІІІ (32 учні), Скала-Подільської ЗОШ І-ІІ (34 учні), ЗОШ №16 м. Тернополя (21 учень). Всього було опитано та проанкетовано 87 учнів, 12 вчителів і 52 студентів заочного відділення, які працюють у початковій школі.
Аналізуючи результати анкетування вчителів нами було виявлено, що готовність вчителів до організації пошукової навчально-пізнавальної діяльності в своїй педагогічній практиці знаходиться на низькому рівні.
Лише у 36% вчителів сформоване уявлення про пошукову навчально-пізнавальну діяльність, але немає усвідомлення того, що здійснюватись вона має системно. З них у 12% є мотивація до організації пошукової навчально-пізнавальної діяльності в навчальному процесі. Тільки 13% вчителів готові творчо підходити до педагогічної діяльності. Інші 87% надають перевагу готовим розробкам уроків, або запозиченню цікавих ідей інших вчителів. Більшість вчителів (87%) не усвідомлюють того, що пошукова навчально-пізнавальна діяльність має здійснюватися системно на всіх навчальних предметах. Тож бачимо, що повноцінну пошукову навчально-пізнавальну діяльність може організувати 13% вчителів.