Сторінка
14

Методика діагностики та корекції порушень комунікативно-мовленнєвого розвитку дітей раннього віку

Розробляючи методику навчального експерименту ми керувалися як загальнодидактичними принципами, відповідно з якими проводиться виховання і навчання дітей в загальноосвітніх дошкільних закладах (В.В. Гербова, К.П. Короткова, Г.М. Ляміна, О.С. Ушакова), так і принципами розвивальної роботи з формування мовленнєвої діяльності, а саме: максимальної особистісної спрямованості корекційного впливу; пріоритетної орієнтації на психічні функції, що нормально розвиваються у дітей; комунікативної спрямованості корекційно-розвивального впливу; комплексного підходу до корекції й розвитку мовлення; сенсорно-лінгвістичного розвитку (Є.І. Тихеєва); взаємозв’язку процесу формування повноцінного мовленнєвого спілкування і поведінки дитини; поетапного розвитку мовлення; створення максимальної мовленнєвої активності дітей на заняттях (А.М. Богуш, Ю.Ф. Гаркуша).

З метою перевірки ефективності розробленої методики корекційно-розвивального навчання нами було сформована експериментальна та контрольна групи. В загальній кількості в експерименті брало участь 32 дітей третього року життя, з яких 16 навчалися за традиційною методикою (Програмою виховання і навчання дітей дошкільного віку «Малятко»), 16 малюків навчалися за створеною методикою корекційно-розвивального навчання. Експеримент проводився впродовж одного навчального року (2009–2010 рр.) на базі дошкільного навчального закладу №30 м. Луцька.

Ураховуючи результати констатувального етапу експериментального дослідження, теоретичні положення, принципи та методичний аспект розвитку мовлення дітей перших років життя ми розробили методику корекційно-розвивальної роботи з дітьми раннього віку із затримкою мовленнєвого розвитку, де передбачили використання раціональних форм, методів, прийомів та комплексу вправ, спрямованих на подолання виявлених відхилень мовленнєвого розвитку у дітей раннього віку і попередження у них складних форм загального недорозвитку мовлення.

У процесі навчального експерименту застосовувалися ігри-вправи, спрямовані на розвиток у дітей раннього віку імпресивного та експресивного мовлення. У роботі з дітьми раннього віку із затримкою мовленнєвого розвитку в часовому та змістовному плані було умовно виділено три етапи, на яких вирішувалися конкретні завдання.

Завданнями роботи з підвищення рівня імпресивного мовлення були наступні.

На першому етапі – розвиток розуміння простих речень; формування мовленнєвої уваги, уміння вслухатися в мовлення, концентрувати увагу на сприйнятті мовлення, давати у відповідь на словесну інструкцію відповідну рухову або звукову реакцію; збагачення словника; розвиток уміння диференціювати слова «один», «багато», співвідносити їх з певною кількістю предметів; розвиток здатності розуміти граматичні форми мовлення: диференціювати іменники в однині та множині, іменники в однині із зменшено-пестливими суфіксами; розуміння запитань непрямих відмінків, запитання «де?», «куди», «звідки?»; формування уміння розуміти прийменникові конструкції.

На другому етапі – розвиток розуміння простої фрази; подальший розвиток словника; формування уміння розуміти граматичні форми (іменників у множині, іменники в однині та множині з суфіксами зі значенням зменшеності та пестливості, дієслів теперішнього часу у множині); розвиток здатності до розуміння прийменникових конструкцій, формування уміння розуміти (співвідносити з кількістю предметів) числівники: один, два, менше, більше, розвиток здатності розуміти доступні короткі вірші, казки, оповідання.

На третьому етапі – формування уміння диференціювати слова, протилежні за значенням; розвиток розуміння дієслів жіночого та чоловічого роду минулого часу; формування здатності до розуміння прислівників, що виражають просторові відношення; подальший розвиток уміння розуміти речення з прийменниковими конструкціями; розвиток розуміння запитань до сюжетних малюнків, сприйнятих на слух коротких казок, віршів та оповідань.

Формувальний експеримент був спрямованим на покращення рівня імпресивного мовлення в дітей раннього віку із затримкою мовленнєвого розвитку, передбачало застосування на кожному етапі завдань, що сприяли накопиченню пасивного словника та розвитку в дітей розуміння граматичних категорій. У середині кожного етапу ми застосовували систему потижневого тематичного планування на основі лексичних тем.

Завдання з формування експресивного мовлення у дітей раннього віку із затримкою мовленнєвого розвитку добиралися з орієнтацією на звук, над яким проводилася робота.

За результатами констатувального експерименту розвивальну роботу з формування експресивного мовлення на кожному етапі навчання було організовано за такими розділами: «Розвиток активного словникового запасу», «Формування граматичних категорій», «Формування правильної звуковимови» та «Розвиток фразового мовлення».

Розроблена методика корекції порушень мовленнєвого розвитку у дітей раннього віку впроваджена як доповнення до чинної програми розвитку мовлення дітей дошкільного віку в дитячому садку.

Для реалізації методики формувального етапу дослідження проводилася послідовна робота у відповідності з визначеними етапами розвивального навчання, з дотриманням часових нормативів згідно з Програмою виховання і навчання дітей дошкільного віку «Малятко».

На всіх етапах експериментального навчання діти не тільки накопичували мовні знання, але й активно застосовували їх у процесі мовленнєвої діяльності.

Під час формувального експерименту розвивальне навчання дітей раннього віку із затримкою мовленнєвого розвитку проводилося за різними формами (індивідуальна, підгрупова, фронтальна) залежно від мети та завдань логопедичного впливу.

Перевірка доцільності та ефективності розробленої нами системи логопедичної роботи з дітьми раннього віку із затримкою мовленнєвого розвитку здійснювалася під час проведення діагностичного експерименту в експериментальній та контрольній групах для підтвердження висунутої в дослідженні гіпотези і була спрямована на визначення рівня мовленнєвого розвитку дітей. Діагностичний експеримент проводився після завершення формувального етапу дослідження. Дітям було запропоновано завдання, аналогічні констатувальному етапу, до кожного з виділених нами критеріїв і вікових показників.

Якісний аналіз виконання завдань, спрямованих на підвищення рівня сформованості імпресивного мовлення, показав, що діти експериментальної групи виявили досить високий рівень розуміння мовлення, значно збагатився їх пасивний словник, вони засвоїли майже всі граматичні категорії, робота над якими проводилася впродовж навчального року.

Результати виконання завдань, спрямованих на дослідження рівня сформованості експресивного мовлення, підтвердив, що більшість дітей експериментальної групи виявили досить високий рівень сформованості умінь самостійної мовленнєвої діяльності: значно збільшився активний словниковий запас малюків, діти оволоділи засобами граматизації, стало більш досконалим фонетичне оформлення та складова структура слів, покращився кількісний та якісний склад фразового мовлення дітей.