Сторінка
5

Методичні основи роботи над словотворчими афіксами у контексті розділу "Будова слова" у 4 класі

Суфікси, які виступають у ролі словотворчого засобу в межах тієї самої частини мови, що й твірне слово, є внутрішньокатегоріальними: довг-ий > довж-енн-ий, довж-елезн-ий, білий > біл-ісіньк-ий; а ті, що є словотворчим засобом похідних слів, належних до іншої частини мови порівняно з твірним, – міжкатегоріальними: сірий > сір-к-о, синій > син-и-ти (останні здебільшого здатні виконувати роль і внутрішньокатегоріальних).

Суфіксам властивий широкий діапазон варіювання. У межах того самого суфікса відбуваються чергування або випадіння голосних (дар-м-а > дар-ем-н-ий), приголосних (див-ак > див-аць-к-ий, пт-ах > пт-ас-тв-о), накладання кінця кореня і початку суфікса (сік-ти > сік-ач і чит-а-ти > чит-(а)-ач). Варіанти суфіксів приєднуються переважно до певних основ, що відрізняються кінцевими фонемами або їхніми сполуками.

За відношенням до морфологічних явищ суфікси поділяються на усічувані та усікаючі. Усічувані –це такі суфікси у складі твірного слова, які в процесі творення похідного слова усікаються (випадають) і не входять до його складу: суфікси –ти (читати, читач – усічуваний суфікс –ти), -к-а (Варварівка – варварівський – усічуваний суфікс -к-), -ськ-ий (ялтинський – ялтинці – усічуваний суфікс -ськ-). Усікаючі – це твірні суфікси, які при творенні похідних витискають (усікають) в основі кінцевий звук чи морфему, що заважають поєднанню твірних елементів: суфікси –б-а (ворожити – ворожба), -ан-ий (цитувати – цитований), -ун (кричати – кричун).

Суфіксам притаманний високий ступінь полісемії та омонімії. Поряд з моносемантичними суфіксами (-оньк-, -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-) існують полісемантичні (-ач-, -ик-, -иц-, -к-). Багатозначність семантики того самого суфікса зумовлена сполучуваністю з основами, співвідносними зі словами різних значень. Омонімічні суфікси мають різні значення, що не виводяться одне з одного.

Є суфікси первинні (-н-, -ик-) і вторинні, що виникли внаслідок злиття кількох суфіксів в один: -ник-, -льник-, -івник-, наприклад, друж-ин-а – друж-ин-н-ий – друж-ин-н-ик і хабар – хабар-ник; ліч-и-льн-ик і бомб-о-мет-а-льн-ик.

Також є суфікси продуктивні, з допомогою яких утворюються нові слова: -и- примісячитися, -лив- мінливий, -ен- лосеня; непродуктивні, засвідчені лише в небагатьох словах: -анич- керманич, -знь- приязнь. Здебільшого продуктивні суфікси належать до активних. Вони оформляють серії слів, охоплюючи значну кількість одиниць словника мови. До них належать, наприклад: -ав- (-яв-) – кривавий, млявий, -ар- (-яр-) – димар, лікар, -ств- – вівчарство, -ість- –молодість. Непродуктивні суфікси належать до непоширених, серед них трапляються одиничні морфеми, засвідчені поодинокими прикладами: -ух- (пастух), -ад- (попадя). Крім того, один і той самий суфікс у різних стилях чи сферах функціонування може мати різний ступінь продуктивності. Наприклад, суфікс –тель у книжній сфері вживання є малопродуктивним, а в розмовній – непродуктивним; суфікс –ат із значенням обєкта дії (концентрат), речовини (конденсат), документа (атестат), організації (синдикат), абстрактного поняття (патронат) продуктивний у науково-технічній термінології і непродуктивний у розмовно-діловому мовленні.

