Сторінка
3

Стан навчання української мови у Польщі після виселення 1947 року

1999/00 22

2000/01 24

2001/02 24

2002/03 18

2003/04 25

Розглянемо стан навчання української мови у вибраних роках на території сьогоднішнього Підкарпатського воєводства (колишнє воєводство Ряшівське та Перемиське і частково Кроснянське).

Таблиця 6

Навчання української мови у вибраних роках у Підкарпатському воєводстві

Чп Шкільний рік Кількість пунктів навчання Кількість дітей

1 1956/57 8 90

2 1957/58 9 98

3 1958/59 10 115

4 1960/61 10 296

5 1961/62 6 247

6 1962/63 4 130

7 1963/64 5 130

8 1964/65 6 185

9 1965/66 5 149

10 1969/70 6 181

11 1972/73 7 159

12 1973/74 6 154

13 1975/76 3 89

14 1976/77 5 161

15 1980/81 2 66

16 1987/88 6 193

17 1988/89 6 182

18 1992/93 10 208

19 1999/00 19 351

20 2003/04 11 211

21 2004/05 11 201

На початку 80-х років, як бачимо, майже цілковитий занепад навчання української на Рідних землях – лише два пункти навчання і всього 66 дітей. Порівнюючи найпродуктивніший 1960/61 н. р. – (296 учнів і 19 пунктів навчання) у порівнянні із 1999/2000 н. р. отримаємо цифри: 32 % зниження кількості дітей і зменшення кількості пунктів на 42%.

І ще декілька вибраних місцевостей Підкарпатського воєводства.

Таблиця 7

Пункт навчання української мови у Сяноці [8]

Чп Шкільний рік Кількість груп навчання Кількість

годин в тиж. на всі гр. Кількість дітей Разом дітей

садок поч. шк. гімн Серед, школа

1 2004/05 5 15 4 12 4 14 34

2 2003/04 5 15 4 7 6 14 31

3 2002/03 5 15 4 7 6 14 31

4 2001/02 5 15 3 7 8 14 32

5 2000/01 5 15 3 7 8 14 14

6 1999/00 5 15 2 18 14 – 32

7 1998/99 5 15 2 34 - - 36

8 1997/98 5 15 - 34 - - 34

9 1996/97 5 15 - 35 - - 35

10 1995/96 5 15 - 35 - - 35

11 1994/95 5 15 - 35 - - 35

12 1993/94 4 9 - 26 - - 26

13 1992/93 4 9 - 26 - - 26

14 1991/92 4 9 - 18 - - 18

15 1990/91 4 9 - 14 - - 14

16 1989/90 2 6 - 10 - - 10

17 1969/70 1 3 - 5 - - 5

18 1968/69 1 3 - 7 - - 7

19 1967/68 1 3 - 12 - - 12

20 1966/67 1 3 - 12 - - 12

21 1965/66 1 3 - 14 - - 14

22 1964/65 1 3 - 16 - - 16

23 1963/64 1 3 - 15 - - 15

Таблиця 8

Пункт навчання української мови у Мокрому/Загір'ї [9]

Ч.п. Шкільний рік Кількість груп Кількість годин навчання Кількість дітей

Початкова школа Гімназія Разом

1 2004/2005 24 10 34

2 2003/2004 2 + 1 6 + 2 24 10 34

3 2002/2003 2 + 1 6 + 2 27 10 37

4 2001/2002 2 + 1 6 + 2 29 12 41

5 2000/2001 3 + 1 9 + 3 27 14 45

6 1999/2000 3 + 1 9 + 2 31 14 45

7 1998/1999 4 12 32 32

8 1997/1998 4 12 39 39

9 1996/1997 4 12 37 37

10 1995/1996 4 12 44 44

11 1994/1995 4 12 38 38

12 1993/1994 4 12 39 39

13 1992/1993 4 12 36 36

14 1991/1992 3 9 37 37

15 1990/1991 3 9 38 38

16 1989/1990 3 9 47 47

17 1988/1989 4 12 42 42

18 1987/1988 3 9 27 27

19 1986/1987 4 12 37 37

20 1985/1986 4 12 45 45

21 1984/1985 4 12 51 51

22 1983/1984 4 12 46 46

23 1982/1983 4 12 45 45

24 1981/1982 4 12 47 47

25 1980/1981 3 9 48 48

26 1979/1980 3 9 47 47

27 1978/1979 2 6 43 43

28 1977/1978 бракує вчителів

29 1976/1977 1 3 35 35

ЗО 1975/1976 2 6 33 33

31 1974/1975

32 1973/1974 2 6 28 28

33 1972/1973 3 9 49 49

34 1971/1972 3 9 38 38

35 1970/1971 4 12 49 49

36 1969/1970 4 12 41 41

37 1968/1969 4 12 57 57

38 1967/1968 4 12 58 58

39 1966/67 3 9 41 41

40 1965/1966 4 12 49 49

41 1964/1965 4 12 53 53

42 1963/1964 4 12 54 54

43 1962/1963 4 12 60 60

44 1961/1962 4 12 58 58

45 1960/1961 4 12 52 52

46 1959/1960 4 12 53 53

47 1958/1959 3 9 48 48

Таблиця 9

Пункт навчання української мови у Репеді [10]

Ч.п. Шкільний рік Кількість груп Кількість годин навчання Кількість дітей

Садок Початкова школа Гімназія Разом

1 2004/2005 12

2 2003/2004 2 6 6 6 12

3 2002/2003 2 6 3 5 8

4 2001/2002 2 6 5 4 9

5 2000/2001 2 6 6 4 10

6 1999/2000 1 3 9 2 11

7 1998/1999 2 6 11 11

8 1997/1998 2 6 10 10

9 1996/1997 2 6 12 12

10 1995/1996 2 6 9 9

11 1994/1995 2 6 11 11

12 1993/1994 2 6 15 15

13 1992/1993 2 6 11 11

14 1991/1992 2 6 11 11

15 1990/1991 3 9 17 17

16 1989/1990 2 6 17 17

Плідно протягом останніх років почали працювати на Рідному Підляшші, хоча тут історія навчання української мови – це відносно недавнє минуле.

Таблиця 10

Навчання української мови на Підляшші у вибраних роках [11]

Чп Шкільний рік Кількість пунктів навчання Кількість дітей

1994/95 1 112

1995/96 2 131

1996/97 2 144

1997/98 2 132

1998/99 2 112

1999/00 2 128

2000/01 2 125

2001/02 2 143

2002/03 2 143

2003/04 4 180

2004/05 4 213

Найбільш визнаною школою у свій час був IV Загальноосвітній ліцей у Легніци (зараз Доліш-ньосілезійське воєводство, до того – Лігницьке і Вроцлавське). Школа почала працювати з 1 вересня 1957 р. у першому класі навчалося 22 учні. У 1962 р. ліцей став окремою шкільною установою у Лігниці. З 1 вересня цього року директором ліцею стала пані Ірина Снігур, яка до цього очолювала школу до 1977 р. У вересні 1993 школа отримала нові приміщення. З 1998 року установа працює як комплекс: гімназія та загальноосвітній ліцей. Однак протягом 90-х років іде постійний її занепад і не так через виникнення подібних шкіл у Білому Борі, Перемишлі чи Турові, як через неспроможність залучити в учні місцеве українське населення, здебільшого етнічних лемків. Коли до Лігниці приходила молодь з інших регіонів Польщі (60% загальної кількості учнів), цієї проблеми не було. Дуже зашкодили розвитку закладу внутрішні непорозуміння як в учительському колективі, так і в місцевій українській громаді. Зараз установа ледве виживає [72].

Українські класи при польському ліцеї в Гурові Ілавецькому почали працювати з першого вересня 1968 р., навчання розпочало у першому класі 40 учнів. На навчання українській мові було виділено 4 годин щотижневе. Спочатку школа у Турові була навчальним регіональним закладом, тобто його учні були з Вармії і Мазур. Криза навчання настала під кінець 70-х р. – у 1978 р., а згодом і в 1980 р., коли не набрали потрібної кількості учнів і замість українських класів було створено змішані польсько-українські. Але 1 вересня 1990 р. відкривається у Турові окремий ліцей з українською мовою навчання. Його директором став Мирон Сич. З 1996 р. школа працює у новому будинку. Зараз гуровський заклад – це комплекс з українською мовою навчання, який охоплює гімназію, загальноосвітній та профільований ліцеї [13].

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5 


Інші реферати на тему «Українознавство»: