Сторінка
20

Організація пошукової навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів у сучасній школі

Результати опитування вчителів щодо їх комунікативних умінь показали, що не всі вчителі і не завжди можуть зберігати витримку у конфліктних ситуаціях, стимулювати співрозмовника до спілкування, регулювати внутрішньо колективні стосунки учнів, моделювати спілкування з учнями. Проте ці якості є необхідними для організації пошукової навчально-пізнавальної діяльності, а їх відсутність негативно впливає на якість організації пошукової навчально-пізнавальної діяльності.

Отже, можемо зазначити, що переважна більшість опитаних і проанкетованих вчителів (84%) не готові до організації пошукової навчально-пізнавальної діяльності в своїй педагогічній практиці. Причиною цього є недостатній рівень комунікативних умінь, відсутність творчого підходу до педагогічної діяльності, відсутність мотивації до організації пошукової навчально-пізнавальної діяльності в своїй педагогічній практиці.

Оцінка наявного рівня сформованості умінь пошукової навчально-пізнавальної діяльності учнів з’ясовувалася за допомогою розроблених нами анкет для учнів. Основне завдання цього етапу – констатувати початковий рівень, що характеризує наявність пошукових навчально-пізнавальних умінь в учнів, який включає в себе: спонтанний пошуковий досвід дітей, отриманий в процесі життєдіяльності, і досвід, отриманий за час навчання.

Результати анкетування показали, що лише 18% дітей відкриті до спілкування. Більшість проанкетованих дітей (82%) не вміють співпрацювати з однолітками. В ході опитування з’ясувалось, що саме вчитель не налаштовує учнів на спілкування, оскільки не може спрямувати його у потрібне русло. Учні не налаштовані на самостійний пошук інформації (92%). В школярів відсутня мотивація до пошукової навчально-пізнавальної діяльності (87%). Діти не можуть сформувати мету, пов’язану з організацією пошукової навчально-пізнавальної діяльності (64%). Відсутні також навички планування власної діяльності та вибору оптимальних шляхів її реалізації. Переважна більшість дітей не може аналізувати, узагальнювати, та робити висновки, узгоджувати свою діяльність з іншими, презентувати продукт своєї діяльності (87%).

Загальні підсумки констатуючого етапу дослідження свідчили про те, що в школярів відсутнє прагнення до пошукової навчально-пізнавальної діяльності. На нашу думку, це пов’язано із відсутністю пошукової діяльності у навчальному процесі, з небажанням або невмінням вчителів організувати пошукову навчально-пізнавальну діяльність в своїй педагогічній практиці, з відсутністю партнерських стосунків між вчителем та учнями. Школярі не можуть самостійно шукати інформацію, не вміють визначити кінцеву мету своєї діяльності, активно і впевнено працюють лише під керівництвом вчителя. Це вказує на те, що учні раніше не стикалися з пошуковою навчально-пізнавальною діяльністю на практиці.

На формувальному етапі дослідження(2010-2011 рр.) дослідження наша увага була спрямована на забезпечення систематичної підготовки учнів експериментальних класів до пошукової діяльності у двох площинах: позаурочна діяльність у формі тренінгів, спрямованих на систематичну підготовку дітей до пошукової діяльності із врахуванням її складових, та підчас роботи на уроці, а саме, вивчення можливостей використання проектної діяльності та її вплив на пошукову діяльність.

Оскільки учні експериментальних класів виявилися неготовими до проектної діяльності, виникла потреба в організації більш доступних методів пошукової роботи, а саме тренінгів, у позаурочний час.

Нами було проведено тестування учнів на виявлення спрямованості до спілкування. Результати тестування показали низький рівень готовності учнів до спілкування та співпраці. Це ще раз підкреслює необхідність проведення тренінгів по підготовці школярів до пошукової діяльності.

Тематика таких тренінгів може бути різноманітною, але найзручніше обирати теми природничого та гуманітарного спрямування: «Світ навколо мене», «Як бути здоровим», «Година книголюбів», «Попрацюємо разом», «Моє рідне місто», « Клуб Чомучок», «Малі дослідники», «Канал новин» тощо.

Для прикладу візьмемо розроблений нами тренінг на тему: «Попрацюємо разом».

«Попрацюємо разом»

Мета: Формувати навички роботи в парі.

Розвивати творчий інтерес, допитливість, потяг до пошуку нової інформації, проблемне бачення, вміння висувати гіпотези, аналізувати подану інформацію, здатність до дослідницької діяльності, вміння узгоджувати свою думку з іншими.

Обладнання: предметні малюнки, довідники, роздатковий матеріал.

Хід тренінгу

Організаційний етап

- Діти, подивіться уважно на вашого сусіда по парті. Посміхніться йому, адже сьогодні ви з ним – партнери. На вас чекає багато цікавих завдань, які ви виконаєте спільно.

Основний етап

1) Подивіться на картки які я вам роздала, що на них зображено?(кінь).

Складіть з частинок, які ви маєте на парті такого ж коня.

2) Пронумеруйте картинки у правильній послідовності. (див. Додаток Б).

3) На малюнку зображені різні предмети, в кожного з них чогось не вистачає, домалюйте відсутній елемент.

4) Зараз для кожного з вас я називатиму два предмети, а ви маєте сказати, що між ними спільного. Наприклад: кішка і мишка

Тварини, мають по чотири лапи, вкриті шкірою, спритні, швидкі.

5) А тепер я буду починати речення, а ви закінчувати:

1.Лимони кислі, а цукор…

2. Ти ходиш ногами, а кидаєш…

3. Хлопчики виростають і стають чоловіками, а дівчатка…

4.Підсніжники білі, а кульбаба…

6) Дайте відповіді на запитання:

Чому потрібно виконувати обіцянки?

Що ти робитимеш, якщо поріжеш палець?

Що ти робитимеш, якщо загубиш іграшку?

Чому треба слухатися батьків?

7) Я називаю предмет, а ви розповідаєте якнайбільше про нього:

Кущ – рослина, має кілька стовбурів і багато гілочок, має зелені листочки,має коріння тощо.

Білочка – тваринка, має руде хутро, живе на дереві в дуплі, їсть горішки тощо.

- Діти, сьогодні ми добре попрацювали. Чи навчились ви чогось нового? Чого саме? Які висновки ви для себе зробили? Здайте аркуші із тестами. Потисніть руку своєму партнерові і подякуйте за співпрацю.

Другою площиною є робота на уроці а саме, вивчення можливостей використання проектної діяльності.

Найзручніше організовувати проектну діяльність на уроках «Я і Україна», оскільки цьому сприяє сам матеріал, що вивчається. Але і на інших предметах це теж можливо.

Нами був розроблений і експериментально перевірявся план навчального проекту в структурі уроку, як один з найефективніших засобів розвитку пошукової діяльності.

Я і Україна. Природознавство (3 клас)

Тема: Гриби. Значення грибів. Їстівні та отруйні гриби.

Мета: Формувати поняття «гриби» як царство живої природи; розвивати вміння порівнювати, аналізувати, робити висновки; виховувати бережне ставлення до природи.

Навчити учня виступати формулювати свою думку, структурувати свою доповідь, ілюструвати ідеї, думки, дослідження, робити висновки. Навчити аргументовано доводити власну думку, використовуючи повні речення, розраховані на читання однією людиною. Навчити ефективно (ставити цілі і їх досягати) спілкуватися, враховуючи особливості кожного співрозмовника. Формувати вміння збирати та обробляти інформацію.