Сторінка
1
1. Відповідності та композиції відповідностей
1. Визначити R(a), R-1(b), R(X), R-1(Y), де
1) R={(1,1), (1,2), (2,2), (2,3), (3,1)}, a=1, b=2, X={2, 3}, Y={2, 3};
2) R={(1,1), (1,2), (2,2), (2,3), (3,1)}, a=2, b=1, X={1, 3}, Y={1, 3};
3) R={(1,1), (1,3), (2,2), (3,2), (3,3)}, a=1, b=2, X={1, 3}, Y={1, 3};
4) R={(1,1), (1,3), (2,2), (3,2), (3,3)}, a=3, b=3, X={1, 2}, Y={1, 2};
5) R={(1,2), (1,3), (2,3), (3,1), (3,3)}, a=1, b=1, X={2, 3}, Y={2, 3};
6) R={(1,2), (1,3), (2,3), (3,1), (3,3)}, a=2, b=3, X={1, 3}, Y={1, 2};
7) R={(1,3), (2,2), (2,3), (3,2), (3,3)}, a=3, b=3, X={1, 2}, Y={1, 2};
8) R={(1,3), (2,2), (3,1), (3,2), (3,3)}, a=3, b=2, X={1, 2}, Y={1, 3};
9) R={(1,1), (1,2), (2,2), (2,3), (3,3)}, a=2, b=2, X={1, 3}, Y={1, 3};
2. Побудувати композицію RoP відповідностей R і P, де RÍA´B, PÍB´C:
1) A={x, y, z}, B={1, 2, 3}, C={5, 6, 7}, R={(x,1), (x,2), (y,1), (z,1), (z,2)}, P={(1,7), (2,5), (3,5), (3,6), (3,7)};
2) A={x, y, z}, B={1, 2, 3}, C={5, 6, 7}, R={(x,1), (x,2), (x,3), (y,1), (z,2)}, P={(1,6), (2,5), (2,6), (3,6), (3,7)};
3) A={x, y, z}, B={1, 2, 3}, C={5, 6, 7}, R={(x,1), (x,2), (y,1), (y,2), (z,3)}, P={(1,5), (1,6), (1,7), (2,6), (2,7)};
4) A={x, y, z}, B={1, 2, 3}, C={5, 6, 7}, R={(x,1), (x,3), (y,1), (y,3), (z,2)}, P={(1,7), (2,5), (2,6), (3,5), (3,7)};
5) A={x, y, z}, B={1, 2, 3}, C={5, 6, 7}, R={(x,1), (x,2), (x,3), (z,2), (z,3)}, P={(1,5), (1,6), (2,7), (3,6), (3,7)};
6) A={x, y, z}, B={1, 2, 3}, C={5, 6, 7}, R={(x,1), (x,2), (y,1), (y,2), (y,3)}, P={(1,6), (1,7), (2,5), (3,6), (3,7)};
7) A={x, y, z}, B={1, 2, 3}, C={5, 6, 7}, R={(x,1), (x,3), (y,1), (z,1), (z,3)}, P={(2,5), (2,6), (2,7), (3,5), (3,6)};
8) A={x, y, z}, B={1, 2, 3}, C={5, 6, 7}, R={(x,1), (x,2), (y,1), (z,2), (z,3)}, P={(1,7), (2,5), (3,5), (3,7)};
9) A={x, y, z}, B={1, 2, 3}, C={5, 6, 7}, R={(x,1), (x,2), (y,1), (z,1)}, P={(1,5), (1,6), (2,5), (3,6), (3,7)};
3. Довести, що:
dRoP=R-1(rRÇdP);
rRoP=P(rRÇdP).
4. Нехай RÍA´A. Довести, що R=iA тоді й тільки тоді, коли RoR1=R1oR=R1 при будь-якому R1ÍA´A.
5. Довести, що за довільних відповідностей R, P, Q:
1) Ro(PoQ)=(RoP)oQ;
2) (RoP)-1=P-1oR-1;
3) (RÈP)oQ=RoQÈPoQ;
4) Qo(RÈP)=QoRÈQoP;
5) (RÇP)oQÍRoQÇPoQ;
6) Qo(RÇP)ÍQoRÇQoP;
Для завдань (5)–(6) навести приклад R, P, Q, таких, що включення не можна замінити рівністю.
2. Функції та відображення
6. Указати, чи має властивості ін'єктивності, сюр'єктивності та чи є відображенням функція f:R®R, де R – множина дійсних чисел, а f(x) – це:
1) x;
2) x-1;
3) x2;
4) x2/3;
5) x3/4;
6) xp;
7) ex;
8) log x;
9) |x|;
10) sin x;
11) cos x;
12) tg x;
13) ctg x;
14) arcsin x;
15) arccos x;
16) arctg x;
17) arcctg x.
3.7. Довести, що:
1) об'єднання
2) перетин
двох функцій f1 і f2 з A в B є функцією тоді й тільки тоді, коли f1=f2.
7. Довести, що за будь-якої функції f і множин A і B, що є підмножинами її області означення, справджується:
1) f(AÈB)=f(A)Èf(B);
2) f(AÇB)Íf(A)Çf(B);
3) f(A)\f(B)Íf(A\B);
4) f(A)Df(B)Íf(ADB).
Для завдань (2)–(4) навести приклади f, A, B, таких, що включення не можна замінити рівністю.
8. Довести, що f є 1-1-функцією тоді й тільки тоді, коли при будь-яких підмножинах A і B області означення функції:
1) f(AÇB)=f(A)Çf(B);
2) f(A)\f(B)=f(A\B);
3) f(A)Df(B)=f(ADB).
9. Довести, що за будь-якої функції f і множин A і B, що є підмножинами її області значень, справджується:
1) f-1(AÈB)=f-1(A)Èf-1(B);
2) f-1(AÇB)=f-1(A)Çf-1(B);
3) f-1(A)\f-1(B)=f-1(A\B);
4) f-1(A)Df-1(B)=f-1(ADB).
10. Довести, що при AÍdf, BÍrf справджується:
1) AÍf-1(f(A));
2) BÍf(f-1(B));
3) f(A)ÇB=f(AÇf-1(B));
4) f(A)ÇB=Æ « AÇf-1(B)=Æ;
5) f(A)ÍB « AÍf-1(B);
3. Бієкції
11. Означити бієкцію між множинами:
1) An і A{1, 2, …, n};
2) AB і CD, де A бієктивно відображається на C, а B – на D;
3) A´B і B´A;
4) (A´B)´C і A´(B´C);
5) (A´B)C і AC´BC;
6) (AB)C і AB´C;
7) ABÈC і AB´AC, якщо BÇC=Æ.
12. Нехай f:A®A – підстановка множини A. Довести, що f-1 – також підстановка множини A.
3.13. Нехай f:A®B – бієкція. Довести, що:
1) f-1 – бієкція;
2) f-1of=iB;
3) fof-1=iA.
4. Характеристичні функції
14. Нехай U – непорожня множина. Для будь-якої її підмножини A означимо функцію cU,A, що називається характеристичною функцією множини A:
cU,A(x)=
Неважко переконатися, що підмножини множини U та їхні характеристичні функції взаємно однозначно відповідають одне одному. Довести, що при будь-якому xÎU:
1) cU,U(x)=0;
2) cU,Æ(x)=1;
3) cU,U\A(x)=1–cU,A(x);
4) cU,AÈB(x)=cU,A(x)×cU,B(x);
5) cU,AÇB(x)=cU,A(x)+cU,B(x)–cU,A(x)×cU,B(x);
6) cU,A\B(x)=1–cU,B(x)+cU,AÈB(x);
7) cU,AÈB(x)=min{cU,A(x), cU,B(x)};
8) cU,AÇB(x)=max{cU,A(x), cU,B(x)};
9) cU,ADB(x)=min{1–cU,B(x)+cU,AÈB(x), 1–cU,A(x)+cU,AÈB(x)}.
Характеристичну функцію множини A можна означити інакше:
cU,A(x)=
За такого означення довести, що при будь-якому xÎU:
10) cU,U(x)=1;
11) cU,Æ(x)=0;
12) cU,U\A(x)=1–cU,A(x);
13) cU,AÈB(x)=cU,A(x)+cU,B(x)–cU,A(x)×cU,B(x);
14) cU,AÇB(x)=cU,A(x)×cU,B(x);
15) cU,A\B(x)=cU,A(x)(1–cU,B(x));
16) cU,AÈB(x)=max{cU,A(x), cU,B(x)};
17) cU,AÇB(x)=min{cU,A(x), cU,B(x)};
18) cU,ADB(x)=max{cU,A(x)(1–cU,B(x)), cU,B(x)(1–cU,A(x))}.
Інші реферати на тему «Математика»:
Існування та єдиність розв’язків диференціальних рівнянь першого порядку. Неперервна залежність та диференційованість
Лінійні неоднорідні системи
Синтез систем по оптимізації їх керованості
Системи лінійних диференціальних рівнянь. Загальні положення
Умовний екстремум. Метод множників Лагранжа. Метод найменших квадратів
