Сторінка
7

Екскурсія як вид заняття з дітьми дошкільного віку

Відомо, що І.П. Павлов надавав великого значення «стартовому» станові організму перед якою-небудь діяльністю. На думку О.П. Усової, навчальна діяльність вимагає особливої психологічної установки в порівнянні з іншими видами діяльності, тому що вона заснована на розвитку в дошкільників пізнавального ставлення до дійсності. Сказане тим більше стосується екскурсій, оскільки навчальна діяльність у ході їхнього проведення характеризується багатоплановістю.

Створенню психологічної установки служить система підготовчої роботи. Вона полягає в тому, що в дітей спочатку створюється загальна емоційна спрямованість. Потім перед ними ставиться мета майбутньої діяльності. Далі для реалізації цієї мети уточнюються і розширюються їхні знання, формуються необхідні навички. Логіка системи підготовки пояснюється тим, що засвоєння нового матеріалу, актуалізація досвіду найбільш успішно протікають при певному рівні активності дітей, тому необхідно починати зі створення в них відповідного емоційного настрою. Крім того, емоційний вплив є одним з найбільш правильних і діючих шляхів для розвитку пізнавальних інтересів. Найбільш ефективними в цих цілях є такі педагогічні прийоми і засоби:

повідомлення нових, надзвичайних відомостей про ті предмети і явища, із якими дітей планують ознайомити на екскурсії;

актуалізація дитячого досвіду;

використання творів мистецтва (художня література, репродукції картин, музичні твори);

попередня підготовка екскурсійного устаткування.

Але незвичайність і новизна матеріалу усвідомлюються дошкільниками тільки в порівнянні з тим, що їм відомо з минулого досвіду. Тому при підготовці до екскурсій важливо різними прийомами актуалізувати наявні в дітей знання й уявлення. На практиці широко використовуються бесіди з усією групою.

З цією ж метою можна використовувати завдання, що виконуються на наочному матеріалі. Наприклад, перед літньою екскурсією в ліс діти середньої групи ознайомлюються по картках із грибами і ягодами. Вихователь учить дітей виділяти ознаки і якості їстівних грибів і ягід, правильно їх називати.

Актуалізація особистого досвіду важлива і для встановлення зворотного зв'язку в навчанні, оскільки створюється можливість для індивідуалізації дидактичних прийомів на екскурсії, для того щоб кожна дитина виявила активність, відчула, що дізналася про щось нове.

Широке залучення творів мистецтва здійснює сильний емоційний вплив на дошкільників, допомагає уточнити їхні уявлення, викликати естетичні переживання, загострити сприйняття, спостережливість, збагатити мовлення, точніше й образніше виразити свої враження. До і після екскурсії доцільно проводити бесіди з використанням репродукцій картин російського і радянського пейзажного живопису, літературних і музичних творів. Так, перед екскурсією «За весною» (підготовча до школи група) доцільно показати репродукції картин І. Левіта- на «Березень» чи К. Юона «Кінець зими. Полудень», у яких добре передане хвилююче передчуття наступаючої весни. Увага дітей звертається на те, що художники зобразили самий початок весни, коли промені сонця тільки починають зігрівати землю. Про це свідчать і блакитне бездонне небо, і м'яке сонячне світло, і глибокі сині тіні на снігу, і осілі замети, що уже втратили свою білизну. Емоційний вплив картини підсилюється при прослуховуванні музики П.І. Чайковського «Березень», рядків з віршів І. Буніна:

Прозоро-блідий, як навесні,

Сльозиться сніг недавньої холоднечі,

А з неба на кущі і калюжі

Лягає відблиск блакитний.

Спостереження за дітьми на екскурсіях, аналіз їхніх відповідей, висловлювань переконують у тому, що використання в підготовчий період творів мистецтва робить дошкільників більш сприйнятливими до світу природи. Порівняння картин природи з раніше сприйнятими художніми творами активізує мислення дітей.

Наприклад, на екскурсії в лісі в період золотої осені Сергійко А. (6 років 5 міс.) помітив: «Ліс здалеку здається золотим, як на картині Левітана. А коли підійдеш близько, те згадуєш вірші Буніна:

Ліс, неначе терем розписний,

Ліловий, золотий, багряний.

Для створення позитивного емоційно-пізнавального ставлення до майбутньої екскурсії велике значення має спільна підготовка устаткування. Діти^підготовчої до школи групи з інтересом спостерігають, як їхній вихователь дістає коробочки, лупу, бінокль для екскурсії на луг, задають численні запитання.

Завдяки сукупності зазначених вище прийомів створюється емоційна спрямованість на майбутню діяльність, і на цьому тлі чітко формулюється її мета. Вона є сполучною ланкою між раніше набутим досвідом дітей і тим, що їм належить пізнати, зрозуміти, осмислити. При активізації минулого досвіду виявляється не тільки запас уявлень, але й уміння оперувати ними. На такому тлі постановка мети майбутньої діяльності спонукує дітей до подальшого пізнання, міркування. Наприклад, перед екскурсією, метою якої було ознайомити дітей із ранньоквітучими рослинами лісу, з'ясовувалися умови їхнього розвитку. Старшим дошкільникам це було нескладно зробити за аналогією з мати-й-мачухою, за якою вони спостерігали на ділянці дитячого садка.

Досвід показує, що якщо в період підготовчої роботи втягувати дітей в активний пошук шляхів реалізації поставленої мети, то значно зростає їхня самостійність в аргументації припущень, висновків, міцніє їхній інтерес до природи.

Велике значення має організація практичної і пізнавальної діяльності з метою психологічної підготовки дітей до наступного сприйняття знань. Така необхідність пояснюється тим, що зовсім нове, невідоме викликає в них лише гостру сенсорну допитливість (подивитися, поторкати, послухати), а не пізнавальне ставлення до дійсності. Попередня робота на заняттях, у куточку природи, на ділянці збагачує їх необхідними знаннями й уміннями.

Відомо, що у дошкільника зустріч із тваринами завжди викликає великий інтерес. Але він швидко вичерпується, оскільки в природних умовах ці зустрічі часто бувають скороминущими і діти не встигають розглянути тварину, виділити її особливості. Попереднє ознайомлення їх із тваринним світом різних ландшафтів є основою розвитку більш стійкого до нього інтересу. Для збагачення дітей знаннями про тварин рекомендується використовувати ілюстрації, слайди, діапозитиви, настільні ігри, платівки з записами голосів птахів тощо. Наприклад, умови дозволяють організовувати екскурсії в парк, ліс протягом усього року, отже, з'являється можливість ознайомити дітей із місцевим пернатим населенням. Але без спеціальної попередньої роботи дошкільники затрудняються навіть назвати птахів або говорять: «У нашому лісі (парку) птахів немає» тощо. Завдяки цілеспрямованій попередній підготовці діти на екскурсіях починають впізнавати снігура, синицю, повзика, дятла, сороку, виділяти характерні риси їхнього зовнішнього вигляду, звички. Так п'яти-шестирічні діти називають повзика акробатом, непосидою, «вверх-униз». У них загострюється спостережливість, активізується мислення. Вони, наприклад, відзначають, що повзик запасливий (корм, що залишився, він ховає під ялини, пні дерев) і це дає їм підставу порівнювати його з вороною, білкою, що також роблять запаси. У результаті таких спостережень якісно змінюються уявлення дошкільників про лісових птахів, про пернатих мешканців міста: вони знають їхні істотні ознаки, установлюють їхні зв'язки з навколишнім середовищем.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9 


Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»: