Сторінка
3

Вивчення мотивації студентів до фізичного самовдосконалення

Для з'ясування мотивації студентів у сфері фізичного вихо­вання і визначення шляхів її формування необхідно установи­ти ті спонукання, якими керується молодь своїх учинках, ба­жаннях у процесі навчальної і позакласної діяльності. Моти­ваційна сфера завжди складається з ряду спонукань: ідеалів і ціннісних орієнтацій, потреб, мотивів, цілей, інтересів та ін. Ці спонукання виконують різну роль у загальній картині моти­вації, на різних етапах вікового розвитку здобувають то більше, то менше значення, тому знання їх доможуть викладачу диференційовано впливати на мотивацію студентів до фізичного самовдосконалення.

Будь-яка діяльність починається з потреб, усі вони, навіть біологічні за походженням, формуються при взаємодії дитини з навколишнім середовищем і залежать від ряду факторів. По­треба - це спрямованість активності людини, психічний стан, що створює передумову діяльності. Однак сама по собі потре­ба; не визначає характеру діяльності, тому що може бути задо­волена різними предметами і способами. Предмет задоволен­ня визначається тоді, коли людина поминає діяти.

Низька мотивація діяльності студентів пов'язана з певними факторами, що в різному співвідношенні можуть виступати відповідно до умов проживання молоді, навколишнього се­редовища, сімейного виховання.

Існують певні розходження у структурі зовнішніх і внут­рішніх факторів, які впливають на мотивацію до систематич­ного виконання фізичних вправ як засобу самовдосконалення у студентів.

У студентів відносно рівноцінними щодо впливу є такі зовнішні фактори, як поради батьків, поради викладача далі йдуть відвідування змагань, поради друзів, телепередачі і пре­са.

Внутрішніми факторами, які впливають на інтенсивність мотивації, можна вважати знання, переконання, бажання і пошук причин, що заважають реалізувати мету. У вищих навчальних закладах студенти, особливо дівчат, впевненість у користі занять фізични­ми вправами більша.

До об'єктивних зовнішніх причин, які утруднюють реаліза­цію мети, можна віднести відсутність груп за інтересами і спро­можність оплачувати заняття, до внутрішніх причин, які відби­вають нестійкість мотивів та інтересів і низьку мотивацію, на­лежить брак часу.

В студентів простежується однаковий рейтинг факторів і у хлопців, і у дівчат. Такий збіг за ступенем впливу різних факторів спостерігається в міру зменшення те­риторії. Умань - невеликий районний центр, хоч і відрізняєть­ся від сільської місцевості умовами, властивими місту, але спосіб життя студентів обумовлений здебільшого сімейним вихованням і невеликою різноманітністю. У зв'язку з цим і захоплення у вільний час у них переважно збігаються.

3.1. Сімейне виховання

Сімейне виховання відіграє ЗНЛ$ЩУ?ОЛЬ У формуванні фізкультурно-спортивних інтересів молоді. Сімейні традиції пе­редаються з покоління в покоління. Залучаючи дитину до спорту з раннього дитинства, батьки заздалегідь піклуються про здорове майбутнє свого «чада». Доведено, що діти, які займаються фізичною культурою і спортом, менш схильні до таких шкідливих звичок, як алкоголізм, паління, наркоманія, токсикоманія і т.п. Під впливом фізичних вправ у них вироб­ляється стійкий імунітет до різних видів захворювань. Хтось з «великих» сказав: «Коли людина не діє, вона псується», вкла­даючи у значення слова «псується» те, що людина легко підпа­дає під вплив «дурної» компанії, переймає шкідливі звички й у підсумку гине як особистість. Дуже часто діти неблагополучних родин попадають під такий вплив, так і не усвідомивши того, що є інший бік життя. Тому дуже важливо, щоб кожний з батьків приділяв якнайбільше уваги вихованню своєї дитини, враховуючи її уподобання та інтереси.

Вплив родини на формування інтересу до занять фізичною культурою і спортом становить 21,6% у хлопців і 19,7% у дівчат. З віком на цей фактор указує менша кількість підлітків - у 6-х класах це відзначили 34,5% хлопців і 32,9% дівчат, а в 9-х кла­сах тільки 17,2% хлопців і 20,6% дівчат.

Виявлено низьку мотивацію студентів до систематичних за­нять фізичною культурою і спортом (60-70% не займаються ФК і С). Однак молодь вказує на факт таких занять у своїх анке­тах, це ж і підтверджують їхні батьки. Дослідження показали невідповідність між відповідями студентів про заняття ФК і С і фактичним станом. Звідси випливає омана більшої частини батьків про зайнятість своїх студентів. Більшість батьків не могла відповісти на запитання про кількість занять ФК і С на тиж­день їхніх дітей. у 9-х класах.

Батьки більше Інформовані про інтереси дівчат до художніх фільмів (30% необізнаних), ніж зі спорту (67% нео­бізнаних). Батьки хлопців також краще інформовані про художні інтереси дітей (46% необізнаних), ніж про спортивні інтереси (100% необізнаних).

Про заняття студентів у вільний час більш інформовані батьки хлопців (26% необізнаних), ніж дівчат (60% необізнаних).

Батьки дівчат краще інформовані про те, як проводять вільний час дівчата (60%). Великий відсоток розбіжностей між відповідями студентів і батьків свідчить про низьку контактність їх, про те, що в ро­дині рідко обговорюється корисна інформація, батьки не на­магаються з'ясувати інтереси своїх дітей і висунути стимули для їхнього розвитку і формування потреби в самовдосконаленні організму засобами рухової активності. Батьки студентів переконані в дії свого авторитету і слухняності студентів і тому не контролюють їх заняття, що призводить до появи шкідливих звичок у 65-70% хлопців і 57% дівчат 5-6-х класів, недотриман­ня режиму дня в 70%, правильного харчування 65-80% студентів. Ці звички вкорінюються і навіть пильна ува­га і контроль з боку батьків уже не можуть змінити ситуацію.

Виявлені факти вимагають широкої просвітницької роботи з батьками через телебачення, пресу, шкільні батьківські ком­ітети, які повинні сприяти підвищенню ролі сімейного вихован­ня, відновлення контакту між батьками і дітьми, що сприятиме і підвищенню самосвідомості молоді не тільки мати бажання бути здоровим, але і реалізувати його.

Природно, що відсутність спілкування з своїми дітьми, незнання їхніх інтересів і безконтрольність призводить до послаблення впливу сімейного виховання, до переміщення сфери впливу на «вулицю», тобто в мікросередовище, що, на жаль, має частіше негативний вплив. Це і виявляється в появі згубних звичок.

Батькам необхідно враховувати психологію молоді, їхнє раннє дорослішання і прагнення мати власну думку щодо за­боронних дій.

3.2. Вплив телебачення

Вплив телебачення на формування мотивів й інтересів тгідянІ«в зумовлений щоденним переглядом телепередач, при­чому вікові коливання незначні. У будний день діти дивляться телепередачі протягом 2-3 годин, а у вихідні більше 4-х годин. На першому місці як у хлопців, так і у дівчат канал 1 +1, на дру­гому - СТБ і на третьому – ГРТ.