Суфікси класифікують також як живі й мертві. Перші вільно виділяють у слові при синхронному аналізі, бо вони серійно повторюються у багатьох одиницях: гав-к-а-ти, ме-к-а-ти, няв-к-а-ти. Мертві суфікси виявляють у слові лише внаслідок етимологічного аналізу: бло-х-а, му-х-а, жи-р, ми-р.

Суфікси спричиняють у структурі твірного слова різноманітні морфологічні зміни: 1) змінюють місце наголосу (Ки́їв – кия́ни); 2) зумовлюють усічення основи (Аджамка – аджамський); 3) зумовлюють чергування (рука – ручний); 4) сприяють нарощенню твірної основи (кіно – кінош-ник).

Суфікси утворюються на базі:

1) повнозначних слів і їхніх форм шляхом редукції і втрати основних своїх функцій: суфікс (чи постфікс) -ся у словах типу купатися — це знахідний відмінок зворотного займенника собі; суфікс -тека у словах бібліотека, картотека, фонотека, дискотека — це колишній іменник із значенням "склад", "сховище", "папка", "портфель"; суфікс -дром у словах іподром, танкодром, космодром — це грецьке dromos із значенням "місце для бігу";

2) інших коренів складних слів: -вод (вівцевод, чаєвод, рибовод), -від (хвилевід, водовід, родовід, чистовід, сечовід), -фон (телефон, диктофон, ксилофон,

таксофон), -надцять (дванадцять, тринадцять) тощо;

3) генетично іменникових закінчень у прислівниках: -ом (смерком, попасом, ходором), -цем (бігцем, тюпцем, хильцем), -ком (тишком, біжком);

4) інших суфіксів шляхом нарощення у препозиції додаткових звуків за рахунок кінцевих звуків твірної основи: -ан-и, -чан-и, -ик, -чик, -ук, -чук (полтавчани, щасливчик, Іванчук);

5) кінцевих звуків запозичених слів шляхом набуття словотвірних функцій, наприклад: слово глобус, що в латинській мові має корінь глоб- і закінчення чоловічого роду -ус, запозичене українською мовою як непохідний іменник, в якому звукосполука ус є частиною кореня; на її базі в українській мові сформувався суфікс –ус- (порівняємо глобус — глобальний — глобулярний), за допомогою якого утворюються похідні слова від питомих слів (свинтус); слово пленум поділяється на корінь плен- і суфікс -ум (пленарний) і інші.

Групи суфіксів за значенням

Суфікси

Приклади

Суфікси, що утворюють слова з новим значенням

Іменникові

Прикметникові

Дієслівні

-ак-, -ок-, -к-, -ар-,-ер-,

-ир-, -ик-, -анин-

(янин-), -увач-, -ств-,

-ість, -изм (-ізм),

-тель, -ин- та ін.;

-ав-, -ан- (-ян-), -ист-,

-уч-, -ськ- та ін.;

-а-, -и-, -і-, -ува-

(-юва-) тощо.

Дивак, дідок, чистка, кобзар, білетер, командир, коник, кримчанин, селянство, учитель, радість, оптимізм.

Ласкавий, вільшаний, дерев’яний, норовистий, пекучий, сільський, батьків.

Писати, морозити, хворіти, вигукувати, малювати.

Суфікси, що утворюють слова з додатковим відтінком емоційно-оцінного характеру

 

-ок-, -ик-, -очок-,

-ечок-, -оньк-, -еньк-,

-есеньк-, -усіньк-,

-ісіньк-, -юсіньк-;

-иськ-, -ищ-, -ущ-, -ук-, -ур- (-юр-), -чук- тощо.

Лісок, возик, куточок, бережечок, берізонька, пшениченька, малесенька, гарнісінький, чистісінька;

загребущий, писарчук, чабанчук, басюра.

Суфікси, що утворюють форми слів

 

-ш-, -іш-, -ши-, -вши-,

-ачи- (-ячи-), -учи-

(-ючи-).

Далекий – дальший, білий – біліший, виписавши, бачачи, роблячи, пишучи.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17 


Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»: