Сторінка
1
Провідною проблемою української психолого-педагогічної науки є розробка методологічних засад формування особистості учнів загальноосвітньої школи. В умовах становлення української держави патріотичному вихованню належить пріоритетна роль.
Екологічне й патріотичне виховання ґрунтується на спільних механізмах формування відповідного ставлення до довкілля. Класики педагогіки К.Д. Ушинський, В.О. Сухомлинський розуміли пряму залежність між любов'ю до природи і до Батьківщини. Вони розробили методику й засоби еколого-патріотичного виховання, якими й сьогодні з успіхом користуються в навчально-виховних установах. У цьому арсеналі і художня література для дітей, і методичні поради для педагогів. Продовжуючи традицію поєднання екологічного та патріотичного напрямів виховання, сучасна школа шукає нові засоби їх впровадження. Педагоги намагаються зробити її органічною частиною особистої культури кожного українця.
Сучасний світ стоїть у вирішальній межі, за якою загибель природи і цивілізації або вибір шляху запобігання екологічної катастрофи, що грозить загальним знищенням. Необхідно кардинальна зміна цієї ситуації, якщо людство реальне хоче зберегти середовище свого мешкання і життєдіяльності. Міжнародний еколого-патріотичний рух педагогів визнає освіту в області навколишнього середовища (еколого-патріотичну освіту) пріоритетним напрямком і рекомендує державам і урядам розглядати її у світлі глобальної екологічної кризи і рекомендацій, що утримуються в документах Міжнародної комісії з навколишнього середовища і розвитку.
Мета дослідження. Еколого-патріотичні знання і культура формуються в людини з раннього віку. І в цьому відношенні велике значення має еколого-патріотичне виховання молодших школярів. Тому основною метою курсової роботи є аналіз існуючого еколого-патріотичного виховання молодших школярів і його реалізація в процесі вивчення курсу «Природознавство».
Для досягнення даної мети необхідно було вирішити наступні задачі дослідження:
- розкрити сутність і зміст еколого-патріотичного виховання;
охарактеризувати основні принципи еколого-патріотичного виховання молодших школярів;
- описати особливості роботи педагога з еколого-патріотичного виховання молодших школярів на сучасному етапі;
- проаналізувати основні еколого-патріотичні уявлення в курсі природознавства;
- розглянути використання еколого-патріотичних понять і уявлень при вивченні курсу природознавства;
окреслити особливості організації еколого-патріотичного виховання в курсі природознавства тощо.
Об'єкт дослідження — виховання молодших школярів в роботі навчального закладу.
Предмет дослідження — педагогічна технологія еколого-патріотичного виховання молодших школярів.
Методи дослідження. При написанні роботи використовувались наступні методи дослідження: метод спостереження, монографічний, хронологічний і порівняльний.
Практичне значення результатів проведеного дослідження полягає в тому, що висновки та пропозиції, які містяться у ньому, можуть бути використані при викладанні відповідної теми з педагогіки. Результати дослідження можуть бути використані для подальших наукових розробок цієї проблематики, підготовки наукових семінарів, конференцій тощо.
Структура дослідження. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, шести підрозділів, висновків та списку використаної літератури (18 найменувань). Загальний обсяг роботи — 34 аркуша.
Сутність і зміст еколого-патріотичного виховання
Початкова школа — найважливіший етап інтенсивного нагромадження знань про навколишній світ, розвитку багатогранних відносин молодшого школяра до природного і соціального оточення, що сприяє становленню особистості, формуванню еколого-патріотичної культури.
Зародження сучасних тенденцій еколого-патріотичного виховання в початковій школі можна віднести до кінця шістдесятих — початку сімдесятих років двадцятого століття, коли вона переживала цілий ряд серйозних перетворень, зокрема, введення в навчальний план нового предмета «Природознавство». Ці перетворення проходили в період актуалізації проблеми охорони природи, тому, незважаючи на задум розроблювачів курсу — створити інтегровану дисципліну природничо-наукового циклу — в ньому знайшли відображення деякі питання взаємин людини з природним оточенням.
Початкове природничо-наукове виховання, що має в українській школі глибокі і міцні традиції і багатий арсенал практичного досвіду, в останні роки переживає значне відновлення. У зв'язку з актуальністю даної проблеми єдиного підходу до її реалізації немає. Існують різні програми і методики викладання природознавства, де враховуються питання еколого-патріотичного виховання.
Пріоритетною метою сучасної початкової освіти є розвиток особистості дитини. Ця мета досягається через гуманізацію процесу навчання, через створення потенціалу стійкого розвитку дитини. Відповідно до поставленої мети визначаються конкретні задачі курсу. Перша задача полягає в тому, щоб дати учнем загальні знання про світ людей і світ природи як найближче оточення дитини і про взаємини в системах«людина — людина», «природа — природа», «природа — людина». Друга задача спрямована на удосконалювання пізнавальної і практичної навчальної діяльності дітей. Третя задача полягає в розвитку особистісних якостей дитини: наукового світорозуміння, еколого-патріотичної, санітарно-гігієнічної й етичної культури, емоцій, творчих здібностей, почуття патріотизму і так далі.
Провідними принципами добору змісту і конструювання курсу зберігаються загальнодидактичні принципи, а також специфічні принципи, розроблені в класичній методиці природознавства. Реалізація специфічного принципу — еколого-патріотичної спрямованості — здійснюється за схемою: взаємозв'язок «природа — людина», «людина — природа» — правила ставлення людини до природи (загальні правила охорони природи) — доступна природоохоронна діяльність дітей даного віку (вирощування рослин, годівля тварин, збір насіння і рослин, поширення їх серед населення, утримання домашніх насаджень тощо) — правові норми охорони природи. Ці ідеї розглядаються як причина і наслідок, і приводять до розуміння сутності науки екології. Реалізація принципу еколого-патріотичної спрямованості в представленій системі сприяє формуванню еколого-патріотичної культури.
Вивчення предмета дозволяє установити більш тісні зв'язки між пізнанням природи і соціального життя, забезпечити реальну наступність і перспективність вивчення навколишнього світу, створити умови для більш плавного і доцільного формування морально-етичних установок.
Основна ідея першого класу — взаємозв'язок учня з усім навколишнім світом; другий клас присвячений мові географічних карт, що знайомлять нас з нашим великим будинком — планетою Земля; третій клас показує роль життя і живих організмів у підтримці порядку на нашій планеті; четвертий клас присвячений людині і її місцю на Землі. Тому що головними проблемами людства в XXI столітті будуть екологічні, то курс розроблений з еколого-патріотичних позицій.