Сторінка
4
На основі досліджень І. Звєрєва, О. Захлібного, І. Суравегіної, і виходячи з робіт А. Тихонової, Л. Салєєвої, розроблена система еколого-патріотичних знань (Тарасова, 2000).
До цієї системи знань увійшли два блоки:
Блок опорних еколого-патріотичних знань:
а) знання про предмети і явища природи, їх властивості і різноманіття, про зв'язки між ними, тобто весь комплекс знань про навколишнє середовище, про все, що оточує людину, що складає поняття «природа»;
б) екологічні знання про біологічні системи (ліс, луг, водойма й інші), про взаємини організмів із середовищем їх мешкання, про пристосування до нього, взаємини організмів один з одним і з людиною;
в) знання про цінності, значимість досліджуваних об'єктів у житті природи і людини;
г) знання про працю людей з використання природних багатств. Блок опорних еколого-патріотичних знань вивчається молодшими
школярами в курсі природознавства, що створює необхідні умови для вивчення іншого блоку знань, власне природоохоронних, не тільки в курсі природознавства, але і при вивченні інших предметів.
До блоку власне природоохоронних знань входять:
а) знання про об'єкти охорони. Ця група містить у собі знання про широко розповсюджені рослини і тварини рідного краю, при вивченні яких молодші школярі повинні прийти до висновку, що будь-який живий організм має потребу в захисті; види рослин і тварин рідного краю, що стають рідкими; зникаючі, що знаходяться під погрозою зникнення види рослин і тварин;
б) знання про мотиви охорони рослин і тварин. Сюди відносяться: економічні мотиви («мотиви користі»), естетичні мотиви («мотиви краси»), гуманістичні мотиви («мотиви доброти»), цивільні мотиви охорони природи, санітарно-гігієнічні мотиви («мотиви здоров'я»);
в) знання про заходи охорони природи. Ця група знань включає знання про закони і постанови в області охорони природи, знання про раціональне використання природних багатств у трудовій і господарській діяльності людини, знання про норми і правила поведінки людей у природі, знання про охорону рідких рослин і тварин, середовища їх мешкання, знання про форми охорони природи, в яких беруть участь школярі, про зміст природоохоронних робіт учнів, способи і правилах їх виконання .
Використання еколого-патріотичних понять і уявлень при вивченні курсу природознавства
Формування еколого-патріотичних понять у молодших школярів у курсі природознавства відбувається на основі розширення еколого-патріотичних уявлень, їх конкретизації, ілюстрування значним числом яскравих, доступних прикладів.
З найперших уроків природознавства людина, природа і суспільство розглядаються в їх нерозривній, органічній єдності. Це дозволяє вже на самому ранньому етапі шкільного навчання почати формувати в дітей цілісне уявлення про навколишній світ, про місце в ньому людини.
На уроках «Ознайомлення з навколишнім світом» у 1-ому і 2-ому класах діти довідаються про зміни в природі, що відбуваються під впливом людини, переконуються в необхідності охорони природи, втягуються в посильну природоохоронну діяльність. У 3-ому і 4-ому класах на уроку природознавства продовжується формування знань про предмети і явища природи. Одночасно на доступному для учнів рівні розкриваються сформовані протиріччя між суспільством і природою, шляхи його вирішення. Учні довідаються про реальні екологічні проблеми, що встали перед людьми. При вивченні курсу природознавства в молодших школярів формуються поняття: екологія, екологічні ланцюжки (харчові зв'язки між організмами), екологічні проблеми, екологічна катастрофа.
У третьому класі на початку навчального року вивчається тема «Природа і ми», що дає можливість узагальнити, систематизувати і розширити вже наявні в дітей уявлення про різноманіття природи, взаємодії природи і людини і служить введенням до курсу. Далі, при вивченні тим «Збережемо повітря і воду, корисні копалини і ґрунт», «Збережемо дивний світ рослин і тварин», учні довідаються про реальні екологічні проблеми, що встали перед людьми. До таки проблем відносяться:
- захист неживої природи і ґрунтів від забруднення, руйнування і виснаження;
збереження різноманіття видів організмів і цілісності співтовариств;
- охорона природи як необхідна умова збереження здоров'я людей. Стосовно до кожного компонента розглядаються його особливості,
значення в природі і житті людини, охорона даного природного компонента. Особлива увага звертається на розкриття різноманітних взаємозв'язків у природі: усередині живої природи (між рослинами і тваринами, між різними тваринами й інші), а також між природою і людиною.
При вивченні теми «Будемо берегти здоров'я формується уявлення про людину, як частину живої природи, про будову і життєдіяльність нашого організму і про вплив на нього навколишнього середовища.
Наприкінці року вивчається тема «Що таке екологія?», у якій дається поняття науки екології, конкретизуються основні екологічні поняття: екологічні зв'язки, навколишнє середовище, прямі і непрямі зв'язки в природі, екологічні ланцюжки, ланцюг харчування (харчовий ланцюг), екологічна піраміда, екологічна катастрофа, екологічні прогнози. Еколого-патріотичні поняття в молодших школярів формуються з опорою на властиву молодшим школярам емоційну чуйність, допитливість і, разом з тим, здатність опановувати визначеними теоретичними знаннями.
У четвертому класі курс відкривається темою «Ми — жителі Землі». Діти на конкретних прикладах знайомляться з екологічними проблемами планети, можливими шляхами їх вирішення. Продовжується вивчення природознавства темою «Збережемо природу України», що знайомить учнів із природними зонами нашої держави, основними екологічними проблемами цих зон, природоохоронною роботою в них. При вивченні теми «Збережемо природу свого регіону» вивчаються поверхня, корисні копалини, водойми, ґрунти, природні співтовариства, охорона природи регіону. Еколого-патріотичні знання дітей розширюються, поглиблюються, деталізуються.
Формування еколого-патріотичних понять у молодших школярів здійснюється за допомогою завдань, яким доцільно додавати еколого-патріотичну спрямованість. Завдання, використовувані на уроках, повинні розкривати не тільки зв'язки організмів із середовищем мешкання, але і ціннісні нормативні і практичні діяльнісні аспекти ставлення людини до рідного і соціального природного середовища, у результаті цього учні частіше будуть утягуватись в самостійний пошук, учитися прогнозувати наслідки поводження і діяльності в навколишньому середовищі, опановувати практичними уміннями, брати участь у творчій діяльності.
На етапі початкового навчання переважну роль грають завдання, що відбивають екологічні взаємодії в природному середовищі (пристосованість до середовища мешкання, харчові, інформаційні зв'язки і так далі), природа і відносини з нею — пріоритетний і важливий предмет вивчення в початковій школі.
Завдання з екології спрямовані на систематизацію, узагальнення знань про природні взаємозв'язки і взаємини людини з природою, на відкритті дитиною цих зв'язків і залежностей.