Сторінка
15

Організація пошукової навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів у сучасній школі

Головні труднощі в організації пошукової навчально-пізнавальної діяльності вчителі пов’язують із недоліками підручників: перевантаженням їх змісту (68%), поганим методичним апаратом (59%). До числа труднощів також відносяться відповідність дидактичних матеріалів, що забезпечують самостійну роботу учнів в системі (43%) і дозволяють здійснити диференційований підхід до навчання (76%).

Особливу складність для вчителя складає повторення і закріплення вивченого: важко поставити проблему до того, що уже відомо. В практиці передових вчителів навчання ведеться постійний пошук прийомів і методів, що підвищують ефективність даної частини навчальної роботи, Методи і прийоми, що використовують на етапі повторення і закріплення вивченого і дозволяють підвищити рівень пошукової навчально-пізнавальної діяльності, можна об'єднати в три групи.

По-перше це введення нового матеріалу і нових навчальних завдань. В доповнення до вивченого вчителем і учнями приводяться нові дані, приклади, ілюстрації (як в процесі розповіді, так і бесіди). Ставиться завдання перетворення вивченого матеріалу, накреслити схеми і діаграми, заповнити контурні карти, скласти порівняльні таблиці, спів ставити повторюване з раніше вивченим.

По-друге – це використання прийомів і методів, що включають в пошукову навчально-пізнавальну діяльність максимальну кількість учнів (в ідеалі – увесь клас). Стара педагогічна мудрість говорить: «Не можна працювати з одним учнем, потрібно працювати з усім класом». Але на практиці реалізувати цю вимогу не просто. Включити в роботу усіх вдається при фронтальній письмовій перевірці знань, при введенні елементів програмованого навчання з перевіркою кожного кроку в навчанні. Частково вирішують цю проблему різні варіанти так званого «ущільненого опитування» і фронтальні бесіди. Потрібно зазначити, що вони нерідко створюють ілюзію пошукової навчально-пізнавальної діяльності, пропонуючи калейдоскоп питань і відповідей. Пошукова діяльність, увага ніби наявна, а в головах учнів не залишається нічого цільного і впорядкованого.

Повноцінна пошукова навчально-пізнавальна діяльність досягається при створенні змагальних ситуацій, введення ігрових моментів. Дидактична гра дає змогу яскраво зреалізувати всі провідні функції навчання: освітню, виховну та розвивальну. Вони діють в органічній єдності.

Використання ігор допомагає сформувати пізнавальну самостійність – якість особистості, що проявляється у готовності власними силами здійснити цілеспрямовану пізнавальну діяльність. Вона і мета навчання, і умова, що дають змогу повніше використовувати можливості учнів. Пізнавальна самостійність формується у різних навчальних ситуаціях: сприйняті готового матеріалу, спрямованій пізнавальній активності, пошуковій навчально-пізнавальній діяльності.

По – третє – це оцінювання результатів діяльності самими учнями, в школі можна спостерігати різні варіанти такого підходу. Найчастіше учні самі доповнюють і уточнюють відповіді товаришів. Інколи організовується взаємоперевірка: учні перевіряють письмові роботи товаришів, ставлять запитання один одному. Деякі вчителі залучають учнів до аналізу і оцінюванню відповідей товаришів. Практикуються самоаналіз і самооцінка відповідей, що завжди сприяє розвитку пошукової навчально-пізнавальної діяльності.

Таким чином, аналіз масової практики шкіл дає основу стверджувати, що проблема організації пошукової навчально-пізнавальної діяльності далека від свого вирішення. Використовуються лише окремі засоби організації пошукової навчально-пізнавальної діяльності, в застосуванні яких вчителі відчували труднощі через перевантаження програм і підручників навчальним змістом, а також у зв’язку із відсутністю у багатьох вчителів знань про сутність і способи застосування конкретних засобів організації пошукової навчально-пізнавальної діяльності. На сучасному етапі розвитку школи проблему організації пошукової навчально-пізнавальної діяльності школярів потрібно вирішувати на новому рівні. Виникла необхідність в розробці науково – обґрунтованої системи засобів організації пошукової навчально-пізнавальної діяльності і у виявленні дидактичних умов її реалізації в шкільній практиці. Важливо підібрати такі методи навчання, які б сприяли ефективності навчання, активізували пошукову навчально-пізнавальну діяльність молодших школярів.

Сучасна дидактика орієнтує вчителів не на універсалізацію тих чи інших методів, а на розуміння їх сильних і слабких сторін, пошуки оптимального поєднання переваг кожного з них у забезпеченні пошукової навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів в навчальному процесі. Іншими словами виходимо з того, що найкращий метод той, який найбільшою мірою відповідає змісту навчання, підготовленості класу, сприяє активній діяльності учнів.

Щоб вибрати оптимальні методи й засоби навчання, рекомендується міркувати в такій послідовності:

– як буде організоване вивчення теми – методом самостійної роботи чи під керівництвом вчителя?

– як буде організоване вивчення теми – пошуковим методом чи репродуктивним?

– як поєднуватимуться на уроці словесні, наочні й практичні методи, які засоби навчання для цього використовуватимуться?

– які методи організації пошукової навчально-пізнавальної діяльності школярів будуть застосовані на уроці?

– які методи контролю й самоконтролю будуть застосовані для перевірки засвоєння нового матеріалу під час первинного закріплення? (Ю.Бабанський, М.Поташник).

Ю. Бабанський пропонує технологію вибору методів навчання:

Табл. 1. Схема раціонального застосування різних методів навчання (за Ю. Бабанським)