Сторінка
3
2) Стадія захопленості.
Для переходу на цю стадію необхідно появу у дитини нової потреби - потреби грати в комп'ютерні ігри. Прагнення до гри на даній стадії є мотивація, яка опосередкована потребами втечі від реальності та прийняття ролі. Як раз тут гра приймає систематичний характер. Якщо дитина не може задовольнити дану потребу з яких-небудь причин, вона вдається до різних активних дій, щоб досягти свого.
3) Стадія залежності.
Тут вже відбуваються серйозні зміни у ціннісно-смисловий сфері дитини. Відбувається зміна самосвідомості і самооцінки. Гра повністю витісняє реальний світ.
Можна виділити дві форми, в яких проявляється залежність: соціалізованої і індивідуалізовані. При соціалізованої формі комп'ютерної залежності дитина підтримує соціальний контакт із суспільством, нехай навіть в основному з такими ж гравцями, як і він сам. Такі підлітки дуже люблять грати спільно, грати за допомогою комп'ютерної мережі один з одним. У даному випадку ігрова мотивація в основному носить змагальний характер. Ця форма залежності надає менш згубний вплив на психіку дитини, ніж наступна форма. Відмінність полягає в тому, що підлітки не відриваються від соціуму, не йдуть у себе. При індивідуалізованої формі залежно порушуються не тільки нормальні людські особливості світобачення та світогляду, а й взаємодію з навколишнім світом, соціумом. Тут відбувається порушення основної функції психіки, і замість реального навколишнього світу підлітка відбувається відображення світу нереального і віртуального. Такі діти завжди, часто подовгу, грають без свідків, їх потреба не змінюється і не зникає з задоволенням базових фізіологічних потреб. Для них комп'ютерна гра виступає в ролі наркотику. Якщо протягом якогось тимчасового відрізка їх тяга не заміщається, то вони впадають в стан, близький до свого роду ломки, відчувають негативні емоції, стають дратівливими й агресивними, впадають у прострацію. Такі явища з клінічної точки зору називаються психопатологією, або стиль існування, що викликають дану патологію.
4) Стадія прихильності.
Це остання, завершальна стадія в комп'ютерній залежності. Вона характеризується згасанням ігровий активності людини, зсувом психологічної складової індивіда в бік одужання. Тут дитина тримає дистанцію з комп'ютером, проте повністю відірватися від уже сформувалася і укоріненою потреби у віртуальній реальності він не в силах. Даний період протікає досить довго, іноді навіть все життя, в залежності від швидкості згасання прихильності. У силу своїх індивідуальних особливостей підліток може зупинитися у формуванні тяги на одному з попередніх періодів її виникнення, таким чином потреба зникає швидше. Але якщо цього не відбувається і дитина проходить всі періоди формування психологічної потреби у віртуальній реальності, то, отже, дана стадія буде носити затяжний характер. Важливим у цьому процесі буде вважатися рівень зниження неконтрольованої тяги від загального її показника, і, чим він більший, тим менше за часом буде згасати залежність. Слід зазначити, що можливий новий сплеск ігровий активності внаслідок появи нових ігор, які можуть зацікавити підлітка. Після того, як гра їм опановується, відбувається повернення тяги на вихідний рівень.
Виділяють такі ознаки комп’ютерної залежності:
підвищеня настрою (ейфорія) під час гри на комп'ютері;
неможливість зупинитися;
збільшення тривалості часу, проведеного за комп'ютером;
нехтування спілкуванням зі членами родини, друзями;
підвищення дратівливості під час перебування не за комп'ютером;
проблеми з навчанням (забувають про уроки).
Відзначаються особливості Інтернет-залежності. Це не хімічна залежність, тобто вона не приводить до руйнування організму. Якщо для формування традиційних видів залежності вимагаються роки, то для Інтернет-залежності цей термін різко скорочується. За даними К. Янг, 25% залежних придбали залежність протягом півроку після початку роботи в Інтернеті, 58% - протягом другого півріччя, а 17% - незабаром по закінченні року. Крім того, якщо довготривалі наслідки залежності від алкоголю та наркотиків добре досліджені, то стосовно Інтернет-залежності відсутня можливість довготривалого спостереження.
Учні є найбільш уразливими що до винекнення інтернет-залезності, бо їх психіка ще формується. Тому учня, що залежить від комп`ютера можна відрізнити відразу. Він звернений усередину себе, не помічає або ігнорує зовнішні події, погано адаптується до реального життя. Навіть краса природи сприймається з меншим захопленням, оскільки можливості комп`ютерної графіки безмежні, і на екрані монітора з`являються чудові, фантастично прекрасні, але неіснуючі насправді, пейзажі. Потяг до комп`ютерних ігор – із подорожами до неймовірних світів усе більше занурює у віртуальність. Цей стан вже й називається інтернет-залежність.
На першій стадії це більш-менш легкий розлад. Через захоплення «новою іграшкою», учень перестає займатися усім іншим. Поступово дитина віддаляється від родичів і друзів, залишаючи пріоритет за «усесвітньою павутиною». Як правило, користувач приховує від рідних, скільки часу він проводить на сайтах.
На другій стадії симптоми наростають як сніжний ком. Якщо дитину силою відлучити від мережі, вона переживатиме почуття, схожі на муки наркомана, якому не дали чергову дозу. У неї порушується увага, знижується працездатність, з`являються нав`язливі думки, безсоння, аж до повного відмовлення від сну, різко зростає потяг до стимуляторів - кави, сигарет, спиртних напоїв, наркотиків, причому деколи "на голку" сідають і ті, хто ніколи в житті наркотиків не пробував. Тому можна вважати, що в деяких випадках наркотична залежність є наслідком захоплення спілкуванням у мережі. До психічних розладів додаються головний біль, перепади тиску, ломить кістки.
Третя стадія – соціальна дезадаптація. Навіть коли учень, вже не одержуючи задоволення від спілкування через Інтернет, все-таки постійно «висить» на сайтах. Стан депресії призводить до серйозних конфліктів у школі, в сім`ї.
Сильні, вольові особи ще можуть спробувати перемкнути свою увагу на щось інше, наприклад, зайнятися спортм, вивченням грі на музичному інструменті. Слабкішим нічого не залишається, окрім як звернутися по допомогу до фахівців. До речі, у США інтернет-залежність вважають офіційним діагнозом і лікують психологи і психіатри. У нас вони лише розробляються. Без Інтернету у хворих починається ломка.
Термін «Інтернет-залежність» часто трактується дуже широко і позначає велику кількість проблем поведінки і контролю над потягами. Основні п'ять типів, що були виділені в процесі дослідження, характеризуються в такий спосіб (в студентському середовищі найбільш поширені всі ці основні п'ять типів, а в інших «вікових» групах деяких може просто не існувати):
Кіберсексуальна залежність – нездоланний потяг до відвідування порносайтів, обговорення сексуальної тематики в чатах чи спеціальних телеконференціях «для дорослих».
Пристрасть до віртуального спілкування та віртуальних знайомств – надмірна кількість знайомих і друзів у Мережі, великі об'єми листування, постійна участь у форумах, чатах тощо (першість у жінок).