Сторінка
15
Відсутнє розрізнення добра і зла. У світі ілюзій – віртуальному світі дитина відчуває себе всесильною. Гра дозволяє дитині робити будь що, навіть якщо це щось погане – і вона може залишитись не покараною, за що у реальному світі могла понести покарання.
Нема розуміння як досягти своєї мрії та якими методами.
Для вирішенні вище перерахованих проблем ми повинні орієнтуватись на досягнення наступних результатів:
Постановка цілей та їх реалізація. Діти повинні вміти ставити та досягати цілей. Також вони повинні знати, що може досягти один, може досягти кожен. Але у кожний витрачає на досягнення цього різну кількість часу.
Бажання вирішувати всі життєві труднощі, а не втикати від них. Включення азарту, яку проблему я ще можу вирішив і зробити своє життя ще кращим. І робити це на шляху досягнення певних цілей.
Адекватна самооцінка. Тобто щоб не сталося відноситися до себе з повагою. Навіть у будь яких неприємних ситуаціях які можуть траплятися досить часто.
Дисципліна та самодисципліна.
Самоконтроль – контроль своєї поведінки, емоцій та своїх дій.
Отримання позитивних емоцій – радості, щастя, отримання задоволення від життя в цілому, а не від комп’ютерних ігор.
Потрібно відмітити що кожна людина хоче бути щасливою, для досягнення щастя необхідно виконати безліч умов. Перша умова це – необхідні правильні знання (куди йти, як, що и чому відбувається), знання які дозволяють людині позбавлятися від страждань і йти до вершин. Друга умова – це здатність людини ставити та досягати цілі. Це основний інструмент, щоб людина могла отримати що не будь у житті. Спочатку – постановка цілей, далі послідовність дій. Не можна зразу опинитися на вершині, потрібно пройти логічні етапи. В більшості випадків що виходить? Людина народилася, батько, мати, вулиця, школа його запрограмували, і він кудись рухається. Коли людина виростає, в багатьох випадках на питання: «Які цілі твого життя?» - він ображається. Більшість людей цілей не має.
Початковий етап розвитку людини – це формування: відсутня мета, самооцінки нема, батьки – це великі боги, дитина спостерігає та вбирає, те як вони себе ведуть, їх емоційні реакції. Якщо все проходить благополучно, то вона починає розуміти, як влаштований світ, чим відрізняються люди, ради чого вони взагалі живуть. У дитини з’являються питання: «За ради чого я живу? Чим я відрізняюсь від інших людей? За ради чого потрібно жити? Хто я такий?» Це етап самопізнання. Він завершується, тоді коли людина відповідає для себе – заради чого вона живе, який сенс її життя, яка в неї мета.
Далі наступає етап самореалізації частина людей застрягає на першому етапі, у них питання: «Хто я? За ради чого живу» не з'являється взагалі. Тому що картинка (як влаштований світ, чим відрізняються люди, які можливості у цьому світі, які існують соціальні рівні) у людини не вистроєна.
Знайти своє місце він не може - розуміння цілого немає. Як-то застряє на другому етапі - помучився, помучився: «Ну так добре, буду жити як усі». У багатьох випадках більшість цілей ставить соціум: «Добре вчись, закінчив вуз, іди працюй, одружись». А що далі.
Постановка і досягнення мети - це спосіб руху вгору. Спосіб робити себе розумнішим, кращим та щасливішим. Про що говорять цілі? Що людина хоча б трохи зрозуміла себе, зрозуміла, чого хоче її Душа, що у неї виходить у житті, зрозуміла для чого живуть люди.
Наявність цілей визначає - чи є сенс у житті людини. Це одне з перших питань, дозволяють зрозуміти, що це за людина, чого вона хоче. Якщо вона сама не знає, чого хоче, важко їй допомогти, вона нещаслива. Якщо людина хоче щось дріб'язкове в житті - це дріб'язкова людина, дрібна. Якщо у людини є прагнення до яких – не будь великих цілей, піднесених, якщо у неї є що не будь за душою – цікава людина. Один із перших показників: чи зможе людина розібратися, що вона хоче для себе, для інших, від інших – чи є цілі? Чи є сенс у житті цієї людини? Цілей нема – нема сенсу у своєму житті він не знайшов. Можливо й не шукає.
Коли людина ставить перед собою цілі, вона отримує прекрасну можливість перестати жити нудно и почати жити дуже цікаво. У більшості випадків людина отримує якусь освіту, і розпочинається монотонне життя: на роботі все знайомо, щось виходить, щось не виходить, лається за звичкою долає нудьга. И все починає набридати. Щоб нудьга пішла потрібно побачити нові горизонти. Щоб піднятися над звичною рутиною, потрібні знання і здібності – зробиш такий то крок, зробиш такі то дії, отримаєш ось це (змінилась робота, помінялись взаємостосунки з людьми, з’явились здібності, пішли хвороби).
Поставивши цілі, людина має можливість звільнитись від нудьги та перетворити життя на захоплюючу гру. Власне, що і потрібно зробити, щоб не засиджуватися на одному місці, а рухатися все далі і далі.
У кожного із людей є два можливих вибори у їхньому житті. Перший вибір, який ми можемо зробити - це бути менше, ніж ми могли б бути. Менше одержувати. Менше мати. менше мати. Менше мати і менше думати. Менше робити спроби і менше дисциплінувати себе. Це той вибір який веде до порожньої життя. Цей вибір, одного разу зроблений, веде до похмурих передчуттів, а не до чудесним очікуванням.
А в чому ж полягає вибір? Робити це все! Стати тим, ким ми можемо стати. Читати кожну книгу яку ми можемо прочитати. Давати і ділитися якомога більшою. Намагатися, створювати, удосконалюватися настільки, на скільки ми можемо. У кожного з нас є вибір.
Робити чи не робити. Бути чи не бути. Бути всім, бути менше або бути зовсім нічим.
Як і для дерево, для нас буде кращим випробування рости вгору і в ширину, використовуючи всі наші можливості. Чому б не робити все, що ми можемо, в кожен момент часу, коли можемо, робити найкращим способом, робити якомога довше?
Створити стільки скільки дозволяє нам талант, можливість, бажання - ось що повинно стати нашою життєвою метою. Почати робити менше, ніж ми можемо зробити, означає зазнати поразки в цій справі.
Результати являються кращим показником прогресу людини. Не розмова. Не пояснення. Не виправдання. Результати! І якщо наші результати менше, ніж це передбачає наш потенціал, то нам треба намагатися сьогодні стати більшим, ніж ми були вчора. Саме великі нагороди завжди достаються тим, хто привносить великі цінності в себе і в навколишній світ, як результат того, ким вони стали.
Розглянемо як правильно ставити цілі та здійснювати заплановане.
Щоб чого не будь досягти в цьому житті, не важливо, у якій сфері мало просто поставити мету. Для досягнення мети над нею потрібно багато працювати. А це має на увазі докладання зусиль, виконання обов’язків та самодисципліну. Але в той же час, побачити мета - означає на половину її досягти. Нижче будуть наведено декілька порад, які дозволяють людині більш успішно оволодіти ставити цілі, а головне, завжди досягати наміченого. Бо це - залог професійного и особистого успіху. Потрібно відмітити наступне якщо людина поставила собі мету, можна бути впевненим: у неї є все для її досягнення. «Бажання нам даються разом з можливостями для їх реалізації»