Сторінка
1
Виховання підростаючих поколінь - це постійна і надзвичайно важлива функція суспільства, складна і різноманітна за своїм змістом. До нього мають бути включені в органічному поєднанні оволодіння знаннями, нормами і правилами поведінки, формування почуттів та переконань, на яких могло б ґрунтуватися ставлення молодої людини до явищ навколишньої дійсності, вироблення умінь і звичок поведінки. Як зауважував Я.А. Коменський, зневага до виховання є кроком до загибелі людей, сімей, держав і всього світу. Ця думка особливо актуальна, коли йдеться про такий важливий напрям у змісті виховної роботи, як екологічне виховання.
Педагогіка розглядає природу як один з основних і надзвичайно важливих засобів впливу на дитину, який слугує її розвитку та вихованню. Саме природа є тим найпершим матеріалом, на основі якого починає формуватись багатогранна особистість. Дуже важливо, щоб уже з перших років життя маленька людина відчувала свою єдність з природою, навчилася черпати з цього цілющого джерела для свого здоров'я — фізичного, духовного, психічного. Систематичне спілкування дошкільнят з природою сприяє вихованню емоційно-позитивного, турботливого ставлення до неї. Діти навчаються бачити красу природи, милуватися нею, розуміти неповторність навколишнього світу. На цій основі виникають патріотичні почуття, зміцнюється прагнення охороняти та примножувати багатства природи.
Спілкування з природою важливе і у розумовому вихованні дітей, адже саме природа — основне джерело знань дошкільника, його сенсорного та інтелектуального розвитку.
Нині особливої актуальності набуло екологічне виховання підростаючого покоління, що привело до надання екологічного спрямування усій роботі з ознайомлення дошкільників з природним довкіллям. Значимість екологічного виховання дітей уже з дошкільних років підкреслюється Базовим компонентом дошкільної освіти в Україні, котрий визначає екологічну культуру як одну з найперших складових базису особистісної культури дошкільника. У численних дослідженнях (О. Білан, Н. Горопахи, В. Зебзеєвої, Л. Іщенко, Н. Кот, Н. Лисенко, Л. Лупійко, В. Маршицької, С. Ніколаєвої, 3. Плохій, Н. Рижової, Г. Тарасенко та ін.), проведених у останні десятиріччя, уточнено завдання екологічного виховання дошкільнят, визначено зміст та основні форми і методи роботи з дітьми.
Н.К. Крупська в статтях і виступах неодноразово вказувала на екскурсії як засіб розширення знань дошкільників про природу і суспільне життя.
Великого значення екскурсіям надавав В.О. Сухомлинський, вважаючи кожну подорож у природу уроком розвитку розуму, почуттів, моралі.
В методиці ознайомлення з природою екскурсії розглядаються як важлива форма роботи по ознайомленню з природою і широко використовується в практиці роботи дитячих садків.
Особлива цінність екскурсій у природу як специфічної форми проведення заняття в тому, що на екскурсіях діти знайомляться з явищами природи в їх природних взаємозв'язках, з рослинами і тваринами в середовищі їх існування, з перетворюючим впливом людини на природу. Це дає змогу формувати реалістичні уявлення про природу, а також перші елементи матеріалістичного світорозуміння.
Ознайомлення з новими об'єктами на екскурсіях поєднується з розширенням словника, розвитком мови. Чуттєвий досвід, що формується внаслідок дії аналізаторів, тісно пов'язується із словом, що забезпечує зв'язок першої і другої сигнальних систем.
Виходячи з вище сказаного вважаємо, що тема нашої роботи «Екскурсія, як особливий вид занять з дітьми дошкільного віку» є актуальною.
Мета роботи полягає у виявленні та дослідженні особливостей екскурсії, як виду занять та її вплив на формування розвитку дитини дошкільного віку.
Об’єктом цієї роботи є екскурсія, як особливий вид занять.
Предметом є вплив екскурсії на формування і розвиток дитини дошкільного віку.
Відповідно до об’єкта, предмета і мети дослідження, були поставленні наступні завдання:
- проаналізувати психолого-педагогічну літературу з даного питання;
- охарактеризувати вплив екскурсії на розвиток дітей дошкільного віку;
- дослідити зміст і структуру екскурсій у природі;
- виявити освітньо-виховне значення екскурсій в природу;
- висвітлити основні проблеми, що виникають під час проведення екскурсій.
В основу дослідження покладена така гіпотеза: що у формуванні розвитку дитини дошкільного віку важливу роль відіграє екскурсія.
Освітньо-виховне значення екскурсій у природу
З незапам'ятних часів людство цінує природу і бачить у ній не тільки свою годувальницю, але і мудру виховательку і наставницю. Багато великих мислителів і педагогів писали про те, що розвиток дитини в перші роки життя значною мірою залежить від природного оточення. «Природа є одним з могутніх агентів у вихованні людини, — стверджував К. Д. Ушинський — і найретельніше виховання без участі цього агента завжди буде озиватися сухістю, однобічністю, неприємною штучністю .»
Особлива роль в ознайомленні дітей із природою належить екскурсіям, що є однією з організаційних форм навчання в дошкільній установі. Вони дають можливість у природній обстановці ознайомлювати дітей із природними об'єктами і явищами, із сезонними змінами, із працею людей, спрямованою на перетворення навколишнього середовища. Під час екскурсій дошкільники починають пізнавати світ природи у всьому його різноманітті, розвитку, відзначати взаємний зв'язок явищ.
Освітньо - виховне значення екскурсій не раз підкреслювала Н.К. Крупська. На її думку, вони допомагають дітям « .розширити свій обрій шляхом спостереження живої природи, живих людей, їхньої праці, їхніх взаємин».
Високо цінувала екскурсії в природу Є.І. Тихеєва, яка внесла серйозний внесок у розробку методики їхнього проведення. Її основна вимога — зробити зміст екскурсії цікавим для кожної дитини, тому що «точність спостереження і глибина сприйняття пропорційні інтересові ». І далі: «Чим вдаліше була проведена екскурсія, чим більш вона зацікавила і захопила дітей, тим різноманітніше вони будуть надалі реагувати на неї: пригадувати, розпитувати, відбивати бачене і пережите в грі, в образотворчій діяльності».
Спостереження в природних умовах, завдяки яким діти сприймають навколишній світ у всьому багатстві, барвистості, динаміці, сприяють розвиткові допитливості, естетичних і моральних почуттів. Як ефективні прийоми виховання і навчання дітей на екскурсіях Є. О. Фльоріна пропонує давати нескладні самостійні завдання, проводити повторні спостереження з метою більш глибокого диференційованого сприйняття явища природи, учити дітей складати описову розповідь про побачене.
Дослідження радянських учених, виконані в останні роки, переконливо показують, що на екскурсіях створюються сприятливі умови для всебічного розвитку дітей. Ознайомлення дошкільників з навколишнім — перші кроки в пізнанні рідного краю, рідної природи, у вихованні любові до Батьківщини.
Патріотизм — найбільш складне і високе людське почуття. У своїй розвиненій формі патріотизм означає глибоку любов до свого народу, гордість за свою велику Батьківщину, повагу до інших націй. У дітей рано пробуджуються патріотичні почуття. Розуміння Батьківщини у дошкільників своєрідне: воно тісно пов'язане з конкретними уявленнями про те, що їм близьке і дороге, — з любов'ю до батьків, свого дому, навколишньої природи .