Сторінка
19

Організація сушіння деревини та ТзОВ на базі камер СПЛК-2

3 Будівельно-монтажна частина

3.1 Визначення складу виробничих, допоміжних і побутових приміщень

В склад сушильного господарства входять виробничі, допоміжні і побутові приміщення. В склад виробничих приміщень входять сушильні камери, траверсні коридори, приміщення для формування сирих штабелів, склад сирих штабелів, приміщення для розформування сухих штабелів, склад сухих пиломатеріалів і коридор керування.

До допоміжних приміщень відносяться лабораторія цеху, механічна майстерня, контора, кімната начальника цеху.

В склад побутових приміщень входить кімната відпочинку, курилка, гардероб, душ і санвузол. Розмір побутових приміщень залежить від потужності цеху.

3.2 Коротка характеристика будівельних огороджень

До будівельних елементів сушильної камери входять фундамент, підлога, стіни, перекриття і двері. Основні вимоги до огороджень камери – це її герметичність і довговічність експлуатації.

Фундамент камер роблять бутобетон ними і бетонними.

Підлога камери робиться в три шари. Нижній – баластний товщиною 200-250 мм, на ньому з щебеню підготовчий товщиною 60 мм, вище шар бетону товщиною 120 мм.

Підлозі камери надають кут нахилу від 0,01 до 0,05 мм в напрямку до канавок, які проходять вздовж камери із зливом в одному із кутів не менше як 2” для відводу води, яка видаляється при початковому прогріванні, в каналізацію.

Стіни камер виконуються в основному із цегли на цементному розчині. Рекомендується товщина зовнішніх стін 2,5 цегли (640 мм), а внутрішніх камерами 1,54 цегли (380 мм).

Ззовні стіни штукатурять шлакосилікатним цементним розчином товщиною не більше 20 мм. Перекриття стелі камери виконують, як правило, з монолітних залізобетонних балок з розміщенням їх балками вверх, з ізоляцією зверху двома шарами руберойду, зверху їх засипають шлаком або утеплюють пінобетоном.

Як стіни так і стелі ззовні повинні бути покриті паронепроникною плівкою. Для того щоб запобігти утворенню тріщин в огородженнях сушильних камер, особливо в тих які працюють при температурах 100 ºС і вище, необхідно передбачити шви між торцевими і боковими стінами, і стелею.

Витяжні труби в цеглових стінах через систематичну конденсацію на них вологи з вмістом кислот можуть швидко руйнуватися. Шибери на припливно-витяжних каналах тому практично не відкриваються, а вологе повітря проходить повз них. Це фактично може призвести до порушення всієї роботи сушильних камер, оскільки регулювати вологість повітря за таких умов не можливо.

З метою запобігання стіканню конденсату із вертикальних витяжних труб в камеру рекомендується припливно-витяжні труби виготовляти зі спеціальним жолобком по її периметру для збору конденсату і відведення його в каналізацію.

Найбільш вразливим місцем в системі герметизації сушильної камери можуть бути її двері. Нещільність дверей спричиняє місцеве охолодження агента сушіння, не висихання матеріалу і перевитрату пари (до 30%).

Двері повинні бути герметичними, тепло ізольованими, легко відкриватися і закриватися, не змінювати своїх розмірів і форми при експлуатації.

Дверні пройоми повинні бути залізобетонними із закладеними в них кутниками №15 для навішування дверей. Двері повинні бути металеві: каркас із кутників, або швелерів № 8-10, обшивка алюмінієвою товщиною 2 мм, утеплювач – скловата або мінеральна вата.

3.3 Розрахунок об’єму приміщень цеху

План сушильного цеху складається на основі розрахунків, виконаних у технологічній частині проекту із врахуванням стандартних розмірів балок і ферм. Ширина цеху може перекриватися стандартними балками або фермами довжиною 6, 9, 12, 18, 24, 30, 36 метрів. Довжина будівлі цеху має бути кратна кроку колони тобто 6 або 12 метрів. При розробці плану цеху необхідно продумати розміщення дверних і віконних виїмок з врахуванням протипожежних вимог, а також забезпечення необхідного природного освітлення приміщень цеху і раціональної організації технологічного процесу сушіння. При освітленні цеху в денний час лише природним світлом, ширина його не повинна перевищувати 24 м, при більшій ширині цеху необхідно передбачити додаткове освітлення за рахунок верхніх вікон, що розміщені на даху цеху над траверсними коридорами. План цеху викреслюється в масштабі: 1:50 або 1:100, 1:200. На кресленні над основним написом слід дати перелік основних приміщень і обладнання цеху. На площі цеху необхідно вказати розміри цеху, сітку колон і прив’язку обладнання. На підставі площі цеху складається зведена таблиця приміщень цеху.

Таблиця 3.1

Зведена таблиця приміщень цеху

Назва приміщень

Висота приміщення, м

Площа приміщення, м2

Об’єм приміщення, м3

Виробничі ділянки:

1) Сушильні камери

2) Траверсні коридори

3) Приміщення для формування сирих штабелів

4) Склад сирих штабелів

5) Приміщення для розформування сухих штабелів

6) Склад сухих пиломатеріалів (охолоджувальних приміщень)

7) Коридор керування

3,0

5,4

5,4

5,4

5,4

5,4

5,4

147,84

135,93

35,43

59,1

47,3

100,5

23,6

443,52

734,0

191,3

319,1

225,4

542,7

127,4

Разом

 

549,6

2583,42

Допоміжні приміщення:

1) Лабораторія цеху (15 – 25 м2)

2) Механічна майстерня (10 – 20 м2)

3) Контора, кімната начальника цеху (10 – 16 м2)

3,0

3,0

3,0  

10

10

10

30

30

30  

Разом

 

30

90

Побутові приміщення:

1) Кімната відпочинку

2) Курилка

3) Гардероб

4) Душ, санвузол

3,0

3,0

3,0

3,0

10

10

10

10

30

30

30

30

Разом

 

40

120

Всього

 

619,6

2793,42

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27 


Інші реферати на тему «Технічні науки»: