Сторінка
34

Стан та розвиток професійно-технічних навчальних закладів швейного профілю в Україні в 1958-2008 рр

Таким чином, опитування ставати більш живим і за короткий проміжок часу об'єктивну оцінку отримують всі навчаються групи. Крім цього, дана програма спрощує роботу викладача дозволяючи уникнути рутинної паперової роботи і виконує перевірку результатів за кілька хвилин і виводить їх на монітор. Найбільш поширеним на сьогоднішній час є програмне забезпечення Hitachi Software, Verdict, Turning Technologies TurningPoint і т.д.

В основі імітаційних технологій лежить імітаційне або імітаційно-ігрове моделювання, тобто відтворення в умовах навчання з тією чи іншою мірою адекватності процесів, що відбуваються в реальній системі. Побудова моделей і організація роботи студентів з ними дають можливість відобразити в навчальному процесі різні види професійного контексту і формувати професійний досвід в умовах квазі-професійної діяльності.

Таким чином, використання нових технологій у навчальному процесі доцільно, проте даний вид технологій ще не отримав достатнього розповсюдження через високу вартість засобів навчання.

В 90-ті роки в професійно-технічних навчальних закладах стали в дослідно-експериментальному ключі апробовуватися нові підходи до оцінювання пізнавальної діяльності учнів. Вони полягали в переході від п’ятибальної на багатобальну систему (від 100 до 1000), відому як модульно-рейтингову.

Сутність її полягала в тому, що кожне завдання залежно від складності, нестандартності, креативності оцінювалося по певній, пропорційно збільшення шкалі. При цьому учень міг вибрати завдання відповідно до самооцінки, рівнем амбіцій.

Використовувалися й різні методики оцінювання пізнавальної діяльності учнів училищ по кінцевих результатах. Однією з таких форм була здача в кінці півріччя всього освоєного матеріалу в ході залікового тижня і відповідно отримання заліку або не заліку. Перевага даного підходу в його аналогічності вузівській системі навчання. Проте на практиці спостерігалися й характерні для такої системи оцінювання недоліки - учні по-студентські "відкладали все на потім" й марно намагалися протягом залікового тижня оволодіти непосильним для них об'ємом матеріалу.

Суперечки навкруги питання про контроль та оцінку знань, вмінь та навичок учнів, пошуки нових форм та їх вдосконалення велися постійно. Практикувалися різні форми контролю - залік, іспит, тестування, але суть залишалася одна: учень та його пізнавальна діяльність залишався об'єктом оцінки вчителя.

В період 1970-1990 років для оцінки знань, вмінь та навичок учнів використовувалась п’ятибальна шкали оцінювання, яку же називали традиційною системою досліджуваного періоду.

Форми і методи поточного та тематичного контролю рівня навчальних досягнень учнів, слухачів визначають викладачі та майстри виробничого навчання. Державна підсумкова атестація із загальноосвітніх предметів та Державна кваліфікаційна атестація проводиться в терміни, передбачені робочими навчальними планами відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки від 14.12.2000 р. N 588, та наказу МОН України від 30.05.2006 р. № 419 « Про затвердження Положення про організацію навчально-виробничого процесу в професійно-технічних навчальних закладах».

Таким чином, навчально-виховний процес у професійно – технічних навчальних закладах швейного профілю постійно удосконалювався, що представлено у табл.1.21, додаток Р.

Рекомендації щодо виникнення прогресивних ідей вітчизняного досвіду в сучасних умовах

Перед професійно-технічною освітою стоїть завдання – забезпечити галузі економіки конкурентоспроможними і мобільними на ринку праці робітниками, які б могли працювати на новій техніці та самостійно діяти і приймати оптимальні рішення у динамічних, нестандартних умовах. Вирішенню багатьох завдань сприяє проведення навчально-виховного процесу для учнів. З метою його удосконалення назріває загальна потреба у використанні кращого історико-педагогічного досвіду щодо його організації у професійно-технічних навчальних закладах швейного профілю в Україні. Необхідно зазначити, що саме в другій половині ХХ ст., у період становлення та розвитку професійно-технічної освіти, була закладена чітка структура організації навчально-виховного процесу та визначились певні традиції його проведення, що позитивно вплинуло на рівень підготовленості значної кількості робітників, зокрема для швейної галузі.

Важливим було те, щодо розвитку професійно-технічних навчальних закладів швейного профілю, який тривав довгий етап, який дозволяв краще продумати необхідні заходи щодо кращого здійснення навчально-виховного процесу; проаналізувати та обговорити їх доцільність застосування на методичних нарадах у професійному навчальному закладі; встановити та знайти оптимальне співвідношення між професійно-теоретичною, професійно-практичною та загальноосвітньою підготовкою, а також не менш важливе співвідношення між навчальним навантаженням учнів та самостійності учнів училищ; відновити та встановити зв’язки училища з базовим підприємством.

Прогресивним для того часу була організація навчально-виховного процесу, основними характеристиками якого, на наш погляд, виступають тривалість, місткість. Саме у навчально-виховному процесі учні покращували свої знання, вміння і практичні навички за рахунок методично підготовлених та якісно проведених інженерів-педагогів училищ. Вагоме значення в організації навчально-виховного процесу виступає контроль керівництвом навчального закладу, що спрямовував інженерно-педагогічних працівників прикладати всі зусилля на якісну організацію навчального процесу. Контролювання інженерами-педагогами діяльності учнів та її результатів дозволило своєчасно виправити помилки, систематизувати отримані знання, а також привчало їх до навичок самоконтролю.

Поряд з цим, заслуговують на увагу заходи, що поліпшують управління в професійно-технічних навчальних закладах, а саме:

- управління теоретичним навчання: підпорядкування всього процесу теоретичного навчання інтересам оволодіння майбутньою професією та перспективам подальшого професійного зростання - практична реалізація принципу професійної спрямованості; планування та організація теоретичного навчання з урахуванням його випереджального характеру по відношенню до виробничого навчання; оптимальний розподіл занять теоретичного навчання протягом навчального тижня та одного навчального дня, що враховує психофізіологічні особливості вікової групи учнів ПТЗО; організація, методичний супровід та координація діяльності викладачів з відбору та розрахунку оптимального обсягу зміст теоретичного навчання на одне заняття і домашнє завдання; оптимальний розподіл педагогічного навантаження інженерів-педагогів, які зайняті у теоретичному навчанні, протягом: б) навчального року; б) півріччя (семестру); в) навчального тижня; г) одного робочого дня.

- управління виробничим навчанням: підготовку матеріально-технічної бази навчання; підбір і закріплення за навчальними групами майстрів виробничого навчання, а також забезпечення їх програмами та необхідною технічною документацією; забезпечення режиму уроків виробничого навчання в майстернях училища; організація виробничої практики на виробництві; підбір замовлень для навчально-виробничої діяльності учнів; керівництво технічними службами по забезпеченню навчально-виробничого процесу матеріалами, напівфабрикатами, інструментами; організація занять з вивчення досвіду роботи новаторів; організація і персональний розподіл учнів по робочих місцях; організація та проведення випускної пробної кваліфікаційної роботи.