Сторінка
6

Царство пресвітера Іоанна і святий Грааль

Тут також слід згадати відомий дослідникам факт, за яким на гравюрі з "Книги священного Євангелія" (Відень, 1555 р.) зображений св. Іоанн, який бачить розіп’ятого Христа, чиї рани проектуються на Дерево Сефірот. Рані, завданій списом Лонгіна, відповідають дві сефіри — "теферет" ("величність"), зображена у вигляді сонця і розташована біля підніжжя "малхут" ("царство"), символізованої чашею, тобто Граалем. " . Гравюра на мові християнської каббали говорить, що Теферет, Серце Серця, відповідає крові Христа, що містить Його Дух — вмістилище і серце Універсуму, а Малхут — символізує присутність Божества в матеріальному світі, — жертовну кров, яка очистила синів Адамових . Рабі ж Шнеур-Залман з Ляди вчить, що "Малхут є Приховання, вона приховує Світло Ейн Соф, ., щоб час і простір не позбавилися свого існування навіть на нижчих". Ціль каббали — "висвітлити" цю сефіру, що відпала від Господа, перемістити її в невидиму одинадцяту сефіру Даат, що символізує духовну досконалість. Тим самим, набуття Граалю є "просвітлення" в людині прихованого в ній божественного начала".

На думку Ж. де Седа, ім’я толедського єврея Флегетаніс і чиїм батьком є араб (справжнім іудеєм, за "галахою", є тільки той, у кого мати єврейка; в середньовічній Франції, Англії та Іспанії певний час євреї вважалися "шевальє", феодалами нижчого рангу. Наприклад, їх видатний провідник рабейну Там рекомендував іудеям ніколи не приймати запрошення феодала поселитися в його уділі, якщо їм не буде надано ті ж привілеї, що й іншим васалам) складається з двох арабських слів Felek Tani (щоправда, не подаючи їх значення), котрими арабські астрологи позначали другу концентричну небесну сферу, котра належить планеті Меркурій (Гермес). Тим самим, начебто, виявляється зв’язок з оккультною традицією Гермеса Трисмегіста та Чашею Пізнання.

Також слід додати, що назву "Джерело життя" має найвизначніший твір іспанського філософа-платоніка та поета іудея Соломона бен Габіроля (1021-1070), відомий латинському світові як Авіцеброн і який прагнув до знання, яке виводить за межі чуттєвого світу і яке дарує "звільнення від смерті" і з’єднання із "джерелом життя". Свою концепцію Габіроль сформулював на основі вивчення ісламського філософа-містика Ібн Масарри (883-931) та групи енциклопедистів з Басри, відомих як "Братство чистоти" ("Іхван аль-Сафа"). Саме Ібн Масаррі сформулював містико-езотеричне вчення, " . спрямоване на єднання людини з "руханійа", або духовною реальністю прихованого буття, яке стверджувало абсолютну простоту та невимовність рухаючого нерухомого першого Буття і настоююче на творінні як еманації і на існуванні різних категорій душ (індивідуальні душі як еманації Душі світу), їх реінкарнації", а сам процес еманації та творіння — результат Божественної волі і навмисної дії (всупереч невольової еманації у Платона і гностиків), яка, за твердженням "Братства чистоти", створила "із нічого" Інтелект ("файід", "аль-Акль"), еманація якого поступово стала надавати форму існуючому Всесвіту. Відповідно Ібн Габіроль наводить езотеричну інтерпретацію біблійних символів (наведена Авраамом ібн Езрою), за якою Рай являє присутність Бога, ріка, яка витікає з Раю, символізує універсальну (першу) матерію, котра витікає із сутності Бога. Чотири її потоки — чотири першоелементи (вогонь, повітря, вода і земля); Адам — це раціональна душа, Єва — тваринна душа, а Змій — душа рослинна, або "вожделеющая", який спокушає Адама спробувати плід з дерева пізнання, що означає запановування нижчої душі над розумом, результатом чого стає зло і гріх, і людина виганяється із Саду, тобто стає виключно тілесною істотою. Але єдиним зв’язком між найнижчими рівнями буття та джерелом життя є універсальна (перша) матерія, виступаюча в образі "вселенської ріки". А отже, вона є й умовою можливого повернення до Першоджерела.

Також саме поет і філософ Ієгуда бен Галеві (1080-1145) мешкав у Толедо, вже відвойованому іспанцями, й писав містичні вірші й іспанською. Г. Гейне зауважував, що "у нього була душа глибша, ніж морська пучина".

У Толедо в 1130 р. архієпископ і великий канцлер Кастилії Раймундо спільно з архідияконом із Сеговії Гундісальво організував при Толедському соборі школу перекладачів з арабського, які познайомили європейців з багатством творів Аверроеса, Авіцеброна та інших. Піздніше традиції Толдської школи підтримувалися при дворах кастільських королів Фернандо ІІ Святого (1214-1252) та його сина Альфонса Х Мудрого (1252-1282). За часів останнього, зі схваленням самого Папи Римського, в 1260 р. був створений латино-арабський інститут, діяла перекладацька школа в Мурсії. В кінці ХІІІ ст. каталонський письменник Льюль (Луллій) засновує аналогічну школу-монастир на острові Майорка і сам пише багато праць арабською.

Толедо згадується у поемі про короля Родріго (ХІ-ХІІ ст.) як місце таємничого зачарованого палацу "Дім Геркулеса", куди доступ був заборонений навіть королям. Останній вестготський король Родріго порушив цю заборону, ввійшов у палац і виявив там скриню, в котрій лежало полотно із зображенням маврів. Напис під малюнком зауважував, що король, який відкрив скриню, побачить, як його землю завоюють ці люди. Спокуcивши Каву, доньку графа Хуліана Сеутського, Родріго став причиною того, що граф закликав на допомогу мусульман. Справа закінчилася завоюванням Іспанії маврами, а Родріго втікає в Португалію, сповідається там одному відлюднику і виконує покуту — заради спасіння своєї душі лягає у домовину, наповнену зміями, котрі заживо з'їдають його.

Начебто саме Кіот в місті Анжу виявив предків героя Грааля Парсифаля (Parsifal, Parzival; на нашу думку, походить від франц. par ce val “цією долиною” (ісп. parama "долина серед гір", півн.-італ. barma "печера", хетт. peruna "скеля" ~ слов. "парень" — "той, хто пройшов ініціацію в юнаки"). Адже " . Принциповою умовою подорожі-в-пошуці сакрального, умовою шляху до Грааля є вимога йти туди, не знаю куди, щоб найти те, не знаю що. Ми чітко бачили цю умову і в рицарських романах “Ось їде він дрімучим лісом, не знаючи дороги .", і в давніх міфах, і в народних казках"). Пов'язування імені Персефаль з поняттям "проходу через щось" цікавим чином співставляється з поняттям "ініціація" — "він пройшов через випробовування" (he got through the examinations).

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30 
 31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45 
 46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60 
 61  62  63 


Інші реферати на тему «Релігія, релігієзнавство»: