Сторінка
1
План
- Інтерполяція
- Інтерполяційна формула Лагранжа
- Інтерполяційна формула Ньютона
13.16. Інтерполювання функцій
Нехай відомі числові значення
деякої величини
, які відповідають числовим значенням
величини
/вузли інтерполювання /. Вважаючи
функцією від
, складемо таблицю із цих чисел:
|
|
|
|
|
|
Такі таблиці виникають на практиці в результаті дослідів, які проводяться над величиною
; але їх складають і для аналітично заданих функцій
: таблиці квадратів та кубів чисел, таблиці логарифмів, таблиці тригонометричних функцій і т.п.
Часто виникає потреба в ущільненні таблиць, тобто в обчисленні проміжних значень
, відсутніх в таблиці, задовольнившись при цьому лише наявним запасом табличних значень цієї величини
. Також буває потрібним знайти на базі таблиці аналітичний вираз деякої функції
, яка набувала б табличних значень
за табличних значень
. Звичайно, за
беруть многочлен степеня
, що має таку властивість (інтерполюючий многочлен).
Ознайомимося з деякими методами інтерполювання.
13.16.1. Інтерполяційна формула Лагранжа
Інтерполяційний многочлен запишемо у вигляді:
Для знаходження невизначених коефіцієнтів
будемо покладати в цій рівності по черзі
вимагаючи при цьому, щоб
Тоді одержуємо
Підставивши знайдені значення коефіцієнтів у вираз інтерполяційного многочлена, одержимо інтерполяційну формулу Лагранжа:
Поклавши в цю формулу
, що дорівнює потрібному нам проміжному (нетабличному) значенню, одержуємо відповідне проміжне (нетабличне) значення
. За табличних значень
маємо відповідні табличні значення
.
13.16.2. Інтерполяційна формула Ньютона
У випадку, коли вузли інтерполювання
утворюють арифметичну прогресію (рівновіддалені)
(
- крок інтерполювання), користуються інтерполяційною формулою, яка використовує скінченні різниці функції
.
Скінченою різницею першого порядку величини
називається різниця між двома послідовними її табличними значеннями:
Скінченою різницею другого порядку величини
називається різниця між двома послідовними різницями першого порядку:
Аналогічно визначаються і скінченні різниці вищих порядків.
Із означень одержуємо:
Можна показати методом математичної індукції, що і в загальному випадку коефіцієнти виразу
є біноміальними, а весь вираз
нагадує розгорнутий
-ий степінь суми. Тому
1 2
