Сторінка
13
А наступного дня мама допомоги чомусь не дочекалася, довелось нагадати:
— Допоможи мені, доню.
— А сьогодні нам вчителька нічого не казала.
(З народної творчості).
1. Скажіть, чи будуть слова допомагали і допомога спільнокореневими? Позначте у них корені.
2. У словах розповіла, сказала, сходила позначте префікси, поясніть їх правопис.
№11
Прочитайте текст. Замініть виділені слова так, щоб надати їм відтінку ласкавості, ніжності. Позначте суфікси, які допомогли утворити слова.
Ліс був мішаний. Серед столітніх дубів красувалися стрункі білокорі берези, вічнозелені ялини. Довкола тиша, щебечуть птахи, сюрчать у траві коники.
1. Поясніть, як ви розумієте лексичне значення слів білокора, вічнозелені.
2. Поміркуйте, чи доцільно перебудувати словосполучення столітні дуби на вислів столітні дубочки? Чому?
№12
Поміркуйте, яка частина слова допомогла утворити інші, протилежні за значенням. Позначте її.
Прилітати — відлітати;
виходити — заходити;
закривати — відкривати;
злітатися — розлітатися.
Поясніть правопис префіксів з-, роз-.
№13
Прочитайте загадку в обох варіантах. Поміркуйте, де звучить краще, ніжніше. Назвіть слова із суфіксами здрібнілості, виділіть їх. Поясніть, від яких слів вони утворилися.
Я кругленька, червоненька, Я кругла, червона,
З хвостиком тоненьким. З хвостом тонким.
На городі мене рвуть На городі мене рвуть
І до столу подають. І до столу подають.
(Редиска).
№14
Про кого йдеться у цій загадці?
Прийшла вона із довгим віником,
На бесіду із нашим півником,
Схопила півня на обід,
Та й замела мітлою слід.
(Лисиця).
1. Знайдіть споріднені слова. Позначте корінь. Подумайте, якого значення надав суфікс у слові півником?
2. Виділіть префікси у словах прийшла, схопила, замела. Чому у слові схопила пишемо префікс с-?
3. Чи будуть слова віник і мітла близькі за значенням?
№15
Прочитайте прислів'я. Випишіть слова з префіксами, доберіть до них спільнокореневі. Префікси виділіть. Поясніть правопис.
1. Народ скаже – як зав’яже.
2. Літо збирає, а зима з'їдає.
Розкрийте зміст другого прислів'я.
№16
Послухайте казку.
Жив був корінь –вод-, сам-самісінький. Надоїло йому бути одному і пішов він шукати друзів. Кого не зустріне, а в їхніх іменах є, крім частини –вод-, ще й інші: під, н, ий, ич, к, а, ій, н, а,ян…
Як звали «друзів» кореня -вод-? Чи можна їх всіх об’єднати в одну «сім'ю»?
№17
Прочитайте текст. Виділені слова запишіть так, щоб вони мали відтінок пестливості чи здрібнілості. За допомогою якої значущої частини слова ви змогли це зробити? Який текст вам більше до вподоби? Чому? Який висновок можете зробити?
Прилинула весна до лісу
Завітала зеленоока чарівниця в ліс. Стрепенувся він, ожив, зазеленів!
З трави протягнулися волохаті пелюстки сон-трави. Ніжні проліски підняли свої руки до сонця. Напружились гілки на вербах. Від тепла пробудилися фіалки.
Сипле красуня свої чари, а ліс загадково посміхається.
№18
У словах котик, вовчик, хвостик замініть суфікс –ик на суфікс –ищ. З
утвореними вами словами складіть речення.
№19
Утворіть від поданих слів нові слова за допомогою суфіксів. Складіть текст на тему «Пори року».
Вітер – … Сніг – …
Холод – … Дощ – …
Сонце – … Спека – …
№20
Випишіть слова з префіксами в одну колонку. Доберіть до них протилежні за значенням. Префікси виділіть.
Гуси пролетіли
Пролетіли знову гуси
Над долиною,
Над туманом сивовусим,
Над калиною.
Пролетіли сумовито
Над озимкою,
Понесли на крилах літо
Невидимкою.
(П. Сингаївський)
№21
Відшукайте у тексті слова з префіксами, випишіть їх, префікси виділіть позначкою. Усно придумайте по 2—3 слова з такими ж префіксами. До якої частини мови належать ці слова?
Осінь
Осінь обтрусила
Яблука доспілі —
Відпочить присіла
На пеньочку в лісі.
Поправля хустинку
Стомлено рукою,
А гриби з торбинки
Сипляться додолу.
(А. Коваль)
№22
У виділених словах знайдіть суфікс. Скажіть, де він стоїть (щодо кореня) і для чого вживається. Доберіть до кожного слова по 2—3 спільнокореневих.
Лісова колиска
Стежка, озеро, стіжок —
Все у падолисті,
І в гніздечку для пташок
Задрімав сухий листок,
Наче у колисці.
(В. Скомаровський)
№23
Випишіть із тексту назви істот, позначте у них основу та закінчення, в основі — корінь і суфікс. Поміркуйте, якого значення надають словам суфікси.
Має очі кішечка,
Має очі песик,
Має очі Віточка,
Має очі Лесик.
Бачить кішка — мишку,
Бачить песик — кішку,
Бачить Лесик Віточку,
Що тримає квіточку.
(І. Січовик)
№24
Випишіть пари спільнокореневих слів, виділіть у них корінь і суфікс. За допомогою яких суфіксів утворені слова на означення малят птахів та звірів? Що спільного у словах перепелиця, телиця. Знайдіть слово, що відповідає схемі
Перепелиця
І перепеленя,
Телиця
І теля
Ішли туди,
Тепер відтіля.
№25
Випишіть спільнокореневі слова. Що вони означають? Як утворилися? Якого значення надають їм суфікси?
Дощ на тоненьких ніжках,
В шапці своїй волохатій,
У дворі пострибавши трішки,
Постукав у віконце — до хати.
Я б віконце відчинила,
Дощика я б впустила.
Та чи дозволить мати
Гостя у вікно впускати?
(М. Шаповал)
№26
Випишіть з тексту слова з префіксами разом із залежними словами. Поставте до них запитання. Що вони означають? Виділіть у них префікс. Як довести, що це префікси? До виділених слів доберіть споріднені.
Відшуміло літо
Стиглими хлібами.
На пташиних крилах
Відлетіло вдаль.
Під вікном берізка
Розпустила коси,
І летять у вирій
Сірі журавлі.
(С. Федченко)
№27
Випишіть спільнокореневі слова. Чим відрізняються слова журавлі і журавлики? Як довести, що у словах забирають, залишилось префікс за-? Знайдіть у тексті ще слова з префіксом. До якої частини мови вони належать?
Лелеки
Журавлі курличуть.
Забирають літо
І несуть з собою
У чужі краї.
Не спішіть, журавлики,
Гляньте —
Недогріте
Залишилось поле
В рідній стороні.
(М. Кулик)
№28
Знайдіть у тексті слова з префіксами, випишіть їх, виділіть префікси. До слів поставте запитання. До якої частини мови вони належать?
На зеленому листі
Посміхнеться суниця,
Вишня вдягне намисто,
І достигне пшениця.
Теплий дощик проллється,
Заколоситься жито,
Вся земля засміється,
Прийде радісне . (літо).
№29
Випишіть слова, основи яких мають: 1) тільки корінь; 2) корінь і суфікс.
Снігурі
Подивіться: у дворі
В чорних шапках снігурі.
Ще й червоні фартушки
Одягли собі пташки.
Значить сніг і холоди
Наближаються сюди.
Снігурами через те
Їх тепер і ви звете.
(Г. Демченко)