Сторінка
1

Теоретичні основи вибору і можливості реалізації валютно-фінансової політики в ринкових умовах

План:

Вступ 3

1. Теоретичні основи вибору і можливості реалізації валютно-фінансової політики в ринкових умовах . 6

2. Аналіз ефективності валютно-фінансової політики в Україні 14

- Валютно-курсова політика 14

- Фінансово кредитна політика 18

- Митно-податкова політика . 23

3. Методи активізації та покращення стану валютно- 29

фінансової політики в Україні . 29

Висновок . 36

Література . 37

Вступ.

Після проголошення державного суверенітету Україна стала проводити незалежну економічну політику, спрямовану на розбудову соціально-орієнто­ваної ринкової економіки. За роки незалежності простежуються два етапи формування та реалізації економічної політики. Перший охоплює період 1991—1994 років — це початковий етап формування й проведення політики за умов обвальної економічної кризи, що наклалася на руйнування колишньої адміністративно-командної системи і призупинення виробництва численними підприємствами, які раніше входили до складу військово-промислового ком­плексу. Тому перший етап розвитку економіки суверенної України характери­зувався різким спадом виробництва в більшості галузей промисловості й у сільському господарстві, фактично приреченому на самовиживання. Криза виробництва супроводжувалася безпрецедентними за масштабами розмірами інфляції, катастрофічною розбалансованістю фінансової системи, дезорганіза­цією системи грошового обігу, загостренням соціальних проблем та іншими деструктивними явищами в економіці та соціальній сфері.

Другий етап у реалізації економічної політики та її складової — грошово-кредитної політики почався з осені 1994 року. Він характеризується рішучою протидією кризовим процесам, проведенням активних антиінфляційних захо­дів, здійсненням грошової реформи. В основу політики, спрямованої на макроекономічну стабілізацію, було покладене завдання досягнення фінансової та валютної стабілізації.

Протягом цього періоду вжито цілий ряд важливих організаційно-еконо­мічних заходів щодо створення ринкової фінансової інфраструктури. Йдеться передусім про формування та вдосконалення банківської, податкової системи, створення митної служби, фінансового ринку. На цьому етапі формування ринкової економіки здійснено так звану малу приватизацію і демонополізацію виробництва, сформовано, бодай не повністю, конкурентне середовище.

Нову роль у розвитку економічних процесів став відігравати Національ­ний банк України. Спираючись на досвід індустріально розвинутих країн сві­ту, НБУ вперше в історії держави став формувати й проводити власну, адек­ватну ринковій економіці грошово-кредитну політику.

Характерна риса сучасного суспільного розвитку — стрімке зростання фі­нансового сектора економіки та його впливу на різні сторони суспільного буття.

Бурхливі події, що відбуваються останнім часом на валютних і фінансових ринках, безпосередньо позначаються на економічній, політичній чи навіть ідеологічній ситуації країн. Фінансові бурі, що час від часу виникають як на національному, так і на світовому просторі, стрясають економіку, спричиню­ючи розлади і втрати. Їхні важкопрогнозований характер, нерідко обвальний наступ створюють шокові стани у громадському житті, вносять суттєві корек­тиви у плани ***розвою.

Це особливо відчутно для перехідних економік, які функціонують в умо­вах гострої дефіцитності матеріальних, фінансових та інтелектуальних ресур­сів, а також дефіциту часу, відведеного на суспільно-економічний маневр. Фінансові кризи, ускладнюючи виробничі процеси, спричиняються до погір­шення життєвого рівня населення, зростання соціальної нестабільності сус­пільства. Усе це привертає увагу до проблем розвитку фінансового сектора та його взаємодії з реальним сектором економіки.

Ринкова економіка за своєю природою двосекторна, тобто складається із реального й фінансового секторів. Реальний сектор є первісним і базовим, не­обхідним для забезпечення умов людського існування. Тривалий період істо­рії він залишався єдиним сектором економіки у рамках моделі натурального господарства.

Поява грошей започатковує формування фінансового сектора, а відтак рин­кової економіки. Виникнення грошей, а потім і інших фінансових інструментів були викликані потребами розвитку продуктивних сил. Вони раціонували госпо­дарське життя, сприяли підвищенню продуктивної діяльності реального сектора економіки. Генетичне і за покликанням фінансовий сектор похідний, вторин­ний. Регламентований і спонукуваний запитами виробництва, він швидко роз­вивається, формує складні фінансові структури. Реалізується своєрідний суспіль­ний поділ праці між секторами економіки: реальний сектор забезпечує засоби іс­нування населення, фінансовий — створює сприятливі для цього умови у вигля­ді грошей, основних і похідних цінних паперів, різноманітних інституцій тощо.

Попри свою початкову узалежненість фінансовий сектор веде самостійне життя, розвивається за власними законами. Формується своєрідна паралельна економіка зі складною системою зв'язків із першою. Розвиток подій у фінан­совій сфері подеколи відбувається не на користь виробництва, створюючи своєрідне "задзеркалля" реальної економіки. Господарські збурення нерідко започатковуються у фінансовій сфері, викликаються фінансовими технологія­ми. Отже, можна стверджувати, що фінансовий сектор економіки є сьогодні однією із причин суспільної нестабільності.

Останніми десятиліттями відбулися події, що значно посилили нестійкість ринкової системи. З огляду на це варто вка­зати на:

— зростаючу глобалізацію господарських процесів;

— політизацію кредитної сфери;

— дефіцитність державних бюджетів і зростання заборгованості країн;

— поширення практики фінансових пірамід тощо.

Глобалізацію господарських зв'язків можна віднести до найважливіших подій другої половини XX століття. Зростаюче значення та обсяги міжнарод­ного товарообміну, вільний рух капіталів, науково-технічне співробітництво — лише деякі її прояви. Вони спричинилися до того, що сучасні країни живуть фактично у вимірах глобальної економіки: мусять у своїй діяльності орієнту­ватися на світові тенденції, пристосовуватися до вимог міжнародних ринків. Економічна самостійність окремої країни стає дедалі більше умовною, а її гос­подарство виступає ланкою глобальної економіки, і тому його розвиток і доб­робут населення значною мірою залежать від процесів на світових ринках. Відкритість економіки, яку сповідує більшість сучасних держав, посилює зов­нішні впливи на внутрішню ситуацію.

Мета курсової роботи- розкрити особливості валютно-фінансової політики нашої держави з урахуванням досвіду інших країн.